Путін, втративши Європу і Америку, відкриває Африку: дайджест пропаганди РФ за 25 липня

Лавров клянеться, що флоту у Чорному морі більше нічого не загрожує, а Чорний континент пропонує як замінник європейському. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 25 липня.

  1. Як Лавров вражає Шойгу
  2. Росія шукає підтримки на Чорному континенті
  3. Відносини РФ та Ізраїлю – «Сохнут»
  4. У скільки Москві обходиться міф про «санкції не діють»

Як Лавров вражає Шойгу 

МЗС РФ залишається головним інформаційним спонсором російського Міноборони. Якщо 24 липня Захарова запевняла, що ракетами «Калібр» в одеському порту було нанесено удар по українському катеру, то вже 25 липня Лавров, перебуваючи в Конго, «високоточним» словом вразив склад з ракетами Harpoon.

І так влучно, що одразу запевнив, що ці протикорабельні ракети «більше не становлять загрози для нашого Чорноморського флоту».

НАСПРАВДІ, офіційному спікеру МО РФ Конашенкову вже варто передавати свою посаду тимчасово виконуючим обов’язки: Лаврову, Захаровій, Кадирову – всім по черзі. Останній, нагадаємо, протягом цих п’яти місяців уже стільки разів «брав» все що тільки можна, починаючи з Києва, що Батию і не снилося.

Після слів Лаврова тепер навіть у Конго з інтересом слідкуватимуть за успіхами російських флотоводців, які станом на 1 липня вже втопили на дні Чорного моря свій флагманський крейсер «Москва» та різноманітних «торів», «панцирів», «серн», «рапторів» та «стріл» на загальну суму понад 915 млн доларів.

А за базікання головного російського дипломата щодо «безпеки Чорноморського флоту» відповідатиме за посадою Шойгу. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соловйову наказали мочити Шойгу

І Соловйов тільки цього і чекає – із задоволенням вчергове макнути Шойгу головою в Чорне море, як вже робив на поминках по «Москві».

Тим паче, що ті, хто слідкують за «творчістю» найдорожчого російського пропагандиста, – знають, що з Лавровим і Захаровою він дружить, а ось з Шойгу – не зовсім.

Отже, якщо незабаром з’ясується, що міністр закордонних справ Росії своїм «високоточним обстрілом» з Конго вразив не всі українські «гарпуни», і Чорноморський флот неприємно вразить російських патріотів черговими «пожежами з підтопленням», то Шойгу буде негайно вражений нищівною критикою з екранів російського телебачення.

Росія шукає підтримки на Чорному континенті

Масштабна інформаційно-дипломатична «спецоперація» Росії в Африці, яку вінчає візит Лаврова, розпочалась відразу ж з російським вторгненням в Україну. Головна її мета – здобути Чорний континент.

Спочатку до нього зайшла гібридна легка піхота у вигляді російської Telegram-пропаганди. Вже в березні з’явилася величезна кількість постів щодо підтримки РФ африканськими країнами. Наголос робився на меседжі: «Багато африканських лідерів та урядів підтримують дії Москви в Україні».  

Підставою стали результати голосування щодо засудження вторгнення РФ в Україну. 2 березня за відповідну резолюцію ГА ООН проголосували лише 28 з 54 африканських країн, натомість 17 з них утрималися, а 8 були відсутні. Загалом 141 країна з 193 членів ООН засудила Росію. Серед тих, хто утримався або не голосував, приблизно половину і складали країни Африки.

На підставі цього Москва зробила висновок про новий стратегічний розкол в Африці. Аби зробити його ще більшим Лавров особисто відвідав Чорний континент – закликати разом боротись з несправедливим «західним світом».

НАСПРАВДІ, факт залишається фактом – жодна африканська країна й досі не приєдналась до антиросійських санкцій. Власне, як і Латинська Америка та більшість країн Азії. Це й дозволило з’явитись кремлівському наративу «Більша частина людства відхиляє західну політику, що говорить про багатополярність світу».

