«Історія як зброя: як Росія перекручує наративи про Другу світову війну». Підсумки онлайн-конференції

Для Кремля історія — не щось, що треба вивчати і пам’ятати, а щось, чим треба керувати. Мета — спотворити історичний контекст, щоб Росія та її сучасні дії виглядали гідно й навіть героїчно. Аби виправдати власну агресію, підтримку терористів у світі, а також внутрішні злочини проти прав і свобод людини

З цього влучного спостереження почалась міжнародна дискусія, яку організував наш Центр на минулому тижні.

Як зброю проти різних країн Росія використовує різні наративи, але інструменти російської дезінформації та схеми їх застосування залишаються однаковими. Серед них:

  • Фашизм як подразник і Росія як «переможець фашизму».
  • Мова ненависті, розпалювання розбрату всередині атакованих країн.
  • Скоординована інформаційна атака на всіх рівнях — від фейків у соцмережах до державних медіа та заяв найвищих посадовців.
  • Використання місцевих мов і порядків денних, поширення своїх наративів під виглядом місцевих медіа.
  • Стабільний розвиток і посилення власних наративів та дискредитація справжніх історичних фактів.

Як застосовувались ці інструменти, можна відстежити на прикладах:

  • Ситуація з переміщенням пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі і звинувачення чехів у намаганні переписати історію.
  • Спроба нівелювати підтримку білоруської опозиції з боку Польщі створенням імперіалістичного образу на маніпулюванні складним епізодом спільної історії двох країн на початку ХХ ст.
  • Фейк з «німецьким танком, що осквернив єврейські поховання в Каунасі», який має на меті виставити литовців фашистами.
  • Істерика навколо резолюції Європарламенту про пакт Молотова-Рібентропа, яку Росія назвала змовою західних держав проти себе, а сам Європарламент порівняла з Третім Рейхом.
  • Акції «Безсмертного полку», за допомогою яких Росія намагається виправдати власну агресію та отримати підтримку своїх дій з боку самих українців.

Ці приклади — крапля в морі. У базі, яку веде ЄС, — вже майже 12000 випадків прокремлівської дезінформації, яку щодня споживає Європа та весь світ.

Що можна протиставити цьому? Головні рекомендації учасників дискусії:

  • Прозорість. Зробити наукові дослідження і архіви відкритими й доступними. Доносити об’єктивні факти, а не інтерпретації.
  • Координацію дій і співпрацю. Підтримувати державні ініціативи з протидії російської дезінформації, зміцнювати зв’язки між громадськими організаціями.
  • Контрініціативи. Зокрема активне промотування реальних фактів. Бо ні саме лише розвінчування фейків, ні пропаганда методами самого Кремля не є достатньо ефективними.

Послухати дискусію повністю (англійською) можна тут або за посиланням:

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

У нас погані новини

Інформація в Інтернеті поширюється не лише за допомогою великих онлайнових ЗМІ та соцмереж. Існує велика та розгалужена екосистема «помийних» сайтів. «Новини» з цих видань часто дуже низької якості або навіть повністю вигадані. При цьому вони збирають понад 50 мільйонів візитів на місяць. Для порівняння, «Українська правда» збирає 15 мільйонів. Щодня новинне сміття читають сотні тисяч людей. За допомогою машинних алгоритмів ми дослідили близько мільйона текстів, що були опубліковані на подібних сайтах протягом року. Читайте нижче, про що ми дізналися.
Читати

Спростовувати російську брехню марно, краще розповідати свою правду. Як ведуть пропаганду Росія, Китай та праві популісти

Пропаганда — це засіб, за допомогою якого можна змусити значну кількість людей повірити у щось — і отримати завдяки цьому політичні вигоди. Багато з моїх колег — журналістів та технологів — стали замислюватися над цим у зв’язку з виборами в США, та пов’язаними з ними темами «фейкових новин» та організованого тролінгу. Моя мета — поєднати цю нову хвилю ентузіазму з історичними та дослідницькими даними.