Навігація та корисні матеріали
Посіпаки у Кремлі розуміють: якщо цей опалювальний сезон у європейських країнах пройде успішно, то про компромісний діалог з Росією у світовій політиці можна забути. І варто зазначити, шанси для такого розвитку подій великі. Тому Росія робить все, щоб розхитати ситуацію в ЄС та США, схилити людей до заколотів чи, принаймні, спротиву.
Зараз РФ безуспішно використовує «слабкості» демократичного суспільства – змінність влади та підзвітність виборцям. Путінський режим всіляко розкручує тему росту цін та «зубожіння» населення західних країн. Ціль, до якої прагне Росія – падіння урядів європейських країн, перевибори, відвернення уваги європейців від зовнішньої політики та ситуації за кордоном.
Розповідаємо, чому українська сторона має звернути особливу увагу на цей маркер та чи зможе така російська політика вплинути на єдність європейських партнерів у підтримці України.
Чим РФ намагається залякати світ?
Російська Федерація до 24 лютого не розраховувала на колосальний рівень підтримки української армії та економіки країнами Заходу, зокрема Європи та США. Тож тепер прибічники Кремля вдаються до відкритого шантажу, щоб розхитати політичну ситуацію в Європі, а також прагнуть змістити акцент з «українського питання» на внутрішні проблеми. Для цього у Кремлі розробили три «інструменти війни», які, на їхню думку, мають зупинити підтримку України.
«Інструмент» перший – газове питання. Росія вкотре за історію вдається до енергетичного шантажу, погрожує зменшенням чи взагалі припиненням постачання газу до країн Європи. Підкріплюючи свої наміри, РФ зупинила «Північний потік» на технічне обслуговування та почала залякувати німецький уряд листами про «форс-мажорні обставини».
Російські ЗМІ та й соціальні мережі, які глибоко проникли у європейський інформаційний простір, кожного дня «розганяють» новини про «холодну зиму у Європі, яку не всі зможуть пережити». На їхню думку, такі погрози вплинуть на звичайних європейців, які, переживаючи за власний добробут, будуть тиснути на свої уряди та виходити на масові протести.
Чому цього не варто боятися? По-перше, варто усвідомлювати, що Росія сама не відмовиться від свого найбільшого джерела доходів. Якби вона не погрожувала європейським країнам припиненням постачання газу – цього б не відбулося. По-друге, за декілька років Європа може перейти на зріджений газ. За цей час європейські уряди зможуть побудувати заводи зі зрідження газу та термінали регазифікації. У такому випадку Росія втратить свій найвагоміший важіль впливу на Європу, а отже ведення «компромісної політики» з РФ припиниться назавжди.
«Інструмент» другий. Ті ж російські пропагандисти просувають тезу про загрозу продовольчій безпеці у світі через війну в Україні. Звідси, як наслідок, міграційний шантаж країн Заходу та Європи через можливе штучне створення голоду у країнах Африки та Близького Сходу.
Російська Федерація систематично захоплювала деякі з найважливіших сільськогосподарських угідь України, завдаючи українським полям непоправної шкоди. Окремий вид російського варварства – блокування портів та вивіз зерна з окупованих українських територій на територію РФ. Цим самим вона намагалась схилити міжнародних партнерів України до пом’якшення санкцій проти неї та припинення військової підтримки України. На додачу до цього, у своїх традиціях, РФ звинуватила санкції Заходу в уповільненні експорту продовольства та добрив.
За її планом, «шантаж голодом» має вплинути на держави, які залежать від експорту зерна з України та Росії, зокрема, на країни Африки. До того ж РФ намагається використати «зернове питання» і в інший спосіб – хоче витіснити Україну з африканських ринків.
На жаль, поки країни Африки у своїй більшості намагаються залишатися нейтральними стосовно війни РФ проти України та не підтримують санкції Заходу.
Третій та найбільш «загрозливий інструмент» російської сторони – погрози використати ядерну зброю. Тут йдеться про те, що у широкому розумінні Москва може розширити військові кордони і на європейські країни.
Зараз Росія робить все, щоб можливість ядерної небезпеки ставала дедалі реальнішою. Обстріл та мінування об’єктів Запорізької АЕС є одним із елементів стратегії ядерного шантажу. А нещодавно Путін навіть відверто погрожував застосувати ядерну зброю при «загрозі територіальній цілісності Російській Федерації». Кремлівський диктатор наголосив на своїй готовності до такого безвідповідального кроку словами «єто нє блєф».
Не дивлячись на цю масовану пропаганду, Росія має набагато більше ризиків при застосуванні ядерної зброї, ніж потенційних досягнень.
За даними розвідки США, близько 20-30% ракет, використаних РФ в Україні, не запускалися або вибухали під час польоту. Близько 60% ракет були збиті українськими силами або не потрапляли «у ціль». Тож загрози перетворити США на «ядерний попіл» також надто перебільшені. Штати не шкодуючи інвестували у розробку системи захисту від ядерної зброї. Зараз США мають у своєму арсеналі сучасні системи ППО THAAD, вартістю близько 2,5 млрд кожна.
Тож ймовірність використання РФ зброї, яка, у кращому випадку, при використанні американських ППО, може дати 10% успіху, вкрай низька. Тому зараз Росії вигідніше лишатися «наддержавою» лише у своїх погрозах.
Підсумовуючи, варто зазначити, що проти цих трьох «інструментів війни» країни ЄС мають випрацювати єдину стратегію протистояння. Важливо, щоб жодна країна не мала «тихих домовленостей» з Кремлем на компромісних для нього умовах. Допоки уникнути таких ексцесів вдається.
На щастя, країни Заходу усвідомлюють стратегію Росії та залучають всі переконливі аргументи, що ніякі російські погрози не можуть розхитати їхню єдність у підтримці України.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
