Чергова «Зимова війна» між Росією та Фінляндією

Відносини Фінляндії з Росією завжди були неоднозначними: спочатку як між метрополією та провінцією з автономними повноваженнями. Потім гаряча «Зимова війна». Відтепер між ними чергова зимова, хоча й «холодна війна», де є місце всьому: від англосаксонців до «представників Донецького сепаратистського руху».

4 січня РІА «Новости» опублікувало статтю «НАТО готується зробити з Фінляндії нову Україну». Адресована вона, звісно, ​​не росіянам, а фінам.

Для внутрішнього користування там всього один пасаж, і той нижче поясу – стосовно прем’єр-міністерки Фінляндії: «Санна Марін, яка виросла (після того, як її покинув батько-алкоголік) в одностатевій лесбійській сім’ї, може нічого цього не знати, але два роки тому вона стала прем’єр-міністром у віці 34 років, зокрема і завдяки тому, що її країна отримала від Росії…».

Ще в цій статті, наприклад, є про те, що «в Гельсінкі часом ведуться на «чужі розводки» – чим інакше пояснити і новорічні заяви, і прийняте за кілька днів до цього рішення купити у США 64 винищувачі F-35».

Є й побажання/порада/вимога: «Фінському керівництву потрібно викорінювати фантомні страхи та довірливість до англосаксонських переконань – і пам’ятати про те, що загроза безпеці Росії матиме найсумніші наслідки для фінсько-російських відносин».

Є пояснення: «Росіяни […] обороняються, захищаючи частину своєї території – тобто Україну – від західної експансії».

Свобода вибору

А ще місяць тому, говорячи про нерозширення НАТО на Схід, Росія ставила Україні приклад Фінляндії. Більш того, глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер в інтерв’ю виданню Handelsblatt заявив: «ми могли б наполегливо порадити Україні: «Орієнтуйтеся на Фінляндію, яка є членом ЄС, але не НАТО».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна проти України: яку ціну за неї заплатить Росія

Але потім стався той самий істеричний ультиматум РФ про «червоні лінії» у вигляді «письмових гарантій безпеки з боку НАТО» і фактичне визнання російської зони впливу, яка включає і сусідні країни.

І тут вже обурилася сусідня, така тиха та спокійна Фінляндія. У новорічному зверненні до жителів країни її президент Саулі Ніїністе зазначив, що вимоги Москви суперечать системі безпеки в Європі, і прямо вказав на те, що дії Росії щодо України та вимога заборонити НАТО далі розширюватися, а також вивести війська з колишніх радянських республік та країн, що входили в організацію Варшавського договору, ставлять під питання суверенітет нейтральних країн ЄС. Зокрема, Швеції та сусідньої Фінляндії.

«Фактично Росія, не питаючи думки фінів, хоче позбавити їх можливості приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Тому Євросоюз, не запрошений Кремлем до участі у переговорах з безпеки, не може залишатися осторонь», – сказав Ніїністе. 

А через два дні після президентського новорічного звернення та сама прем’єр-міністерка Санна Марін заявила: «Ми зберігаємо можливість подати заявку на членство в НАТО. Нам необхідно дорожити свободою вибору та вважати її реальною, оскільки вона стосується права кожної країни ухвалювати власні рішення у сфері безпеки».

Небезпечна історія

Це право Фінляндія насправді озвучила ще 1990 року, коли в односторонньому порядку оголосила про припинення дій обмежень, накладених на неї Паризьким мирним договором 1947 року, згідно з яким її армія (як союзниця нацистської Німеччини) мала служити лише обороні країни.

Зараз у світлі останніх подій Гельсінкі вимагає підключити до переговорів з безпеки, що розпочинаються 10 січня, і Євросоюз, який захистить інтереси нейтральних держав, що межують із Росією. Для цих країн сама можливість вступу в НАТО завжди була сильним аргументом, який ставив на місце Кремль у разі, якщо він спробує уявити себе повноцінним спадкоємцем Російської імперії, до складу якої входила Фінляндія.

А сталося це після російсько-шведської війни 1808-1809 років. Її підсумком став Фрідріксгамський мир, за яким Стокгольм поступився Фінляндією Москві. У 1848 році Росія заборонила видавати фінською мовою книги. Був такий генерал-губернатор Микола Бобриков, який проводив русифікаторську політику: перевів ведення діловодства на російську мову, обмежив права сейму та місцевого самоврядування, зажадав, щоб фіни на загальних підставах служили в російській армії, а коли сейм не ухвалив це рішення, почав судити «відмовників» військовим судом. Цікаво, що у 1915 році фінський сейм оголосив про нейтралітет у Першій світовій війні, а 6 грудня 1917 року після повалення царату взагалі проголосив незалежність.

До речі, під час «Зимової війни» 1939-1940 років, фіни склали пісню з приспівом: «Молотов, Молотов, ти брешеш більше, ніж Бобриков!». До слова, замість протитанкових гармат, яких у фінів було дуже мало, вони виводили радянські танки з ладу за допомогою пляшок із запалювальною сумішшю, які саме тоді дістали назву «коктейль Молотова».

З боку Москви формальною причиною «Зимової війни» називалася (і називається досі) необхідність відсунути кордон від Ленінграда. Запам’ятаємо цей факт.

У Фінляндії, звісно, ​​тоді ніхто не вірив, що країна зможе у разі поразки зберегти свою незалежність. Тож довелося воювати.

«Бійці та командири Червоної Армії…у майбутніх сутичках соціалізму з капіталізмом творитимуть чудеса, яких не знає ще військова історія», – йшлося у виданій незадовго до «Зимової війни» настанові для комскладу Червоної Армії.

Про одне з таких «див» красномовно говорить той факт, що, наприклад, наступ радянських військ з Карелії до Ботнічної затоки закінчився загибеллю і полоном 30 тисяч військовослужбовців і розстрілом командувача 9-ї армії Виноградова. А за 105 днів, які тривала війна, радянська армія втратила, за різними оцінками, майже 127 тисяч людей, 246 тисяч було поранено, контужено, отримали важкі та середні обмороження. Для порівняння, фінські втрати склали 26 тисяч людей, 43,5 тисячі солдатів були поранені. СРСР тоді виключили з Ліги Націй (тоді щось на кшталт ООН). А Фінляндія не втратила незалежності, хоч і втратила частину своєї території.

Загроза Санкт-Петербургу

Тепер навіть не так свою територію (хоча, може, й до цього дійде), скільки свободу вибору Фінляндія хоче зберегти за будь-яку ціну. Аж до вступу до НАТО, про що місцеве населення, за різними опитуваннями, раніше й чути не хотіло.

Під час свого новорічного звернення президент Фінляндії  Саулі Нііністьо заявив: «Простір для маневру та вибору Фінляндії також включає можливість створення військового союзу та подання заявки на членство в НАТО, якщо ми так вирішимо» – сказав він.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь нервово заявив, що приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО матиме серйозні військові та політичні наслідки, які вимагатимуть адекватної відповіді російської сторони

«Тон заяв фінів став в останній рік неадекватним, як і рішення про закупівлю винищувачів-бомбардувальників, які здатні завдавати ядерних ударів по всьому північному заходу Росії», – зазначив президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військова таємниця Росії: від передислокації до братських могил

За його словами, заяви фінського керівництва про членство в НАТО можуть бути спробою розтягнути військово-політичні зусилля Росії з півдня до півночі. Це може означати загрозу Санкт-Петербургу. Така риторика повертає Москву до вкрай важкої ситуації 1939 року, але у новому геополітичному виконанні», – сказав він, зазначивши, що «Фінляндія перебуває на межі скочування в антиросійську риторику, характерну для сусідньої Швеції».

Як тільки у РФ кажуть про «антиросійську риторику» в якійсь з країн, значить справи у відносинах з нею справді кепські.

У всій цій історії важливо відзначити, що російська пропагандистська машина вже давно працює над формуванням негативного історичного образу Фінляндії – як поплічника фашизму.

У боротьбі за «фашистське» минуле

У жовтні 2020 року в Карелії реконструювали фінський концтабір для радянських військовополонених та інтернованого громадянського населення у роки Другої світової війни. Як пишуть російські ЗМІ, до 1942 в таборах утримувалося близько 24 тисяч в’язнів, переважно російських (96%). За свідченнями тих, хто вижив, у таборах були антисанітарія, голод та епідемії. Тепер туди водять екскурсії.

РІА Новини у 2019 році опублікувало великий матеріал «Без терміну давності: історія фінських концтаборів – насильство та голод» із характерними підзаголовками «За расовою ознакою», «Голод, робота, побиття», «Дитячі труни ховали стоячи».

У боротьбі за «фашистське» минуле Фінляндії російські пропагандисти не забувають і про сьогодення. Великого резонансу набуло розслідування журналістки Джесікі Аро про розповсюджувачів та методи прокремлівської пропаганди у соціальних мережах Фінляндії, яке отримало престижну премію скандинавської журналістики Bonnier Grand Journalist Prize.

Справа закінчилася не лише викриттям, а й судом над Іллею Яніцкіним – засновником та головним редактором прокремлівського сайту MV-Lehti та Йоханом Бекманом, який на своїй сторінці у Facebook називав себе «представником Донецького сепаратистського руху». Яніцкіна засудили до 22 місяців в’язниці, Бекмана – до одного року умовно.

Загалом нарив у відносинах фінів до Росії, що називається, назрівав. І ультиматум РФ про «червоні лінії» з одного боку прорвав його, а з іншого остаточно повісив чергову «залізну завісу» с Заходом, де у Росії по суті не залишилося союзників, не рахуючи однієї людини, яка вперто називає себе президентом Білорусі.

Залишаються лише пострадянські центральноазійські республіки. Але, як ми бачимо на прикладі Казахстану, там теж вже все не по-російськи.

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

ТОП-5 російських міфів про НАТО

Відколи почалися агресивні дії Росії щодо України, російські посадовці висунули НАТО низку звинувачень у загрозах і недружніх діях.…