Росіяни не хочуть вчити уроки Чорнобиля

Навігація та корисні матеріали

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), що сталася 26 квітня 1986 року, є однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Вона не лише негативно вплинула на довкілля та здоров’я людей, а й мала далекосяжні суспільно-політичні наслідки. Тема глобальної ядерної безпеки сьогодні актуальна як ніколи у зв’язку з російською агресією проти України. У 2022 році Чорнобиль знову опинився на перших шпальтах світових і українських медіа, коли російські окупанти захопили дві українських АЕС. 

Що пов’язує аварію на ЧАЕС із сьогоденням

Аварія на ЧАЕС мала кумулятивний ефект. Вона відбилася на довкіллі, здоров’ї людей та мала далекосяжні суспільно-політичні наслідки, які мають безпосередній вплив на сьогодення.

Чорнобильська катастрофа стала важливим чинником колапсу СРСР. Аварія на ЧАЕС та брехня влади про неї остаточно підірвали довіру до радянського режиму та посилили дезінтеграційні процеси у Радянському Союзі. Його розпад Путін назвав «найбільшою геополітичною катастрофою». Теперішні зовнішньополітичні авантюри Кремля спрямовані на реставрацію СРСР у тому чи іншому вигляді.

На початку 1990-х молода українська держава добровільно відмовилася від ядерної зброї та передала свій арсенал Росії не лише під тиском міжнародних партнерів. Суспільство в цілому позитивно сприйняло цей крок: як через наявність ілюзій щодо сусідів, так і через свою нуклеофобію ‒ страх перед «ядеркою», спровокований Чорнобилем.

Як Росія сьогодні загрожує світовій ядерній безпеці

Розпочавши повномасштабну війну проти України, Кремль вкотре поставив людство перед загрозою ядерної катастрофи.  

24 лютого 2022 року російські війська вдерлися на Київщину з території Білорусі та захопили ЧАЕС. Чи не вперше з 1986 року було зафіксовано 20-кратне збільшення гамма-випромінювання в Чорнобильській зоні відчуження. Державна інспекція ядерного регулювання пояснила сплеск радіації рухом російської військової техніки, що підняла в повітря забруднений пил. Окупанти нехтували правилами радіаційної безпеки під час облаштування позицій у чорнобильській зоні, спровокувавши низку пожеж. На початку квітня росіяни вдалися до «жесту доброї волі» та залишили Київську область. Україна відновила контроль над ЧАЕС і Зоною відчуження. З території України загарбники вивезли 169 військовослужбовців Національної гвардії, які охороняли ЧАЕС. Частину з них вдалося звільнити під час обмінів, більшість ‒ досі перебувають у полоні. 

У березні 2022-го російські війська з боєм захопили Запорізьку АЕС в Енергодарі та взяли в заручники її персонал. Найбільшу в Європі  атомну електростанцію окупанти перетворили на військову базу. На території АЕС вони розмістили артилерійські системи та ППО. Берегову лінію Каховського водосховища заміновано. 

Захоплення атомних електростанцій ‒ це лише один з багатьох воєнних злочинів, що вчиняють росіяни на території України. Але він є одним з найнебезпечніших для решти світу:

• росіяни використовують ЗАЕС як «ядерний щит» для обстрілів з території станції Марганця і Нікополя, знаючи, що не отримають удару у відповідь;
• зберігання озброєння та боєприпасів у безпосередній близькості від реакторів та контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом створюють загрозу техногенної катастрофи;
• тиск на персонал і неналежна експлуатація обладнання ЗАЕС також підсилюють ризик аварій через «людський фактор»;
• у разі підриву Каховської ГЕС, яку росіяни замінували у квітні 2022-го, буде виведено з ладу систему охолодження реакторів ЗАЕС, і це матиме катастрофічні наслідки.

Путінський режим використовує ядерний чинник як інструмент для досягнення загарбницьких цілей, намагається підірвати міжнародну підтримку України, залякуючи світ загрозою ядерної ескалації та періодично вкидують фейки про українську «брудну бомбу».

У цей час російські окупанти самі вчиняють безпрецедентний акт ядерного тероризму. Сценарії, описані у художній літературі, кінематографі та аналітичних довідках спецслужб, сьогодні стали реальністю. 

Поведінка окупантів у Зоні відчуження, на ЧАЕС та на ЗАЕС продемонструвала, що для росіян, на відміну від українців, Чорнобиль не є частиною колективної пам’яті, і ядерна катастрофа не стала колективною травмою.

Безвідповідальне і цинічне ставлення до об’єктів ядерної небезпеки, публічні погрози застосування ядерної зброї актуалізують проблему денуклеаризації Росії. Її роззброєння під міжнародним контролем має стати ключовим елементом повоєнного врегулювання. Наявність ядерної зброї у держави, що вдається до ядерного тероризму, несе загрозу для всього світу.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки