Навігація та корисні матеріали
У Києві відбулася презентація дослідження Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки «Антиєвропейські наративи кремля. Мапа інформаційних загроз для України».
Презентація відбулася 21 травня в рамках круглого столу «Атаки Кремля на євроінтеграцію: Як захистити європейський курс України» в Укрінформі.
«Ми зібралися сьогодні, щоб виконати дві ключові задачі, — зазначив керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей. — Перша — поговорити про основні загрози, що виникають перед Україною у зв’язку з її євроінтеграцією. Друга — презентувати аналітичне дослідження Центру щодо антиєвропейських наративів, які Росія цілеспрямовано поширює, аби перешкодити нашому поступу до ЄС».

Зі вступним словом виступив генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий, який підкреслив важливість постійної підтримки таких ініціатив:
«Це надзвичайно важлива дискусія. Тому Укрінформ і надалі буде постійним партнером усіх проєвропейських інформаційних заходів. Ми добре пам’ятаємо: ще до Януковича кремль просував тезу “не вступайте до НАТО, а в ЄС — будь ласка”. Але як тільки питання євроінтеграції стало реальним, ми побачили спротив. Саме з цього почався Майдан. Для Кремля будь-який наш рух у бік Європи — це виклик, і він буде цьому шкодити. А ми маємо діяти навпаки. Це дослідження точно стане в пригоді у подальшій роботі».

Ключову аналітичну частину представив Сергій Жуков — аналітик Центру стратегічних комунікацій. Він підкреслив, що російські зусилля спрямовані не лише на політичний, а й на когнітивний рівень впливу:
«Ми на постійній основі моніторимо інформаційний простір і фіксуємо загрози, зокрема ті, що стосуються європейської інтеграції України. Росія намагається заблокувати наш курс у ЄС і посилення співпраці з країнами Заходу. Для цього вона впливає на суспільні настрої, поширює шкідливі наративи, дестабілізує зсередини і підриває довіру до європейських інституцій».

За його словами, Кремль активно використовує інструменти когнітивної війни — тобто створює логічно вибудовані, нібито переконливі історії, які «пояснюють» складні процеси простими словами — так, як це вигідно Росії.
«Один з ключових наративів — це так зване «зовнішнє управління». Його піднаратив — що Україна є маріонеткою Заходу, Брюсселя, ЄС. З 2025 року активно просувається ще одна теза — мовляв, Європі вигідно затягувати війну в Україні, бо вона на цьому заробляє. Це подається як загроза безпеці ЄС і втягування європейських країн у прямий конфлікт з Росією», — наголосив Жуков.
Згідно з даними Центру, лише за перший квартал 2025 року в українському інформаційному полі було зафіксовано близько 5000 згадувань, пов’язаних із наративами про «європейських ляльководів» і «маріонеткову державу». Загальне охоплення цих меседжів — понад 43 мільйони.
Андрій Наджос, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції, підкреслив практичну значущість дослідження:
«Воно показує, де ми зараз перебуваємо у нашому русі до Європейського Союзу. Нам усім добре відомо, що ми хочемо якнайшвидше почати переговорний процес за окремими кластерами. На жаль, нас намагалися збити з цього шляху. Ця історія розпочалася ще у 2014 році, і для нас вона не нова — ми навчилися з нею жити і протидіяти.
Останнім часом ми бачимо спроби окремих країн заблокувати переговорний процес, хоча Україна вже пройшла скринінг з низки розділів. І тут помітна робота тієї країни, яка вже не перший рік веде проти нас війну».

Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди», наголосив на ризиках, пов’язаних із зростанням євроскептицизму:
«Варто не потрапляти в пастку думки, що євроскептицизм — це лише російська вигадка. Він буде посилюватися через співпадіння трьох факторів. Перший — завищені очікування українців. Другий — дефіцит позитивних новин із боку ЄС. Це, на жаль, наша реальність — принаймні на цей рік — що кількість негативних новин перевищуватиме позитивні. Це накопичувалося впродовж тривалого часу, це не щось, що сталося раптово, і багато з цих процесів були прогнозованими.
Третій фактор — це вплив складної ситуації у Сполучених Штатах, яка блокує ті європейські ініціативи, що могли б бути позитивними. Усе це збіглося в часі й створює сприятливе середовище для тих, хто просуває ідеї євроскептицизму. Тому нам потрібно бути свідомими й чітко розуміти, які позитивні новини ми можемо генерувати. Повністю усунути негатив неможливо, але ми здатні створювати реальні позитивні меседжі, щоб урівноважити цей вплив».

Дарія Гайдай, заступниця керівника Офісу Віцепрем’єр-міністра з євроінтеграції, звернула увагу на приховані євроскептичні наративи всередині самого ЄС:
«Наш шлях завжди був важким. На відміну від того, що деякі країни намагаються показати як нібито «фаст-трек» для України, ми дуже добре знаємо, скільки спільних зусиль потрібно на кожному етапі заради кожного рішення.
Існують ті тренди й наративи, які пояснюють, чому, мовляв, потрібно «гальмувати» Україну. Вони народжуються всередині Європейського Союзу, але Росія їх активно використовує. Вони не завжди були нам очевидними, але ті, хто постійно комунікує з партнерами, можуть зрозуміти, які саме наративи працюють у європейській спільноті. Це важливий напрямок роботи.
Наприклад, поширюється теза, що до України ставляться поблажливо і не висувають таких вимог, як до інших країн — хоча це абсолютно не відповідає дійсності».

Дмитро Шульга, директор програми «Європа і світ» МФ «Відродження» пояснив, чому наратив про зовнішнє управління не працює з українцями так, як діє на росіян.
«Я вважаю, що найбільша нематеріальна цінність — це довіра. Довіра всіх до всіх: українців до уряду, європейців до нас. І зрозуміло, що для Росії один із найбажаніших сценаріїв — це підірвати цю довіру.
Але водночас особливістю українського суспільства є те, що недовіра до влади сприймається як нормальний, звичний стан. З іншого боку — у нас дуже позитивний імідж Європи. І парадоксально, але значною мірою завдяки самій Росії».

За його словами, зворотний ефект полягає і в тому, що наратив про «зовнішнє управління» працює переважно на російську аудиторію, але майже не спрацьовує в Україні. Це примітивний, антизахідний меседж, який на українське суспільство не має впливу.
«Інший напрямок — це просування євроскептицизму. Тут у скептицизму з’явився потужний союзник у вигляді нової адміністрації США. Поширюється думка, що Європа неспроможна, що все залежить лише від Америки. І хоча це, звісно, не відповідає дійсності, важливо розуміти: не обов’язково все має бути логічним чи аргументованим. Головне — масовість і гучність, тобто децибели».
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.