Навігація та корисні матеріали
30 січня в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Історичний портрет Слобідської України: Курщина» та презентація однойменного музейного видання. Захід організували Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.
Учасники круглого столу обговорили історію української колонізації східної Слобожанщини, формування козацького устрою, національно-культурне відродження XIX ст. та політичні зміни XX ст., зокрема розмежування Слобожанщини та її часткове включення до складу РРФСР у 1920-х роках. Окрема увага була приділена процесам русифікації та коренізації, а також питанням національної самоідентифікації жителів Курщини.
«З початком російської агресії у 2014 році ми всі дуже гостро відчули не тільки свою ідентичність, але і її територіальний вимір. Тобто де та територія, на якій ми мешкаємо та куди простягається. У 2022 році ці питання стали ще більш гострими та гарячими. Всі ми маємо говорити про наші території, ту саму Слобожанщину, також і в історичному вимірі. Шукати корені нашої ідентичності в різних землях, по різні боки кордонів», – зазначив аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Віхров.
Кандидат психологічних наук, генерал-майор Юлія Лапутіна підкреслила, що Росія багато століть маніпулювала історією, приховувала правдиві факти, і люди цілими поколіннями не знали своєї ідентичності.
«Сьогодні ми говоримо про те, що Україна як нація вільних людей має донести світові історичну правду. Ми не маніпулюємо, ми доводимо реальні факти, і наші фахівці мають цю інформацію», – сказала Лапутіна.

Під час заходу були представлені унікальні артефакти, здобуті під час експедиції до підконтрольних ЗСУ територій Курської області. Серед них – знаменитий дорожній знак «Україна – Росія», що став відомим у світових ЗМІ, та прапор РФ, збитий українськими воїнами в місті Суджа. Ці експонати вкотре підкреслюють зв’язок сучасної війни з історичними процесами, що формували ідентичність регіону.
Спікерами заходу стали провідні історики, архівісти, аналітики та військові експерти, серед яких:
- Юлія Лапутіна – кандидат психологічних наук, генерал-майор СБУ;
- Юрій Савчук – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;
- Лариса Левченко – доктор історичних наук, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України;
- Ярослав Файзулін – кандидат історичних наук, директор Центрального державного історичного архіву України в Києві;
- Валерій Томазов – доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні;
- Максим Віхров – аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
- Анатолій Хромов – голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук.
Також було презентовано музейне видання «Історичний портрет Слобідської України: Курщина», яке стало продовженням виставки «…за межею свого рідного краю». Каталог містить унікальні джерела та фотографії, що вперше вводяться в науковий обіг. Видання простежує історію української присутності на Курщині з XVII століття до сьогодення, відображаючи боротьбу за ідентичність та документуючи події сучасної війни.
«Це видання є каталогом виставки. Абсолютна більшість матеріалів, представлених на виставці, вперше введено до наукового обігу. Вони були невідомі не лише широкому загалу, а й вузькому колу фахівців. Каталог містить 72 документи та є самодостатнім і важливим, адже ці матеріали назавжди залишаться в українській історіографії, формуючи наші знання про цей регіон», – сказав кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.

Савчук зауважив, що передбачається залучення до співпраці Сил оборони та безпеки, що дозволить створити комплексний та ґрунтовний дослідницький продукт.
Доктор історичних наук, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса Левченко зазначила, що всі 72 документи з каталогу перекладені англійською мовою. Це забезпечує їх доступність не лише для українців, а й для іноземної аудиторії, щоб увесь світ дізнався про ситуацію, в якій опинилися етнічні українці на цих землях.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.