Навігація та корисні матеріали
У четвер, 7 березня, в залі Укрінформу відбувся міжнародний круглий стіл на тему «Україна та арабський світ: два роки війни». Організаторами виступили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Центр близькосхідних досліджень, а також організації арабських діаспор в Україні: Центр стратегічних досліджень «Віжн», Благодійний Фонд «Центр міжнародних відносин, підтримки миру та розвитку інтелекту», Рада арабських журналістів.
Учасники заходу обговорювали здобутки і проблеми відносин України з арабськими країнами за два роки, протягом яких Україні доводиться давати відсіч повномасштабній російській агресії. У цьому контексті порушувалися питання, чим важливий для нашої країни арабський світ, і яких зусиль варто докласти Києву для збереження і примноження підтримки, яку Україні надають арабські країни.
Відкриваючи захід, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос підкреслив, що за цей час відносини між Україною та арабськими країнами мали різну динаміку – від відстороненості до зацікавленості, від нейтралітету до активного нейтралітету та залученості. Разом з тим, ми не можемо не відзначити, що ці відносини ніколи не були безхмарними. Певне охолодження у стало помітним на тлі війни в Секторі Газа. Тим не менш, маємо як ніколи раніше активний діалог та зростаючу взаємодію.
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей згадав, що ЦСКІБ вже не вперше проводить за цим столом заходи з тематики арабського світу і ширше – Глобального Півдня. Це важливо, бо Москва сприймає незахідні суспільства як найслабшу ланку в планах просування власного глобального порядку денного.
«Тому тримаємо руку на пульсі, досліджуємо і радимося з самими арабськими експертами, як реагувати і протидіяти. У Центру є друзі, які допомагають доносити українські меседжі до арабської аудиторії. Не можу не згадати тісну співпрацю, зокрема з деякими присутніми тут колегами, у формуванні та поширенні меседжів для арабської аудиторії, за що висловлюю їм велику вдячність. Цей захід є слушною нагодою підбити підсумки спільних зусиль, сподіваюся, що він додасть розуміння, куди рухатися далі і як протидіяти шкідливому інформаційному впливу Росії» – зазначив Соловей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерти та лідери діаспор обговорили шляхи активізації відносин України з Глобальним Півднем
У своєму виступі Ігор Семиволос підсумував основні досягнення у співпраці України з арабським світом. Більша частина арабських країн з 2014-го і по сьогодні голосують за проукраїнські резолюції в Генасамблеї ООН. Саудівська Аравія, Єгипет та ОАЕ беруть участь у засіданнях, присвячених українській формулі миру, яку також підтримують Кувейт, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Сомалі, Туніс та Ємен.
За час повномасштабної російської агресії арабські країни надали гуманітарну допомогу Україні на суму щонайменше $620 млн. Станом на кінець 2023 року загальний товарообіг між Україною та арабськими країнами склав $7,4 млрд. Частка арабських країн у загальному імпорті нафти та газу в Україну збільшилася з 18,2% до 20,5%, хоча і становить всього на всього $0,4 млрд. З іншого боку, від імпорту українського збіжжя в значній мірі залежить політична стабільність в арабському світі. Основними арабськими партнерами України за імпортом зерна та інших сільськогосподарських продуктів в 2023 році були Єгипет (2,4 млн тонн), Саудівська Аравія (1,5 млн тонн), ОАЕ (0,8 млн тонн), Лівія (0,7 млн тонн) та Марокко (0,6 млн тонн).
У травні 2023 року президент Зеленський закликав Лігу арабських держав допомогти у звільненні полонених та ув’язнених у Росії українців та кримських татар. І ми отримали підтримку від ОАЕ, які висловили готовність допомогти у звільненні українських політв’язнів. У жовтні 2023 року Україна та Саудівська Аравія підписали спільну декларацію, в якій зобов’язалися сприяти звільненню полонених та депортованих. Значною мірою завдяки цьому вдалося розброкувати процес обміну полоненими на початку цього року. Також за посередництва арабських країн додому повернути 1 234 українських дітей, які були депортовані Росією.
«Звісно цими цифрами наша співпраця не обмежується. Роль відіграють і численні культурні контакти, людська взаємодія, інформаційний обмін. За останні два роки виросла взаємна зацікавленість, громадяни арабських країн відкривають для себе нашу країну. Ми увірвалися в арабський інформаційний простір. На жаль не через кращі обставини, але від нас до певної міри залежить, якою буде наше спільне майбутнє і співпраця» – підсумував експерт.
Зайдіє Мухаммад Наїм, керівник Благодійного Фонду «Центр міжнародних відносин, підтримки миру та розвитку інтелекту» розповів про ініціативи сирійської діаспори в Україні, до яких він сам має безпосереднє відношення.
Арабська весна в Сирії у 2011 році була народним повстанням проти диктаторського режиму Башара Асада. В результаті все переросло у криваву громадянську війну та інтервенцію інших держав, зокрема і Росії. Сирійці побачили, яку роль відіграє путінський режим на їхній землі. Росіяни допомагали Асаду перетворювати на попіл цілі міста. 8-9 мільйонів мешканців залишили Сирію, якась частина знайшла прихисток і в Україні. Тому коли почалася путінська агресія вже проти України, у сирійської громади не було сумніву, на чий бік пристати.
