Гірка правда Гіркіна для Кремля: дайджест пропаганди за 6 грудня

Москва в ООН пропонує переговори з Україною в той час, як ветерани «визвольного руху» вже відверто кажуть, що «все пропало». Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 6 грудня.

  1. Індики з Тюмені безпечніші для Путіна
  2. Хроніка «запобігання авіаційної аварійності» у ВКС
  3. Балканська історія про RT і не тільки
  4. Чи доживе Стрєлков до довічного ув’язнення

Індики з Тюмені безпечніші для Путіна

Путін 5 грудня начебто був в окупованому Криму, сказав два слова, дав добро на нагородження будівельників, що ремонтували злощасний міст. Його зі спини, у профіль або з відстані знімає оператор. Все.

Президент України Володимир Зеленський 6 грудня їде на Донбас, робить відеозвернення, поздоровляє ЗСУ з професійним святом, фотографується з військовими. Усе це з відкритим обличчям, у повний зріст.

Ці два приклади (навіть без того, що Путін взагалі жодного разу не був у «своєму Донбасі») наочно демонструють, де дійсно своє, а де чуже.

Так, у Росії називають поїздки Зеленського у Слов’янськ (50 км від лінії фронту), а до цього у визволений Херсон, як «візит в іноземну державу», але це виглядає більш кумедно, ніж огидно.

НАСПРАВДІ, створити для Путіна чергове потьомкінське село, облаштувати зразково-показовий окоп та заселити туди відділення ФСО під виглядом «визволителів» взагалі не складає труднощів. Треба буде – і масовку з «вдячних місцевих жителів» зберуть. Для цього і на Донбас їхати не треба. Достатньо «Мосфільму».

Проблема в іншому. Путін не виходить з образу – він завжди має бути лише там, де перемога (не має значення, наскільки вона вигадана).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін визнав тимчасовість «своєї» України

Але якщо перемоги немає, і навіть близько її не видно, то Путіна там ніколи не буде. Тому проблема не в «селі», яке можна доставити йому прямо в бункер, а в тому, що в цій картинці немає жодного сенсу.

Навіть для урочистого відкриття індичої ферми в Тюмені у своєму «напруженому бункерному графіку» диктатор час знайшов. А ось для мешканців Донбасу, за яких він з 2014 року так «переживає», що аж почав бомбити Львів, часу не було.

Тому Путіну залишається лише видавати укази – симулякри. Останній (6 грудня) про «створення на нових територіях підрозділів з профілактики корупції». А за тиждень до цього про «федеральні суди на нових територіях».

Що ж, диктатору створили ілюзію перемоги, а більше створювати нічого. До того ж із тюменськими індиками Путіну дійсно безпечніше, ніж на «звільнених територіях». Адже при своєму вдаваному «переможному» мачизмі повелитель стерхів просто відвертий боягуз.

Хроніка «запобігання авіаційної аварійності» у ВКС

6 грудня міністр оборони Шойгу заявив, що аварійність транспортних засобів ЗС РФ цього року знизилася. При цьому особливо підкреслив, що до мінімуму зведено саме кількість авіаційних подій.

На тлі нещодавніх польотів «радянсько-українських стрижів» (як вважає Конашенков) над аеродромами Саратовської та Рязанської областей, де були пошкоджені стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-22М3, ця заява Шойгу виглядає, щонайменше дивно.

НАСПРАВДІ, лише за останні три місяці Міноборони РФ тільки за офіційними повідомленнями втратило 6 літаків. Останнє падіння відбулося буквально цього тижня.

–        2 грудня винищувач МіГ-31 зазнав аварії в Приморському краї відразу після вильоту і впав у лісовому масиві неподалік села Олексіївка. 

–       В Іркутську 23 жовтня на приватну оселю впав Су-30. Через несправність системи подачі повітря пілоти задихнулися під час навчального польоту. 

–        У Єйську 17 жовтня через спалах двигуна на житловий будинок впав літак Су-34. Загинуло 15 людей. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літак у Єйську вбив росіян замість українців? 

–        9 жовтня біля хутора Рогалик у Ростовській області впав літак Су-25. Аварія сталася через проблеми з двигуном. 

–        Також у Ростовській області того самого 9 жовтня через технічну несправність здійснив жорстку посадку Су-24. Два пілоти змогли катапультуватися. 

–        11 вересня в окупованому Криму також впав Су-34.

Якщо додати до цього понад 280 літаків, які за даними Генштабу ЗСУ Шойгу вже втратив в Україні за час війни, то маємо підстави стверджувати, що «комплексний план щодо запобігання авіаційної аварійності» у ЗС РФ реалізується «у повній відповідності до плану спецоперації»

Балканська історія про RT і не тільки

6 грудня стало відомо, що у наступний пакет санкцій ЄС, крім іншого, увійде блокування чотирьох російських телеканалів. Того ж дня YouTube заблокував RT Balkan.

Серед останніх відео на каналі було інтерв’ю із послом Росії у Сербії Олександром Боцаном-Харченком.

Головна редакторка RT Balkan  Олена Мілінчич вважає, що «дії YouTube говорять насамперед про несвободу ЗМІ на Заході… Вони вирішують не лише для себе, а навіть для населення країни, яка з радістю прийняла новину про наше відкриття. Захід злякав контент RT сербською мовою?».

НАСПРАВДІ, після 24 лютого на Заході застосували обмежувальні заходи, включаючи блокування ресурсів Sputnik та телеканалів мережі RT. YouTube заблокував доступ до каналів, пов’язаних з державними ЗМІ РФ, у тому числі RT.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: RT: чому російському державному медіа не місце в цивілізованому світі

А з огляду саме на заборону RT Balkan цікаво те, що війна в Україні посилила розкол політичних еліт Боснії та Герцеговини, що не дає змоги країні виробити спільну стратегію боротьби з російським впливом.

Нагадаємо, після мирних угод 1995 року країна поділена на дві частини. У переважно мусульманській Федерації Боснії та Герцеговини у відносинах із Москвою тримають напружену дистанцію. 

У Республіці Сербській на чолі з президентом Мілорадом Додіком навпаки: активно підтримують курс Кремля, включно з незаконною анексією Криму та війною в Україні.

«Сербські місцеві ЗМІ просувають проросійську точку зору. У Федерації агресію засуджують, а деякі політики та експерти нагадують, що до українського кордону менше тисячі кілометрів. «Іншими словами: сьогодні Україна, завтра Боснія та Герцеговина!», – пояснює сараєвський політичний оглядач Желько Баїч.

Путінська Росія – «провідна сила терору, дискримінації, придушення правди та поширення брехні у світі», – заявила мер Сараєва Беньяміна Карич у відповідь на претензії з боку посольства РФ, яке засудило рішення місцевої влади розвивати дружбу з Києвом. Вона пояснила, що не дозволить країні, яка у 2015 році в РБ ООН блокувала резолюцію про геноцид у Сребрениці, «виголошувати проповіді про мораль».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріли та інша «жесть». Навіщо російській пропаганді криваві відео з України

Західні країни в останні місяці направили до Боснії фахівців у галузі боротьби з дезінформацією та на всяк випадок ще кілька сотень військовослужбовців для посилення миротворчої місії EUFOR.

Продовження якої, до речі, рівно рік тому Москва намагалася відчайдушно заблокувати, вимагаючи взагалі скасувати посаду високого представника ООН в Боснії та Герцеговині. 

Тому ця балканська історія – чергове підтвердження того, що RT і Кремль працюють в одній зв’язці, розхитуючи ситуацію у визначеній країні, окремому регіоні та взагалі в світі. Але цього разу не вдалося.

Чи доживе Стрєлков до довічного ув’язнення

І наостанок про те, чому Росії не вдасться. Ані на Балканах, ані в Україні. Москва замовила на 9 грудня засідання Радбезу ООН. За офіційною версією, з приводу «західних постачань зброї в Україну».

Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя при цьому заявив, що «РФ готова до дипломатичного врегулювання в Україні для усунення причин, які змусили розпочати спецоперацію».

І в підтримку цієї «миролюбної» заяви водночас зауважив, що «Росія продовжить завдавати ударів по інфраструктурі України, яка використовується у воєнних цілях».

НАСПРАВДІ, когнітивний дисонанс у словах та діях Москви відчувають вже в самій Москві, куди нещодавно повернувся після невдалого повернення на Донбас терорист Стрєлков (Гіркін).

Після повернення він написав пост, в якому серед іншого вказав:

–        військовослужбовці РФ не знають, за що і навіщо воюють в Україні, а тому «воюють за інерцією»;

–        мету війни влада спеціально приховує, щоб «мати можливість оголосити її досягнутою в будь-який момент, який визнають зручним»;

–        російська армія «явочним порядком готується до затяжної позиційної війни», будуючи вздовж усього фронту безглузду, але дуже дорогу «лінію Суровікіна»;

–        Україна взимку не замерзне, не повстане і не воюватиме гірше. У ЗСУ з бойовим духом все відмінно, а від поневірянь близьких у тилу українські бійці стають лише злішими;

–        проти ЗСУ воюють «апатичні» ЗС РФ, у яких «маячить невирішене питання: «А що ми тут робимо, якщо Москва найбільше стурбована виконанням «зернових угод», безперешкодним прокачуванням аміаку через Одесу та «стелею цін» на газ і нафту?».

–        спостерігаючи за тим, як українці не поспішаючи (і не зустрічаючи жодної протидії) реалізують власні стратегічні завдання за повної пасивності військових і політичних влад РФ – нічого доброго на фронті чекати не варто.

–       дотримання стратегії затяжної війни – самогубство для Росії, її влади та еліт.

Як бачимо, ілюзії Кремля потроху розбиваються об гірку правду, яку вже не приховує навіть Гіркин. А йому є що приховувати. 

Шкода, якщо він через «дискредитацію і розповсюдження фейків про ЗС РФ» не доживе до свого довічного ув’язнення. Адже його навіть у «Вагнер» не взяли. Схоже, що за вказівкою Кремля.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті