«Левітани» у газовій війні між Росією, Україною та Європою

«Freedom Gas» («Газ свободи») з Америки та м’яка зима від природи подарували Європі перепочинок у газовій війні з Росією. Отже, дали надію Україні, що звичайні апокаліптичні прогнози російської пропаганди, згідно з якими ми давно вже мало замерзнути, знову не справдяться.

Інтернет-видання «Дзеркало тижня» на початку цього року опублікувало прогноз ексголови правління НАК Нафтогаз України Андрія Коболєва про ситуацію з природним газом у 2022 році. Він описав два сценарії для України – оптимістичний та песимістичний. Описуючи песимістичний сценарій проходження опалювального сезону, пан Коболєв припустив, що за несприятливого розвитку подій на нас чекає «неминучий відбір російського газу з транзитного потоку», який нижче в тексті назвав «крадіжкою».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна не змерзне: 6 років без російського газу

За ці слова очікувано ухопилися російські пропагандисти, які на різні лади написали про те, що Україні нібито «доведеться красти російський газ». У найбільш апокаліптичній формі слова Коболєва передало видання Шарий.net: «Доведеться красти російський газ, що йде до ЄС, після чого росіяни нас доб’ють».

Хто у кого краде газ

Цю заяву пана Коболєва, яку використали кремлівські пропагандисти, щоб очорнити Україну як ненадійного транзитера, не назвеш по-державницьки відповідальною. Теза про можливий несанкціонований відбір газу Україною підігрує Росії в її газовій війні з Європою та легітимізує застарілий російський пропагандистський шаблон: «Україна краде російський газ». Саме так оцінює слова Коболєва політолог Олексій Голобуцький.

Передусім треба зазначити, що не існує жодних правових підстав (рішень суду, висновків незалежних експертів тощо) про факти «крадіжок» газу Україною. Наприклад, у 2009 році, коли такі звинувачення з боку Росії були найгучнішими, Європейська комісія не знайшла фактів несанкціонованого відбору Україною газу з магістральних трубопроводів, що з’єднують Росію та країни Заходу.

До речі, ще у 2014 році як голова правління Нафтогазу пан Коболєв казав британському інформаційному агентству BBC-Україна: «Україна не зацікавлена, вона ніколи цього не робила і вона не буде красти газ. Я знаю, що багато з цього приводу було вже сказано “Газпромом”. Повторюсь: жодного факту, жодного підтвердження цього вони ніколи не надали».

Нинішній глава компанії Юрій Вітренко у жовтні минулого року на ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» спростовував нові фейки з цього приводу: «Україна не відбирала газ з транзиту, навіть коли Росія не виконувала свої контракті зобов’язання за передплаченими обсягами у березні 2018 року (після рішення Стокгольмського арбітражу). І ми не збираємося це робити, ми цінуємо нашу репутацію надійного транзитера. Україна відповідально виконує всі зобов’язання перед західними партнерами. Ця неправда Путіна – вже багаторічна традиція».

Раніше, у 2019 році Вітренко на питання “У Росії є люди, які кажуть, що “Україна краде газ з труби”, дотепно зауважив: «Україна ніколи не крала газ. Читаєш це – і голос Левітана стоїть у вухах…”. Як бачимо, до московських “левітанів”, на жаль, приєднались і українські.

Тоді як Росія дійсно краде український газ. Після 2014 року, коли вона вкрала частину нашої території, так само незаконно Росія повністю привласнила видобуток українського газу в Чорному морі та на окупованих частинах Донецької й Луганської областей.

Після окупації Криму, порушивши норми Конвенції ООН з морського права та закону «Про виключну (морську) економічну зону України», Росія незаконно привласнила собі родовища Чорного моря.

За наявними даними, щороку РФ видобуває на шельфі Чорного моря 1,6-2 млрд кубометрів газу. З 2014-го по 2020 роки з родовищ, які належать Україні, вона видобула 12 мільярдів кубометрів газу, а на території Донбасу – близько 200 млн кубометрів на рік, що дорівнює обсягу добового споживання газу Україною у зимовий період.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видобування газу: між фейками і правдою газової незалежності України

За весь час окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей Росія незаконно привласнила та видобула понад 13 млрд кубометрів газу, що дорівнює річним потребам населення України.