12 березня 2022 року українські сирійці активно включилися в роботу. Було організовано три медичні фонди, які акумулювали ресурси та зусилля сирійської діаспори не лише в Україні, а й в Америці та Європі. Буквально 1 березня цього року завершився навчальний курс-тренінг у Вінниці: 10 сирійських лікарів зі США та Великої Британії навчали українських військових хірургів та анестезіологів. Громадські сирійські фонди зібрали на підтримку України понад $10 млн.
Пан Наїм поділився також своїми міркуваннями про завдання, які стоять в інформаційній сфері: «ми, діаспора, не можемо впливати на політичне керівництво тих країн, звідки походимо. Але ми здатні інформувати арабське суспільство, можемо спробувати домогтися зміни свідомості арабського світу щодо України. А відтак через суспільство зміниться і ставлення державних лідерів. Нам важливо вірити в себе, кожен з нас повинен максимально старатися змінювати світ навколо себе і робити позитивні кроки заради миру і блага країни».
Експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота проаналізувала методи російської пропаганди у роботі з арабською аудиторією. Її ефективність у регіоні пояснюється використанням локального контексту, різних інформаційних тактик та нових технологій. Росія позиціонує себе як альтернативу західним країнам, вигідним партнером, готовим переформатувати світовий порядок на користь тих країн, які відчувають несправедливість.
Потужним рупором пропаганди виступає RT Arabic. Також і в арабських медіа спостерігається засилля російських «експертів». Москва здійснює вплив на арабів за допомогою соціальних мереж. Інститут стратегічного діалогу (ISD) дослідив, як працює російська пропаганда у Х (Твіттері) на аудиторію Близького Сходу та Північної Африки. Було виявлено 10 акаунтів із 359 075 підписниками. Ці профілі мали неунікальні зображення на аватарках. Подібність простежується і в їхніх «біографіях». «Maria Raskolniov» описує себе як «редакторка пресслужби російської агенції Sputnik _ar». Elena Kosogorov вказує таку ж особисту інформацію: «редакторка арабського відділу преси російського агентства Sputnik_ar». Ця група твіттер-акаунтів не тільки посилається і цитує політичну еліту Кремля, а й займається відвертою дезінформацією, координуючи між собою ідентичні твіти, наприклад, про наявність західних біолабораторій в Україні.
Тему інформаційного протиборства за арабський світ розвинув Саїд Салям, керівник ГО «Центр стратегічних досліджень «Віжн». На початку він зазначив, що в глобальному дипломатичному протистоянні, яке розгорнулося довкола російсько-української війни, більшість арабських країн прагнуть дотримуватися нейтралітету. Вони не бажають розривати відносини з Росією, зокрема, в галузі торгівлі продовольством та співпрацю в рамках ОПЕК+. З іншого боку, арабські країни не хочуть погіршення відносин із Заходом та зі США. Найкращу стратегією уряди цих країн вбачають у балансуванні, однак продовження ескалації врешті-решт змушує їх визначатися, на чиєму вони боці.
Після початку російської повномасштабної агресії проти України арабська вулиця розділилася у своїх симпатіях. І Москва майже одразу включилася у боротьбу за прихильність арабів. Зокрема і тими методами, які були згадані вище. Українська сторона, на жаль, не зуміла звернутися до арабського світу з власною позицією: виявилася неготовою, або ж незацікавленою.
Проблему частково компенсує присутність арабських новинних каналів в Києві, часті відрядження в Україну репортерів з відповідних країн. Об’єктивне висвітлення ними ситуації з місця грає на користь позитивного ставлення до України арабської вулиці. Великий внесок зробили також активісти та організації арабських діаспор в Україні, такі як Рада арабських журналістів, Центр міжнародних відносин, підтримки миру та розвитку інтелекту, Центр стратегічних досліджень «Віжн». Українські араби постійно виступають експертами в ефірах арабських новинних каналів, публікують власні тексти про ситуацію в Україні.
Втім навіть через два роки повномасштабної війни залишаються не подоланими багато проблем. По-перше, багато арабських медіа продовжують висвітлювати війну Росії проти України крізь призму конфлікту Росії із Заходом, в якому Україні відводиться роль пішака. Арабам заходять тези російської пропаганди про боротьбу за справедливий багатополярний світ. Великої шкоди репутації України в арабському світі завдала також її позиція з палестинського питання. По-друге, в арабському інформаційному просторі багато уваги присвячується наративу виправдання агресії міркуваннями безпекових ризиків Росії та її права на самозахист. Водночас такі самі безпекові інтереси України не беруться до уваги. По третє, арабські медіа не чутливі до російської дезінформації. Всі заяви офіційних осіб Росії сприймаються за чисту монету, включно з неправдивими зведеннями з фронту, які прославляють російські перемоги. Це ті больові точки, над якими ще належить багато працювати, переконаний експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Москва паразитує на антиколоніальних настроях арабів»
До обговорення долучилися також директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, професор Ліванського університету Халед Махмуд Ель-Іззі, керівник ГО «Рада арабських журналістів в Україні» Мухаммад Ароггі, експертки Центру близькосхідних досліджень Анна Кіщук та Олена Пшенична, помічник і політичний радник колишнього міністра закордонних справ Палестинської Автономії Алаа Абу Амер, політичний оглядач Яхья Харботли.
Захід у записі можна переглянути за посиланням.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
