Навігація та корисні матеріали
У міжнародній політиці й дипломатії чітке позначення своїх позицій, або так званих «червоних ліній», має реальну практичну цінність для уникнення прорахунків або ненавмисної ескалації, особливо тоді, коли напруженість уже досягла високого рівня. Кремль добре усвідомлює значущість такої позиції та систематично розгортає свої засоби інформаційного маніпулювання та дезінформації, щоб посилити уявну серйозність «червоних ліній», вигаданих Москвою для того, щоб переконати Захід відмовитися від підтримки України.
Подивімося неупереджено на «червоні лінії», які Москва намагається провести відтоді, як розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Ми дослідимо, як прокремлівські пропагандистські рупори використовували дезінформацію, що викликає занепокоєння, намагаючись підтримати її, і подивимося, що сталося, коли ті, хто підтримує Україну, побачили оманливість цих «червоних ліній».
Кінець 2021 року: підготовка до вторгнення
Наприкінці 2021 року Росія, зосередивши 150 000 військових на кордоні з Україною та підвищивши рівень агресії, висунула ультиматум. Називаючи його «проєктом угоди з НАТО й США про взаємні гарантії безпеки», Росія фактично вимагала від західних країн віддати всю Східну Європу в російську сферу впливу. З-поміж іншого Кремль вимагав від західних країн віддати Україну на поталу Росії. І що ще більш дивно, Росія також вимагала, щоб НАТО «спакувала валізи» й повернулася до кордонів 1997 року. Це свідчить про цілковиту зневагу Кремля до суверенітету Чехії, Угорщини, Польщі, Естонії, Болгарії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини, Словенії, Албанії, Хорватії та Чорногорії, а також до права цих країн самостійно гарантувати свою безпеку та ухвалювати зовнішньополітичні рішення.
Попри агресивну риторику Росії з її «червоними лініями» та вимогами, які неможливо виконати, у січні 2022 року протягом чотирьох днів відбулися три раунди переговорів між США, НАТО, ОБСЄ та Росією. Підступний шантаж Кремля, зокрема поширення дезінформації про те, що розширення НАТО нібито перетинає «червону лінію» Росії, не спрацював, і сторони не досягли згоди з більшості питань. Тоді Росія пригрозила «неминучим погіршенням ситуації з безпекою всіх без винятку держав». Кремль залишився вірним своєму слову, коли рано вранці 24 лютого 2022 року напав на Україну, розв’язавши найбільшу в Європі війну із часів Другої світової.
2022: перетин першої «червоної лінії»
Однак Україна не капітулювала в перші місяці війни, як сподівався Кремль, і її союзники почали відкрито випробовувати «червоні лінії» Кремля, постачаючи в Україну більш сучасне й потужне озброєння. І якщо в перші місяці союзники надавали Україні легке оборонне озброєння, то вже у квітні 2022 року, на першому засіданні Контактної групи з питань оборони України, ситуація змінилась і Україна отримала від партнерів першу партію важкого озброєння та протиповітряної техніки.
Росія відреагувала вкрай нервово, заявивши, що союзники України «користуються моментом і відкритою касою США, яка готова продавати Україні старе озброєння та металобрухт». У травні 2022 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив про «можливість переростання конфлікту з НАТО в ядерну війну», а в червні 2022 року Міністерство закордонних справ Росії прямо пригрозило ядерним ударом по Польщі. Як завжди, ці головні повідомлення були підкріплені безліччю прокремлівської дезінформації, призначеної викликати занепокоєння. Однак факт залишається фактом: перша «червона лінія» Росії — надсилання західної військової допомоги Україні — була лише ілюзією для того, щоб відмовити демократичний світ від допомоги Україні.
У жовтні 2022 року Росія почала завдавати ударів по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, прагнучи залишити цивільне населення взимку без електрики, води й тепла. У відповідь союзники вирішили передати Україні сучасні системи протиповітряної оборони, зокрема мобільні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) Patriot американського виробництва. Кремль відреагував як по команді, звинувативши країни НАТО в «грі з вогнем», і знову почав погрожувати ядерною дубиною. Але оскільки ця «червона лінія» — надання Заходом летальної військової техніки Україні — також була перетнута, прокремлівські дезінформаційні ЗМІ спробували швидко дати задній хід, стверджуючи, що західне озброєння — мотлох і не зрівняється з могутньою Росією.
2023: від оборони до наступу
До початку 2023 року Україна отримувала від союзників переважно оборонну зброю для стримування російського наступу. Але коли Збройним Силам України вдалося звільнити частину Харківської та Херсонської областей, союзники ухвалили ще одне важливе рішення: було створено так звану танкову коаліцію, яка передала Україні значну кількість важкої наступальної техніки, зокрема танки, як-от британський Challenger, американський Abrams і німецький Leopard.
