Навігація та корисні матеріали
27-28 березня Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проводить у Києві третій щорічний форум Kyiv Stratcom Forum 2024.
Українські високопосадовці, міжнародні дипломати та експерти з комунікацій зібрались на форумі, щоб обмінятися досвідом про підходи до протидії гібридній агресії та побудові стратегічних комунікацій.
Заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко:
«Я вважаю, що найкращий шлях [протидії іноземним маніпуляціям] – проводити спільні дискусії та спільно працювати над пошуками вирішень проблем».
Керівник відділу стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх дій Лутц Гюльнер наголосив, що інформаційні маніпуляції – це глобальне питання, а Україна є прикладом для європейських країн і дає їм дуже велике натхнення та чому повчитися.
«Коли ми кажемо про підозрілу діяльність, треба шукати авторів, які стоять за нею. Дивитися, до яких прийомів вони вдаються, які є типові схеми їх діяльності. Тільки з повним розумінням цього ми зможемо завжди стояти в оборонній позиції. Це питання і комунікацій, і безпекової політики. Не вистачить зусиль одного міністерства, це має бути спільна робота усіх відомств», – зазначив він.
Гюльнер також розповів, що у ЄС спеціалісти напрацювали підхід, який складається з кількох елементів: 1) необхідно зрозуміти саму суть питання, мати ситуаційну обізнаність; 2) спільна стійкість – не дати явищу проникнути в саму тканину європейського суспільства, європейської демократії; 3) регулювання інформаційної царини.
Директор Управління інформаційних загроз та впливу Джоні Холл повідомив, що Велика Британія багато інвестує у нові інноваційні підходи щодо підтримки достовірної інформації, щоб вона надійно доставлялася до громадян.
«На урядовому рівні ми розглядаємо можливості, як наростити наші спроможності, озброїти себе інструментарієм, забезпечити координацію. Два роки тому ми у Великій Британії побачили, що недостатньо інвестували в те, щоб розбудувати механізм, який би дозволив реагувати у стратегічному, глобальному вимірі на ці [інформаційні] виклики. Тому ми створили нове Управління в МЗС, яке координує наші заходи в цій царині. Ми залучаємо партнерів, працюємо з колегами з міністерств і відомств Сполученого Королівства та військовими. Нам треба наростити свої зусилля та охопити весь сектор державного правління, намагатися координувати наші реакції та знаходити слабкі місця, а також не залишати без уваги союзників», – акцентував Холл.
На його думку, Україна стала зразком наскрізної державно-суспільної роботи, коли вдалося сформувати команди людей, які протидіють російській дезінформації.
Своєю чергою помічниця Генерального секретаря НАТО з громадської дипломатії Марі-Доха Безансено відзначила, що у НАТО підвищують обізнаність союзників у тому контексті, що дезінформація не лише питання комунікацій, це питання колективної оборони.
«Пояснюємо, що дезінформація може набути критичної маси та вплинути на нашу безпеку. Тепер ми маємо дійти до реакції, до відповідей. НАТО має діяти скоординовано, узгоджено», – сказала вона.
Головний заступник координатора Центру глобальної взаємодії департаменту США Деніел Кіммедж розповів про механізми, які їм вдалось напрацювати.
«Це рамки для протидії маніпуляціям у міжнародній інформації за 5 функціональними сферами: 1) національні стратегії; 2) державні інституції; 3) кадрова і технічна спроможність; 4) громадська спільнота, медіа та науковці; 5) багатонаціональний підхід.
Ми опрацювали 10 ключових гравців, зокрема, Албанію, Болгарію, Канаду, Німеччину, Японію, Литву, Корею, Велику Британію – вони узгодили ці рамки. Ми шукаємо, як залучити більше партнерів», – зазначив Кіммедж.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