Головна загроза спровокованого Росією голоду стосується саме Африки

Для розуміння масштабів постачання українських зернових до Африки: наші ключові імпортери у 2021 році (за даними Держстату):

  • Єгипет – $1,39 млрд
  • Лівія – $341 млн
  • Туніс – $307 млн
  • Ефіопія – $161 млн
  • Алжир – $135 млн
  • Кенія – $89 млн
  • Нігерія – $88 млн
  • Джибуті – $49 млн
  • Мавританія – $43 млн
  • Танзанія – $31 млн

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зерно як зброя. Як російська агресія в Україні загрожує світу голодом

Але повернімось до інформаційного вторгнення Росії до Африки. Brookings Institution констатує появу тут величезної кількості російських наративів про війну одразу після її початку.

Дослідження демонструє, що на початку березня у 178 тисячі дописах Twitter-користувачів з Африки стверджувалося, що «расистами є європейці та українці». (Хоча про побутовий расизм в Росії відомо давно, що нікого не хвилює і до того ж усіляко культивується в кінематографі. Достатньо згадати фільм «Жмурки»).

На початках розганявся також фейк, що «саме Захід наказав Україні не випускати африканських студентів». Тоді з їхнім поверненням до дому дійсно були проблеми, але вони були пов’язані із загальною критичною ситуацію початку російського вторгнення, а не з упередженим підходом до іноземців.

Тобто африканське інформаційне поле було добре зоране російськими пропагандистами. Тепер на нього збираються увійти професіонали – телеканал RT, який анонсував створення свого першого африканського бюро.

Отже, чого хоче Путін в Африці? По-перше, посилення своїх позицій у різноманітних міжнародних організаціях, де не не мають права голосу «Південна Осетія» і «ДНР», але має Конго. Голоси Путіну в Генасамблеї ООН дуже важливі для того, аби створити принаймні ілюзію підтримки своїх дій в світі.

По-друге, й надалі мати можливість маніпулювати африканськими країнами загрозою голоду, як він зараз намагається маніпулювати європейськими з постачанням газу.

По-третє, за допомогою все того ж маніпулювання за необхідності спровокувати чергову хвилю масової міграції африканців у західні країни (адже до Росії чомусь вперто ніхто не хоче їхати), і підняти тим самим рейтинг дружніх Кремлю радикальних рухів, які можуть прийти на заміну нинішнім незговірливим шольцам і макронам. Самі африканці Путіну, звісно, не цікаві.

Відносини РФ та Ізраїлю – «Сохнут»

Відкриття африканських горизонтів для Росії стає особливо важливим на тлі чергового погіршення стосунків з Ізраїлем – по суті останньою розвиненою країною (крім Китаю), яка зберігає хоч якусь лояльність до Путіна.

Росія вже традиційно потрапила в черговий скандал. Попередній, нагадаємо, був на початку травня, коли очільник МЗС РФ знайшов єврейську кров у Гітлера. А в червні головний рабин Москви Пінхас Гольдшмідт покинув Росію після вимоги путінського режиму публічно підтримати війну проти України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лавров втратив Землю Обітовану

Цього разу скандал став по-справжньому радянським. Прем’єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід доручив підготувати пакет політичних заходів у відповідь на рішення російської влади ліквідувати представництво агентства «Сохнут», яке вже десятки років допомагало у репатріації євреїв із РФ до Ізраїлю.

Більше того, Мінюст РФ пригрозив оголосити кілька єврейських організацій «іноагентами».

Екс-посол Ізраїлю в РФ Цві Маген вважає, що у контексті цієї ситуації «Ізраїль може змінити свою де-факто нейтральну позицію щодо війни в Україні та приєднатися до західних санкцій проти Росії, в яких зараз не бере участі».

У самій Росії на це відреагували звично і  банально – звинуватили ізраїльського прем’єр-міністра в тому, що він перебуває під впливом «вашингтонського обкому».

НАСПРАВДІ, Росії не подобається «Сохнут» тому, що через нього до Ізраїлю вже виїхало багато спеціалістів. В основному ІТ-сфери. Після початку війни з Україною агентство зафіксувало шалений попит на свої послуги: заяви на репатріацію подали 30 тисяч росіян, з яких 5 тисяч вже отримали схвалення. Це в плани Путіна зі створення «суверенної економіки», звичайно, не вписується.