Плани Москви зірвано

Наразі ситуація на європейському газовому ринку зовсім не така катастрофічна, як її описував пан Коболєв у своєму прогнозі. Тепла погода завадила планам Росії створити в Європі штучний енергодефіцит. У розпал календарної зими замість нестачі газу виник його надлишок, повідомлює видання Texty.org.ua.

Видання нагадує, що метою Росії було «викрутити руки» Європі та примусити її пришвидшити сертифікацію підводного газопроводу «Північний потік-2». Це призвело б до зменшення транзиту газу через Україну, а після завершення дії чинної транзитної угоди – і до повного припинення прокачування газу через нашу територію.

Заради цієї мети Росія цілеспрямовано створювала дефіцит газу в Європі. “Газпром” зірвав закачування газу в підземні сховища на території Німеччини та Австрії, натомість відбирав його звідти та постачав клієнтам. І принципово відмовився від спотової торгівлі газом на європейських біржах, виконуючи лише контрактні угоди. Насамкінець, навіть по контрактах російська компанія забезпечувала лише мінімально визначені обсяги, відмовляючись збільшувати постачання.

Утім, у Москві не врахували двох чинників. Перший – це робота глобальних ринкових механізмів. Другий забезпечила погода.

Астрономічно великі ціни зробили європейський ринок привабливим для постачальників зрідженого природного газу з США. А тепла погода дозволила країнам ЄС припинити відбір газу з підземних сховищ і натомість розпочати закачування.

Генерали Мороз та Зима не з’явилися на полі бою

«Перспективи збільшення постачання ЗПГ мають і надалі знижувати занепокоєння щодо обмежених обсягів постачання із Росії та рекордно слабких запасів у сховищах», – заявили аналітики Refinitiv у щоденній дослідницькій записці.

Запаси природного газу в США наприкінці минулого року повернулися до норми внаслідок надзвичайно м’якого початку опалювального сезону та високих цін, що стимулювало виробництво електроенергії з вугілля замість спалювання газу, пише видання EURACTIV.

Тепла погода залишила у Сполучених Штатах достатньо газу, щоб задовольнити внутрішні потреби та експортувати рекордні обсяги ЗПГ для зменшення дефіциту в Європі за відносно помірними цінами.

Російські генерали Мороз і Зима, на яких розраховував Путін у великій європейській газовій битві 2021-2022 років, поки що не з’явилися на полі бою, іронізує видання Bloomberg.

Завдяки цьому, пишуть Texty.org.ua, ризик газового дефіциту в Європі зник. Навіть у разі сильних морозів у другій половині січня чи лютому вже наявних ресурсів достатньо, щоб пройти холодний сезон без загроз. Це ж, до речі, стосується й України. Станом на 1 січня 2022 року в підземних сховищах зберігається 13,6 мільярда кубометрів газу. Цього вистачить, щоб завершити опалювальний сезон виключно на цих запасах і власному видобутку, без імпорту додаткових обсягів.

До речі, м’яка зима, на думку представників адміністрації США, яких цитує The New York Times, змусила Путіна також відкласти наземний широкомасштабний наступ на Україну.

Не варто завчасно розслаблятися

Чи означає це, що можна вже розслабитися та зітхнути вільно, забувши про загрози з боку Росії? На жаль, ні.

Поставки російського природного газу до Європи, схоже, знову припинені, пише OilPrice.com. Про це свідчить, зокрема, те, що з початку цього року Росія зменшила транзит газу через Україну до 52,5 млн кубометрів на добу при заброньованих добових обсягах у 109,6 млн кубометрів. А прокачування газу з РФ через нашу країну у напрямку Словаччини на початку січня впало втричі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газова пастка для Європи: як Кремль намагається розсварити країни ЄС

Тому енергетична криза в Європі, яка зазнала невеликого відтермінування через натиск поставок ЗПГ «Freedom Gas» з США, може поновитися, якщо на континент прийде холодна погода.

Сповільнюючи постачання російського природного газу європейським споживачам або навіть реверсуючи його, водночас демонстративно підписуючи нові або оновлюючи старі газові угоди за межами Європи, Росія фактично відверто шантажує її уряди. Але якщо вони поступляться, Європу чекає ще не одна енергетична криза. Яка буде підтримуватися російськими або нашими  “левітанами”.

Total
0
Shares

Пов'язані статті