Навігація та корисні матеріали
Росія з Україною воює у «Другий світовій» та «покращує» чисельність населення. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 30 травня.
- Війна за радянськими підручниками
- Путіну нема кого втрачати в Україні
- Кіднепінг з «гуманітарних міркувань»
- Берегти «рядового Раяна»
Війна за радянськими підручниками
«Тактика без стратегії – це просто метушня перед поразкою». Саме так Сунь Цзи, автор трактату «Мистецтво війни», описав би те, що зараз відбувається з російської армією в Україні. Дійсно, пропагандистського ґвалту навколо нібито «просування військ союзників» багато. Наприклад, такого.
НАСПРАВДІ, Росія продовжує воювати в Україні за калькою Другої Світової війни. Філліпс О’Брайен – професор стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті (Шотландія) пояснює це наступним чином.
– МО РФ, чітко дотримуючись радянської методики ведення війни, сподівалося пробити дірки в українській обороні, придушивши ЗСУ масою людей та техніки. Очікувалося й безліч успішних десантних висадок з моря.
– Спочатку росіяни перевершували українців кількістю танків. Але одразу все пішло не за планом: із 1500 зосереджених на кордонах з Україною танків за три місяці війни їх було знищено від 700 до 1200 (за різними оцінками). Справа в тому, що з часів Другої світової змінилася оборонна техніка, у тому числі протитанкова. У руках українців зброя нового покоління проста у використанні та безпечна для життя солдата.
– До того ж є дрони – сучасний винахід, адаптований до військових цілей, набагато дешевший за спеціалізовану військову техніку, йому не складно навчитися і легко поповнювати втрати. Це надало українцям мобільність та можливість протистояти кількісній перевазі росіян.
– Нові методи бойових дій показали ефективність і на морі: у той час як оборонні системи флагмана ЧФ «Москва» були відвернені дроном, крилаті ракети нового покоління його вразили.
Отже, робить висновок О’Брайен, «технології розвиваються, а армія РФ не зуміла до них адаптуватись і вже безнадійно відстає. Усе це і показала війна в Україні».
Саме тому зараз спостерігається шалене перекидання різноманітного «броньованого мотлоху» з російських баз зберігання в Україну. Станом на 30 травня за даними Генштабу ЗСУ російських танків знищено вже близько 1350. Бойових броньованих машин ‒ понад 3300. Тобто, у загальній кількості за три місяці і один тиждень війни українці вже знешкодили 4650 одиниць російської бронетехніки.
Для армії будь-якої країни це був би справжній жах. Але не для радянсько-російської. Доведено Другою світовою, афганською та чеченською війнами. І від принципу «головне – берегти техніку, а не людей», судячи за все, Росія в Україні відмовилась. Не береже ані техніку, ані людей.
Путіну немає кого втрачати в Україні
Натомість, російська пропаганда, вихваляючись «просуванням», ніколи не скаже, чого це вартує. Власних втрат МО РФ не те що не визнає, а навіть не спростовує. Тому світовій спільноті доводиться користуватись даними західних розвідок, ЗМІ та Генштабу ЗСУ. Інших просто немає.
Так, 30 травня оборонне відомство Великої Британії повідомило, що росіяни зазнали величезних втрат серед офіцерів середньої та молодшої ланки. Це може погіршити вже існуючі проблеми російської армії щодо модернізації підходу до командування. Тому варто очікувати негайної відправки цьогорічних випускників військових вишів РФ до України. А незабаром, можливо, і прискорених випусків з них.
Скоріш за все, про справжні втрати російської армії в Україні ми якщо і дізнаємось, то не скоро. Адже це не Друга світова, де вбиті військовослужбовці «розчинились» у загальній цифрі 27 млн загиблих разом із мирним населенням.
Зараз його в Росії ніхто не вбиває. І до того ж офіційно це не війна, а «спеціальна воєнна операція», хоча Скабєєва 30 травня її офіційно закінчила і почала «Третю світову». Тому є що приховувати. Проте статистика загальних втрат окупантів в Україні вираховується дуже просто.
НАСПРАВДІ, за даними Генштабу ЗСУ вже ліквідовано понад 30 тисяч окупантів. Класичний радянський посібник з ведення бойових дій каже, що при наступі – на одного вбитого припадає три-чотири поранених. Тобто, на 30 тисяч вбитих – близько 120 тисяч «санітарних втрат» (поранені, травмовані, психічно нестабільні тощо). Отже, загальні втрати живої сили окупантів станом на кінець травня в Україні становлять приблизно 150 тисяч.
