Аналітика

Литва, Латвія та Естонія: що пишуть про Україну країни Балтії та який вплив на це має російська пропаганда

Навігація та корисні матеріали

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував медіаландшафт Литви, Латвії та Естонії на основі моніторингу, проведеного українським соціальним стартапом LetsData у партнерстві з громадською організацією «Детектор медіа» у вересні та жовтні, аби з’ясувати, що розповідають про Україну онлайн-медіа країн Балтії та як на це впливає російська пропаганда.

Литва, Латвія чи Естонія: хто найактивніше висвітлює події в Україні?

Аналіз динаміки публікацій з 17 вересня по 27 жовтня вказує на те, що найбільше про Україну пишуть онлайн-медіа Литви. Найрідше серед трьох досліджуваних країн пишуть про події в Україні та дотичні до неї теми в Естонії.

Серед тем, у контексті яких найчастіше згадують Україну, є новини з лінії фронту, економіка та енергетика. Натомість теми санкцій, євроінтеграції та вступу України до НАТО висвітлюються менше. І найменш поширена тема протягом вересня-жовтня – тема військової допомоги Україні. Такі результати моніторингу відповідають і загальній тенденції медіаландшафту у країнах Європи.  

Які меседжі російської пропаганди присутні в онлайн-медіа країн Балтії?

Латвія. У Латвії відзначається відтворення заяв РФ і зокрема її президента. У такий спосіб в інформаційний простір Латвії у жовтні потрапили заяви про те, що «президент РФ не планує знищити Україну», а «вступ України до НАТО призведе до Третьої світової війни». 

Литва. В онлайн-медіа Литви у жовтні траплялися меседжі щодо «послаблення енергетичної кризи через скасування санкцій», «припинення постачання зброї України» та «рано чи пізно Заходу доведеться говорити з Росією про спільне майбутнє».  

Естонія. В Естонії відзначено потрапляння російських меседжів здебільшого через цитування осіб, які їх відтворюють. Поширені заяви стосувалися закликів до мирних переговорів з РФ, а також маніпуляцій на темах біженців.

Серед лексем, які використовують на позначення війни Росії проти України, в онлайн-медіа усіх трьох країн зрідка вживають «спеціальна військова операція», до того ж здебільшого цей «термін» вживають у лапках. Також рідким варіантом ще залишається використання слова «конфлікт» у контексті війни. 

Як ще російська пропаганда потрапляє у країни Балтії?

Крім відтворення заяв різних осіб, які транслюють російські меседжі, цитування кремлівських медіа також може бути причиною потрапляння наративів російської пропаганди в інформаційний простір країн Балтії. 

Наприклад, дослідження медіаландшафту Литви, Латвії та Естонії протягом 12 вересня – 31 жовтня показує активне цитування російських пропагандистських медіа «РИА Новости», «ТАСС» та інших менш відомих дезінформаційних кремлівських видань.   

Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Медіаверсія на сайті Укрінформ

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Огляд конфіденційності
Центр стратегічних комунікацій

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб ми могли забезпечити вам найкращу взаємодію з користувачами. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас, коли ви повертаєтеся на наш веб-сайт, і допомагає нашій команді зрозуміти, які розділи веб-сайту ви вважаєте найбільш цікавими та корисними.

Обовʼязкові файли cookie

Обовʼязкові cookie мають бути ввімкнені завжди, щоб ми могли зберегти ваші налаштування для налаштувань файлів cookie.

Якщо ви вимкнете цей файл cookie, ми не зможемо зберегти ваші налаштування. Це означає, що кожного разу, коли ви відвідуєте цей веб-сайт, вам потрібно буде знову ввімкнути або вимкнути файли cookie.

Сторонні куки

This website uses Google Analytics to collect anonymous information such as the number of visitors to the site, and the most popular pages.

Keeping this cookie enabled helps us to improve our website.

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: