«В’язниця народів»: як Росія використовує корінні народи у війні проти України

Поліція затримує протестувальників проти мобілізації у Дагестані. Фото: REUTERS

Століттями політика Кремля була орієнтована на зросійщення усіх народів, що проживають на території Росії, боротьбу із «націоналізмом», пригнічення національної самосвідомості, а також на нав’язуванні ідеології «руского міру». Таку політику, власне, й можна назвати «імперською». 

А зараз, розпочавши повномасштабну війну проти України, Росія мобілізує у першу чергу представників корінних народів. РФ використовує їх як «гарматне м’ясо», знищує ці народності для досягнення своїх загарницьких цілей. 

У цьому матеріалі розповідаємо про російську політику «етноциду», як Росія знищує цілі етноси у війні, за їх рахунок вбиває українців та водночас намагається зберегти «титульну націю» своєї імперії – етнічних росіян.

У чому полягає російська політика «етноциду»

Усього на території РФ проживає приблизно 200 народностей, зокрема й етнічні спільноти та корінні народи. Найбільшим етносом у РФ, який складає майже 80% населення, є росіяни. Після цього йдуть татари (близько 4%), українці (близько 1-2%), башкири, чуваші та чеченці (кожен приблизно 1%). Усі решта – це ще менші етнічні групи.

Поволжя (республіки Мордовія, Чувашія, Марій-Ел, Татарстан, Удмуртія та Башкортостан) і Карелія, Кавказ та Урал – це території РФ, де споконвіку мешкають корінні народи. Проте вони обмежені у політичних правах та не мають можливості розвивати власну культуру й мову. 

Корінні народи вважаються «нетитульними» етнічними групами у РФ, а відтак – другосортними та неважливими.

Зараз на межі вимирання знаходяться вже дев’ять корінних народів, чисельність кожного із яких не перевищує й тисячі людей. Йдеться про такі народи як кереки, енці, ороки, негідальці та челканці. 

Водночас історична територія малих корінних народів займає приблизно ¾ всієї території сучасної Російської Федерації, де, зокрема, зосереджені ресурси, що забезпечують російський бюджет. Натомість Кремль продовжує зневажати історію та культуру народів, що проживають на цих територіях.

Так звана політика «етноциду», тобто політика, спрямована на знищення ідентичності та культури окремих народів та етносів, є невід’ємною рисою підходу Москви упродовж усієї історії.  

Власне, «етноцид» є основою для розбудови «руського миру». Москва є «імперським центром», який знищує мови, культури та історію корінних народів, відбирає їхні багатства і коштом отриманого прибутку продовжує поширювати «руский мір» й на інші території.

Як Кремль цілеспрямовано знищує корінні народи у війні

З початку повномасштабної війни проти України російський дискримінаційний підхід проявив себе ще й в іншому вимірі – РФ відправляє помирати до України у першу чергу саме корінні народи. Саме буряти, дагестанці, тувінці, калмики, якути є «гарматним м’ясом» російської армії в Україні, а не етнічні росіяни. І саме серед цих «нетитульних» етносів спостерігається непропорційно висока смертність. 

Річ у тім, що регіони Росії, де мешкають корінні народи, яких Москва зараз використовує як витратний матеріал у своїй війні за Україну, є переважно депресивними та економічно нерозвиненими. Там спостерігається високе безробіття (приблизно від 15 до 30%) та одні з найнижчих зарплат у РФ.

Відтак мешканці, зокрема молодь, рятуючись від злиднів, мусять підписувати контракти на службу в армії або йти на війну добровольцями. А російська пропаганда тільки підливає олії у вогонь, мовляв, на війні проти України можна не лише добряче заробити, а ще й добряче намародерити.

При цьому представники корінних народів часто належать до найменш привілейованої касти військових у російській армії (разом, до речі, з українцями, мобілізованими на тимчасово окупованих територіях). Вони є фактично безправними, не мають підготовки, належного забезпечення, їжі, зброї та техніки. Адже їх основне завдання – тимчасово «закрити діру на фронті», власне, собою, а не військовими вміннями.

Отже, ми бачимо, що стратегія Кремля щодо підкорених корінних народів полягає у знищенні їх культури та мови, асиміляції самих народів, їх депопуляції та вимиранні. Це штучна політика, мета якої – розграбувати природні ресурси та нав’язати «руський мир» ціною життя корінних народів.

Тому влада Росії цілеспрямовано мобілізує саме ці етноси на війну проти України, щоб знизити їхню чисельність і при цьому не викликати невдоволення масовими призовами на смерть серед етнічних росіян.

Натомість же війна проти України та спричинене нею невдоволення може дати шанс цим народам на свободу. Адже руйнація Російської імперії, зруйнує і «в’язницю» цих народів. 

І світ зараз вже бачить перші події, які можуть спровокувати цю лавину. Після оголошення так званої часткової мобілізації у Росії значно посилилася внутрішня напруга: розпочалися протести, приміром, у Дагестані. Це означає, що народ у Росії, попри свою сліпоту останніх семи місяців, нарешті побачив справжню природу політики Москви. А вона є не лише загарбницькою стосовно України, але й дискримінаційною стосовно певних національностей серед населення самої РФ.

Total
1
Shares

Пов'язані статті