Звичайно, за тими ж посібниками, близько половини «санітарних втрат» мають відновитись і повернутись на фронт. Але судячи з шаленої «гібридної мобілізації» в Росії, скасування вікової межі укладання першого контракту для служби в армії, активізації мобільних військоматів та чисельних оголошень з приватних військових компаній, ситуація з мобілізаційним ресурсом у РФ кепська.
До того ж, з наступного місяця до вбитих та «санітарних втрат» російської армії в Україні додадуться й ті військові, у кого завершився термін короткострокового контракту. Він укладався на 3 місяці (з березня по травень, адже саме цього місяця Росія планувала в Україні «перемогти»).
З огляду на строковиків, що воювали в Україні, яких обдурили з виплатами, і краснодарських росгвардійців, які відмовилися повертатись в Україну після того, як їм не заплатили обіцяних коштів, Путіну й справді скоро не буде кого втрачати в Україні.
Кіднепінг з «гуманітарних міркувань»
30 травня Путін підписав указ про набуття у спрощеному порядку російського громадянства дітьми-сиротами з так званих «Л/ДНР» та чомусь всієї України. Звернутися з проханням про прийняття дитини до громадянства РФ може її опікун, який має паспорт Росії, «Л/ДНР» або України. Також це можуть зробити організації, які займаються дітьми-сиротами. Тобто механізм вже відпрацьований.
НАСПРАВДІ, на початок травня 181 тисяча українських дітей вже були примусово вивезені в Росію та «Л/ДНР». З цього приводу ми вже писали про те, куди Росія вивозить українських дітей. А ось навіщо?
Звичайно, не через любов Путіна до діточок або до «звільнених від нацизму» дорослих українців.
Багато в чому – через катастрофічні демографічні проблеми в Росії. Адже після початку війни надмірна смертність у РФ різко зросла. Про це повідомляє Opendatabot.
За статистикою, протягом останніх п’яти років загальна кількість смертей на території РФ у березні становила 160 тисяч. Однак цього року березневий показник досяг позначки 201 тисяча. Якщо додати до цього розрахунок ще за квітень-травень (знову ж таки за класичним радянським військовим посібником), то також можна уявити обсяги російських втрат в Україні.
У листопаді минулого року Путін назвав демографію основною проблемою Росії, яка «набула системоутворювального характеру. З гуманітарних міркувань і з погляду зміцнення нашої державності вирішення демографічної проблеми — одне з головних завдань Росії», – проголосив він.
Для розуміння глибини демографічної ями Росії: у 24 її регіонах у червні минулого року померлих виявилося вдвічі більше, ніж народжених. Зменшення населення загалом спостерігається в 46 регіонах. За 2020 рік чисельність населення Росії скоротилася на рекордні 700 000 осіб. До 2024 року кількість росіян за урядовим прогнозом взагалі зменшиться на 1,7 млн.
Станом на 21 травня, окупанти депортували на свою територію близько 1,38 млн українських громадян, включаючи 232 480 дітей. Ось такими цинічними і злочинними темпами примусової депортації та паспортизації Путін і перекриває майбутню різницю в 1,7 млн і вирішує проблему російської демографічної ями.
Берегти «рядового Раяна»
«У Росії були два демографічні спади — під час Другої світової війни і одразу після розвалу СРСР», – казав Путін. Судячи з того, що його військо воює в Україні ще методами тієї самої війни, «боротись за демографію» він буде довго і, у підсумку, безуспішно. Як би там бажане за дійсне не видавала російська пропаганда. У тому числі й поверненням звання «мати-героїня».
НАСПРАВДІ, відсутність стратегії щодо подальших дій в Україні та ефективного управління на її тимчасово окупованих територіях Путін поки що по-радянські прикриває «живими трупами» та бронею. Тобто метушиться перед поразкою. Але живі трупи у нього скоро закінчаться, а у України з’явиться необхідні озброєння та боєприпаси.
До того ж, треба розуміти, що українська армія, на відміну від російської, воює не за радянськими стандартами, а за стандартами НАТО. Головний з них звучить просто: максимальне ураження ворога при мінімальних власних втратах. Тобто треба не рятувати, а вже берегти «рядового Раяна». Території ми повернемо, а ось бійців – ні. Російські керманичі в усі часи своїх «оборонних воєн» вважали по-іншому. Саме тому, територія Росії постійно знаходиться в демографічній ямі. Що ж, цього разу Україна допоможе стати їй ще глибшою.