Тому його вектор повернення в СРСР зачепив також євреїв. Відзначимо, що здійснити репатріацію за радянських часів було практично неможливо. Тисячі людей у ​​СРСР роками «сиділи у відмові», не могли виїхати до Ізраїлю, але і в СРСР втрачали роботу, переслідувалися як неблагонадійні «відщепенці».

Наслідком такої політики стала знаменита «літакова справа», коли 15 червня 1970 року кілька радянських євреїв спробували захопити літак, щоб втекти до Ізраїлю. Їх було засуджено до тривалих термінів ув’язнення.

Цікаво, що скандал навколо «Сохнут» спалахнув на тлі антиукраїнських демонстрацій в самому Ізраїлі, які за повідомленням посольства України, в цій країні проплачує уряд РФ. Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що в посольстві не шоковані та не здивовані тим, що російське фінансування спрямоване на введення ізраїльської громадськості в оману.

Як бачимо, через «Сохнут» капіталовкладення у просування російського наративу в ізраїльському суспільстві можуть стати марними. А якщо Ізраїль дійсно долучиться до санкцій, то Росії не позаздриш.

У скільки Москві обходиться міф про «санкції не діють»

А щодо санкцій, то і на Заході, і в Росії (і, на жаль, також в Україні) поширене переконання, що вони росіян вони фактично не зачіпають і жодних видимих ознак, що вони діють, немає. Натомість спікер МЗС України Олег Ніколенко каже, що «санкції ефективні і суттєво знизили здатність російської військової машини вести війну проти України. Надання Україні зброї рятує життя українців. І ми вдячні нашим європейським партнерам».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повільні, але невблаганні санкційні жорна

НАСПРАВДІ, міф роспропаганди про те, що санкції не похитнули економіку РФ, руйнується разом із самою економікою: заводи закриваються один за одним. Підраховано, що у компаніях, які вже припинили діяльність або пішли з країни, працювало 350 тисяч росіян.

Ось невеликий перелік того, що протягом п’яти місяців зробили санкції з Росією та її мешканцями.

  • Виробництво автомобілів впало у 33 рази. Малотоннажних автобусів, оптоволоконних кабелів – у 5 разів. 

Ось що залишилося від виробництва у ключових галузях (показники порівняно з минулорічними):

  • Побутові пральні машини: 40,8%
  • Холодильники: 41,9%
  • Вантажні вагони: 48,2%
  • Електродвигуни: 50,1%
  • Ліфти: 65,3%
  • Перевезення лісових вантажів у річному вираженні впали на 17,8%, перевезення зерна – на 14,1% (мабуть, на зло Путіну, який пообіцяв експортувати рекордний в історії країни обсяг).
  • Санкції вже цього року можуть призвести до падіння економіки РФ на 6,4% -11,5%
  • Росіяни масово перекидають гроші у банки сусідніх країн. Причин дві: масова еміграція через війну в Україні та санкції щодо російських банків.  У Вірменії в травні було зафіксовано абсолютний рекорд за всю історію: з РФ надійшло $266 млн (проти $115 млн у березні). Грузія також оновила історичний максимум: сума переказів із Росії зросла з $27 млн у березні до $313 млн у травні. У червні потік дещо знизився — до $231 млн, але залишився на рівні, що в рази перевищує торішні показники. У Казахстані на перекази з Росії у березні припадало $9,5 млн, але вже у травні потік злетів до $94,6 млн. Надходження з Росії до Узбекистану за перше півріччя склали близько $200 млн.
  • Скорочення виробництва у російській металургії на 25%.
  • До вторгнення імпортні поставки у ключових російських виробничих секторах забезпечували 30-70% доданої вартості, або випуску продукції. Найбільша частка була у виробництві комп’ютерів та електроніки, машин та обладнання, транспортних засобів; у хімічній промисловості близько 40% доданої вартості забезпечувалося імпортними закупівлями, у харчовій – близько 30%. 

У серпні почне діяти заборона на постачання російського вугілля та сталі. 

У перспективі, як прогнозують економісти, якщо нічого кардинально не зміниться (тобто Путін не зупинить війну, не виведе війська з України і не погодиться на репарації), у Росії відбудеться гальмування в розвитку і наростання технологічної та інтелектуальної відсталості від решти світу. До речі, в тому числі й від Африки. 

Total
0
Shares

Пов'язані статті