Аналітика

Століття фальшивих прапорів: Як Росія залякує світ, прикриваючись квазіреспубліками на Сході України

Навігація та корисні матеріали

Уже дев’ятий рік Російська Федерація влаштовує геноцид українського народу, але всюди кричить, що «їх там немає», а «Донбас треба рятувати». Росія не вперше і не вдруге використовує тактику піратів – вдає із себе нормальну цивільну країну, щоби потім захопити світ зненацька.

Саме так Росія діє століттями. Саме так РФ намагалася діяти й на сході України ще у 2014 році, створивши квазіреспубліки в ОРДЛО, щоб мати уявний «голос народу зі сходу». І це стало одним із ключових інструментів гібридної війни Росії не лише проти України, а й проти світу в цілому.

Тож навіщо Кремль створив «ширму» з «народних республік», чим це небезпечно та якою повинна бути реакція Заходу – пояснюємо в нашому матеріалі.

«Це не ми – це «ЛДНР»

Повернемося у 2014 рік. Тоді у лютому Росія вперше за роки незалежності вторглася в Україну, окупувавши Крим, встановивши там маріонетковий режим та провівши сфальсифікований псевдореферендум про анексію півострова. А після цього, уже в травні, РФ створила так звані «республіки» у двох українських областях – Донецькій та Луганській.

Проєкт цих «республік» не став чимось абсолютно новим. Росія вже давно використовує подібний спосіб для дестабілізації країн, які хотіла б мати у своїй сфері впливу. За прикладами далеко заглиблюватися в історію не потрібно. Саме так РФ діяла у молдовському Придністров’ї: військово підтримувала сепаратистські сили та тамтешню «республіку». Так само Росія діяла і у Грузії, підтримуючи так звані «республіки» Абхазії та Південної Осетії, розхитуючи ситуацію та розпочавши війну у 2008 році. Це стара випробувана російська тактика.

Тож, навіщо Росії «республіки» на території України? Це дозволило їй вісім років вести війну та не нести фактично жодної відповідальності. Адже «це не ми» тероризуємо та піддаємо тортурам місцеве населення за проукраїнські погляди, це «незалежні республіки». «Це не ми» нищимо українські міста та цивільні об’єкти, це «незалежні республіки». «Це не ми» збили малазійський Boeing 777 із майже 300 цивільними пасажирами на борту, це «незалежні республіки».

У 2022-му, щоправда, Росія була вимушена дещо відкинути свою маску, повторно вторгнувшись в Україну на «запрошення» тих-таки псевдореспублік. Але й тепер використовує різні false flag провокації для виправдання своєї агресії перед світом та перед своїми громадянами. Щоправда, тепер РФ пішла навіть далі – через «ЛДНР» залякує світ смертною карою не лише для українських захисників, але й для іноземців, які приїхали до України боронити її територіальну цілісність та суверенітет.

Дипломатія або смерть?

Російський диктатор руками «донецького суду» вже засудив до смертної кари п’ятьох іноземних громадян: двох британців (Шон Піннер та Ейден Аслін), двох американців (Олександр Джон-Роберт Дрюке та Енді Він) та одного марокканця (Брагім Саадун). 

У серпні розпочався процес ще над п’ятьма іноземцями, трьом із яких – британцеві Джону Хардінгу, шведу Матіасу Густавсону та хорвату Векославу Пребегу – загрожує смертна кара (за повідомленнями російських пропагандистських медіа).

Декілька країн вже направили дипломатичні ноти до РФ. Проте Росія, передбачувано, відповідає про необхідність звернення до «юрисдикції ДНР» (аби таким чином змусити світ визнати ці псевдореспубліки).

Держсекретар США Ентоні Блінкен своєю чергою висловив стурбованість та назвав цей зрежисований Росією суд «фіктивним». 

Більшість на Заході розуміє, що «ЛДНР» – це просто «ширма» для РФ. І саме Росія виносить вироки іноземним громадянам, аби мати ще один важіль та шантажувати цим світ.

Ніхто не застрахований

Важливо розуміти, що жодна країна не застрахована від агресивної та підлої політики РФ. Росія системно створює приводи та провокації для своїх загарбницьких операцій. Це бачили у Фінляндії, коли вигадка про обстріл фінами Радянської армії стала підставою для початку війни у 1939-му. Це бачили у 1960-х у тодішній Чехословаччині, коли радянські «кегебісти» фальсифікували підстави для вторгнення Радянської армії в країну у 1968-му. 

Це неодноразово бачили у країнах Балтії та ще низці держав. Світ має, урешті, вивчити цей урок про Росію, аби ефективно протидіяти її політиці залякувань, терору та загарбництва.

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: