Перегавкати «Останкіно» намагатися не потрібно, – Леонід Швець

Навігація та корисні матеріали

Росіяни не шукають приводів для ескалації, вони їх створюють. Телеканал «Дом» не треба «розгойдувати» до рівня російського «Першого каналу», а контрпропаганду треба вести мовою ворога. Про це в ексклюзивному інтерв’ю відомого українського публіциста Леоніда Швеця Центру стратегічних комунікацій.

– Нещодавній випадок із нашим кораблем «Донбас» призвів до справжньої істерики у РФ. Маргарита Симоньян навіть заголосила «Чи почалося? Матінка не підведи!». Як далеко може зайти цей «початок» і яким може бути кінець для «матінки», для нас, для світу? Вони реально шукають привід, щоб перейти горезвісні «червоні лінії», які спочатку у своїй голові, а тепер уже на політичній карті намалював Путін?

– Режим провокування – це штатний режим роботи всієї силової та пропагандистської машини Росії. Завдання – постійно демонструвати внутрішньому та зовнішньому споживачі неадекватність, агресивність чи просто слабкість України. Вони не шукають приводів, вони їх створюють. Жоден привід сам собою не призведе до ескалації. Необхідність ескалації призведе до створення приводу. Власне, у наполегливому поясненні відсутності такої необхідності і є головна мета підвищеної дипломатичної активності Заходу на російському напрямі останнім часом. Україна не так цікавить Кремль, як постійний режим контактів із Заходом щодо сучасного світоустрою. Це про статус РФ та її керівництва, а не їхніх нібито таємних або спеціально агресивних планах, що позначаються в публічному полі. У цьому сенсі Україна теж привід, а не причина.

– Дезінформацією активно користуються ще з часів Троянської війни. Теж свого роду «гібридної». І якщо раніше коні були дерев’яні, то зараз інформаційні: у соцмережах, ЗМІ… Чи є можливість приборкати українських інформаційних коней? Чи потрібно це робити? Чи це буде сприйнято як спроба поставити їх у стійло?

– Міжнародні інформаційні платформи іноді вичищають пропагандистські акаунти, що сіють і розпалюють ворожнечу. Проте повністю позбутися дезінформації неможливо, цей бур’ян росте швидко і скрізь, прополювання завжди відстає. Найдієвіший засіб – наявність в інформаційному просторі та системне просування не альтернативної пропаганди, а пояснювального наративу, повністю заснованого на фактах і який не ігнорує неприємні факти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У сфері протидії фейкам історії успіху у жодної країни немає, – Казарін

Тобто йдеться про сильні незалежні ЗМІ. Їх в Україні, на жаль, немає: вони або сильні, або незалежні. Ресурсно багаті приватні ЗМІ обслуговують інтереси своїх власників. Державні ЗМІ, на жаль, на далекій периферії інформаційного простору.

– Україна (незалежно від того, хто при владі), по суті, не має своєї державної «телекнопки», яка б чітко ретранслювала та інтерпретувала потрібні державі меседжі. Офіційному Києву потрібний свій «Перший канал»?

– Україна має щонайменше одну державну телекнопку – телеканал «Дом». Розгойдати його до рівня «Першого каналу» неможливо. І не потрібне: це гроші на вітер. 

– На тлі великої кількості різного виду українських офіційних телевізійних «лайт-скабеєвих» та наших фейсбучно-телеграмних «рашатудєєв» немає відчуття, що Київ воює за свою інформаційну безпеку, що називається, «у білих рукавичках». Чи не потрібно бути агресивнішим?

– Незрозуміло, хто має бути агресивнішим і в чому ця агресивність має проявлятися? У новій висилці Савіка Шустера з країни? Думаю, що це ознака безсилля, а не сили.

– Марія Захарова та Дмитро Пєсков із, по суті, звичайних «людей-функцій», якими і є прессекретарі, стали помітними політичними фігурами в РФ, які беруть активну участь в «інформаційній війні». Їхні українські колеги, при всій до них повазі, як були, так і залишилися переважно «людьми-функціями». Чи правильно це? Адже, як показує досвід гібридної війни, зараз на ній усі засоби хороші: від «розіп’ятих снігурів» до прессекретарів?

– Гібридна війна – це війна насамперед символів та цінностей. Якщо Україна ціннісно відрізняється від Росії, для неї апріорі не можуть бути добрими усі засоби, які вона використовує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська пропаганда: як боротися з ментальною чумою нашого часу

– Є думка, що РФ використовує антивакцинаторський рух в Україні як платформу для поширення сепаратистських настроїв. Його лідер Остап Стахів підозрюється у співпраці з її спецслужбами. Чи поділяєте ви цю думку? Деякі експерти навіть проводять паралель з 2016 роком, коли в Україні з’явилися так звані територіальні громади, які мали на меті її поділ на окремі міні-держави. Тоді це вдалося погасити. Наскільки ці паралелі є доречними?

– Метод роботи кремлівської пропаганди полягає у розширенні та поглибленні суспільних розколів у недружніх країнах. Україна, звичайно, не виняток.

– Чи може в принципі антивакцинаторський чи будь-який інший протестний рух у демократичних країнах (BLM, «жовті жилети» тощо) призвести в результаті до якихось соціально-політичних тектонічних потрясінь у них? Тоталітарні, швидше за все, виживуть…

– Будь-які протестні рухи в демократичних країнах виникають із проблем, які демократичні країни мають можливість вирішити демократичними методами. Авторитарні найчастіше вдаються до силового придушення наслідків. Але при цьому не усуваючи причин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфодемії, як вогню кисень, потрібні негативні емоції – Світлана Чуніхіна

– Серед відповідей на запитання «Як Україні захистити свій інформаційний простір?» є й така: «Створення якісного альтернативного контенту, зокрема російською мовою». Наскільки мова агресора сприяє цьому захисту? Чи ворога треба бити його ж зброєю?

– Україні не треба нічого спеціально створювати, їй треба не заважати природному розвитку українського російськомовного простору. Російська мова – мова громадян України, Росія не має на неї жодної монополії. Будь-який інший підхід красиво лягає в рамки кремлівської пропаганди про утиск російськомовних та необхідність їхнього захисту. Якщо ж це питання про те, якою мовою має йти контрпропаганда, то так, цілком логічно, щоб вона була російською.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антиукраїнський «продукт» в Москві готується не лише для внутрішньої російської кухні

– Який би рецепт чи алгоритм протидії російській інформаційній машині запропонували б ви?

– Лише послідовні зусилля щодо нормалізації політичного, економічного, культурного та суспільного життя в Україні дозволять ефективно протидіяти антиукраїнській пропаганді. Перегавкати «Останкіно» не можливо і навіть не потрібно намагатися.