Кремль відповів шквалом критики та представив постачання важкого озброєння Україні як доказ того, що Захід «розпочав війну проти Росії» та що країни танкової коаліції допомагають «нацизму». Коаліція ухвалила «украй небезпечне рішення», а Німеччина «відмовляється від історичної відповідальності перед Росією, яка випливає зі злочинів нацизму під час Великої Вітчизняної війни». Але Захід поставив танки, і третю «червону лінію» Кремля — жодних західних танків на українській землі — було перетнуто. І відразу за тією самою схемою, що й раніше, прокремлівська екосистема дезінформації перемкнулася з позначення цієї «червоної лінії» на висміювання західної підтримки України та заперечення будь-якого впливу танків, поставлених Заходом, на полі бою.
Червона й червоніша
Головна «червона лінія» Кремля — це посягання на суверенітет країни. Вірна своїй імперіалістичній природі, Росія включає в це визначення окуповані території України. Згідно з попередніми заявами Кремля, удари Збройних Сил України по захопленому Криму або окупованій Донецькій області спровокують росіян на активні заходи у відповідь, включно з можливістю застосування ядерної зброї. Але сталося не зовсім так.
У жовтні 2023 року США передали Україні модифіковані ракети ATACMS, здатні вражати цілі на відстані 165 кілометрів. У жовтні же Україна вперше успішно застосувала ракети ATACMS проти російських цілей на сході України. Після цього на початку 2024 року відбулася поставка більш далекобійної версії ракети ATACMS із дальністю дії до 300 кілометрів. І знову Україна завдала ударів по російських військових об’єктах на окупованих територіях.
Кремль, як завжди, назвав це «ескалацією». А Путін, дивлячись у підлогу й нервово розмахуючи руками, раптом заявив, що «західні ракети жодним чином не здатні змінити ситуацію на лінії зіткнення». І жодного слова про те, що «колективний Захід» зазіхає на російський суверенітет. Це була досить спокійна реакція, враховуючи, що Кремль уперто вважає українські окуповані території частиною Росії, на яку поширюється дія російської Конституції.
Так само прокремлівські дезінформаційні ЗМІ погрожували всьому світу ескалацією та ядерною війною під час тривалих переговорів України із союзниками про передачу Збройним Силам України винищувачів F-16. Але погрози Кремля виявилися порожніми, а кремлівські наративи про «марність» військової допомоги союзників провалилися. Україна отримала перші літаки влітку 2024 року. Кремлівські дезінформаційні рупори змінили свої наративи й почали стверджувати, що поставлені Україні F-16 лише «покращили» імідж Росії та Путіна. І в черговий раз нові російські «червоні лінії» — використання ракет ATACMS для завдання ударів по цілях на окупованих територіях України або постачання F-16 Збройним Силам України — виявилися в кращому разі відтінком блякло-рожевого кольору.
Суверенна територія Росії
Курська операція Збройних Сил України, які 6 серпня 2024 року розпочали бойові дії на російській території, укотре довела, наскільки гнучкими є російські «червоні лінії». Збентеження було відчутним, але Кремль довго не міг знайти слів, намагаючись зберегти непроникний вираз обличчя, як гравець у покер, коли отримав на руки погані карти.
Прокремлівські дезінформаційні ЗМІ активно шукали відповідні терміни, щоб пояснити те, що відбувається, порівнюючи прорив кордону з Курською битвою часів Другої світової війни й апелюючи до патріотизму росіян. Вони, звичайно, посилались на «найманців НАТО», які прорвали російський кордон (читайте більше в цій статті EUvsDisinfo).
Українська операція в Курській області довела порожнечу погроз Кремля. Ще одну «червону лінію» — фізичний напад на російську територію та посягання на суверенітет Росії — було перетнуто, і знову нічого не сталося.
Ракети дальнього радіусу дії та ядерна дубина
Як хвалькуватий задирака, який виголошує дедалі гучніші погрози, щоб приховати власне боягузтво, Кремль продовжує встановлювати нові й нові «червоні лінії». У відповідь на дискусії Заходу щодо зняття обмежень для України на завдання ударів на великі відстані із застосуванням наданої зброї, Путін на засіданні Ради безпеки Росії цілком передбачувано заявив, що це «неприйнятно» й Росія мусить знизити поріг застосування ядерної зброї.
«Тепер агресію проти Росії з боку будь-якої неядерної держави, але за підтримки ядерної держави пропонується розглядати як спільний напад на Росію», — сказав Путін, недвозначно провівши ще одну «червону лінію».
Розігрування ядерної карти є найпотужнішим інструментом стримування в арсеналі Москви. Використання прокремлівських дезінформаційних ЗМІ для розмахування ядерною дубиною Путіна є спробою переконати союзників України не надавати їй засобів самозахисту. Як і раніше, Кремль прагне знову змінити свої напрочуд гнучкі «червоні лінії», які Москва малює, відколи розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Ми бачимо, як «червоні лінії» Кремля знову й знову зміщуються та як його апарат дезінформації дає змогу цим «червоним лініям» бути гнучкими. Мета Росії, очевидно, полягає в тому, щоб залякати вільний світ і змусити союзників України обмежити свою допомогу. Тож Росія вдається до риторики ескалації, проголошуючи «червоні лінії», і навіть до ядерного шантажу, щоб спробувати залякати світ за допомогою дезінформації. Не дозволяйте ввести себе в оману!
Джерело EUvsDisinfo
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
