Як Кремль захопив масову свідомість росіян: дайджест пропаганди за 18 січня

Путін каже про «наших громадян на нашій території» в той час, як Росія опиняється в європейській енергетичній блокаді. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 18 січня.

  1. Українці набагато стійкіші за російські наративи
  2. Путінське рейдерство: від ринків до України
  3. Край «русского мира» для депортованих херсонців
  4. Наступна зупинка РФ – енергетична

Українці набагато стійкіші за російські наративи

Трагедія у Броварах стала новим приводом для росіян повправлятися у своїй зловтісі з приводу загибелі українців. Востаннє вони це робили після дніпровської трагедії.

Хоча деякі публічні особи переконували, що «ми не можемо радіти загибелі дітей», реальність виявилася іншою.

Навіть ті, хто казав про «ми не можемо радіти загибелі дітей», зрештою прив’язали свою «нерадість» до того, що в усьому «винна українська влада, яка ні в грош не ставить життя мирного населення, адже їй поставлено завдання воювати до останнього українця».

НАСПРАВДІ, «війну до останнього українця» всіляко намагається вести саме Росія протягом останніх майже 9-ти років. І кров всіх українських дітей саме на руках Путіна, який застосовує для вбивств цивільних навіть зброю проти авіаносців.

Центр стратегічних комунікацій вже писав як мем про «останнього українця» дійшов до Кремля. Проте, він зайшов вже занадто далеко. Пропаганда не гребує навіть, такими, жахливими трагедіями та використовує їх для просування своїх цинічно-«миротворчих» наративів: про «необхідність урахування нових реалій», про «постачання західної зброї лише продовжує страждання українців» і тому подібне.

Проте не враховує головного – українці набагато стійкіші російської зловтіхи та наративи.

Путінське рейдерство: від ринків до України

Чергову спробу пояснити, навіщо потрібна «спецоперація в Україні» зробив 18 січня сам Путін. Метою «СВО» він назвав припинення повномасштабних бойових дій, які відбуваються на Донбасі з 2014 року. Пояснив мету цілком в орвелівському стилі: «спецоперація потрібна, щоб закінчити війну».

Цікаво, що ще 21 грудня зрадник Ходаковський, назвавши українців «рейдерами», дещо риторично запитував: «Чи маємо ми ще претензії на цю «жилплощу», чи зараз інше стратегічне завдання? Чи зараз у принципі не до стратегії? Якщо немає стратегії, то війна стає процесом заради процесу, а це неприпустимо».

НАСПРАВДІ, хто є дійсними рейдерами, визнав вже навіть великий друг Путіна сербський президент Олександр Вучич, який ще напередодні жалівся, що ПВК «Вагнер» вербує на війну громадян його країни. 18 січня в інтерв’ю Bloomberg він заявив:

«Ми не підтримуємо вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим — це Україна, Донбас — це Україна. Так і залишиться».

А щодо рейдерства, то саме воно є ознакою Росії, яка (за її офіційною історією) стала найбільшою країною у світі «виключно за рахунок оборонних дій».

У своєму поясненні стосовно війни в Україні Путін вчергове використав тезу про «наших громадян на наших територіях». Крім того, що таким чином він вчергове підтвердив звання самозванця-історика, ця риторика з 90-х. З часів, коли «братки» (у тому числі й в погонах) спочатку «кришували» торговців на ринках, потім самі ринки, а згодом й всю Росію. Тепер вирішили вийти і за її кордони.

Політолог, науковий співробітник університетського коледжу Лондона Володимир Пастухов сформулював, як Путіну вдалося «рейдернути» найголовніше – масову свідомість росіян, яка й дозволяє йому робити те, що він робить.

«… зрештою після «Кримнаш», режим здійснив рейдерське захоплення родоплемінного інстинкту, отримавши безмежну можливість маніпулювати масовою свідомістю та формувати довгострокові алгоритми масової поведінки росіян.

Ця приватизація путінським режимом родоплемінного інстинкту стала можливою завдяки тривалій політиці децивілізації суспільства, яку Кремль послідовно проводив із середини «нульових». Непомітно, але неухильно влада відпускала суспільство з культурних гальм, блокуючи всі значні захисні механізми, створені історією. Зрештою, наприкінці другого десятиліття путінізму Росія стала являти собою первісне в соціокультурному розумінні суспільство, декороване зовнішніми атрибутами сучасної цивілізації.

У такому вигляді воно було легкою здобиччю. Не було жодних труднощів за допомогою поспіхом скроєного за радянськими лекалами апарату пропаганди заволодіти його підсвідомістю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Настрій росіян: тривога до кінця  

Управління суспільством сьогодні здійснюється насамперед (і навіть майже виключно) через маніпуляції з «колективним несвідомим», яким Кремль і заволодів, провівши кілька успішних рейдерських атак».

Пастухов скептично ставиться до того, що російське суспільство може чинити якийсь опір режиму (повстати чи навіть продемонструвати інтенцію до серйозного протесту): «Цього не станеться навіть у разі, якщо кількість жертв війни кратно збільшиться. Апеляція до свідомості не працює там, де бал править підсвідомість. А якщо ця підсвідомість викрадена,- тим паче».

Саме тому пересічні росіяни в захваті від путінського рейдерства чужих територій. І саме тому одночасно байдужі до власних жертв, які доводиться нести на вівтар чергового захоплення свого вождя.

На Заході це нарешті теж зрозуміли, тому роблять усе можливе для України, щоб загнати Путіна на його територію і більше ніколи не випускати за її кордони. Насамперед ментальні. Адже саме через проблеми з ними у Путіна й з’являються «наші громадяни на наших територіях».

Край «русского мира» для депортованих херсонців

А як у РФ ставляться до «своїх громадян» наочно видно на прикладі депортованих мешканців окупованої частини Херсонської області. Ось офіційні ЗМІ повідомляють про те, як їм незабаром «почнуть виплачувати по 100 тисяч рублів та видавати житлові сертифікати».

НАСПРАВДІ, реальність інакша за офіціоз і набагато страшніша. Понад 200 жителів Херсонської області, відправлених на початку листопада під Туапсе (Краснодарський край), не можуть отримати обіцяних ним російською владою грошей та документів. «Працівники пансіонату неофіційно кажуть нам, що у лютому нас звідси, нарешті, виселять. Що ми їм заважаємо», – кажуть українці.

При цьому Росія настільки захопилась «своїми громадянами» на тимчасово окупованій частині української Херсонщини, що створює на ній подвійні «державні» органи.

Тепер тут є власний «Мінтранс», «Міносвіти», «Мінкульт», «Мінфін». Найцікавіше, що усі вони зареєстровані саме у Херсоні, який регулярно обстрілює армія РФ. Востаннє 18 січня.

Наприклад, так звана військово-цивільна адміністрація Херсонської області «базується» у будинку №1 на вул. 295-ї Херсонської стрілецької дивізії, а «адміністрація» самого міста – на вулиці Ушакова. Всього в 1-1,5 км звідти розташовується дитяча обласна клінічна лікарня, яку окупанти обстріляли 11 січня. Ще ближче до місця обстрілу – так звана інспекція сільгоспнагляду (Перекопська, 17).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Непросте рішення». Як російська пропаганда пояснювала втечу з Херсона

До речі, колаборант Володимир Сальдо, судячи з усього, отримав реєстрацію не в області, якою він «керує», а в Краснодарі (про це говорять перші дві цифри його ІПН (індивідуальний податковий номер) — 23).

Також херсонські російські відомства дублюють одне одного. Наприклад, є одразу два «Херсонстати». І обидва начебто розміщуються  в будинку 24 на вулиці Філатова, але керівники у них різні. У Херсоні є як УСИН (управління служби виконання покарань), так і УФСИН (управління федеральної служби виконання покарань). Їх також очолюють різні люди.

І на утримання цих примарних «херсонстатів» йдуть гроші, яких так не вистачає для «наших громадян», яких виганяють із Краснодарського краю. Який і став, за великим рахунком, краєм. А географічний край «русского мира» для депортованих українців ще далі  – на острові Врангеля. Там ще страшніше. 

Наступна зупинка РФ – енергетична

Грошей для Кремля буде дедалі менше. 18 січня найбільша нафтогазова компанія Європи – німецька Wintershall Dea оголосила про те, що залишає Росію. Її глава Маріо Мерен заявив, що концерн припиняє свою діяльність у РФ: «Продовження нашого бізнесу тут нежиттєздатне. Загарбницька війна Росії несумісна з нашими цінностями». 

НАСПРАВДІ, це черговий, і (цілком можливо) останній цвях в енергетичну галузь Росії. Адже:

  • втрата росіянами європейського ринку тепер фактично незворотна;
  • ЄС швидко заміщає енергоносії з РФ, технологічно переозброюється і прискорено переходить на нові енергоджерела;

При цьому Росія:

  • жодних спроможностей для власного технологічного розвитку наразі не має;
  • технологічна деградація через санкції неминуча;
  • довгий час залишатиметься виключно сировинною базою;
  • навіть коли (якщо) до влади прийдуть інші люди – проблеми залишаться.

Таким чином, є очевидний факт – влаштувати масштабну катастрофу насправді багато зусиль не треба. Потрібна лише невелика група рейдерів, які після того, як захопили власну країну, зазіхають на інші.

Зупинити їх – справа честі не тільки для України, а й всього світу. І енергетична зупинка Росії – важливий, але лише один крок на цьому шляху. Рейдери розуміють тільки силу. Тому для цього Україні потрібна зброя.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Вперше з часів Другої світової: Путін оголосив мобілізацію, щоб врятувати російську «спецоперацію»

Російський верховний головнокомандувач Путін підготував черговий неприємний сюрприз своєму населенню. Під приводом необхідності «захисту суверенітету і територіальної цілісності»…