Фахівці обговорили як Росія використовує релігійну риторику для розпалювання війни

Навігація та корисні матеріали

18 квітня в залі Укрінформу за участі експертів, вчених, релігійних лідерів, чиновників та правозахисників відбувся публічний діалог на тему «Геноцидна війна проти України та релігія: зовнішньо- і внутрішньополітичні аспекти».

Серед інших тем обговорювали роль релігійних організацій та лідерів в РФ у підтримці агресії, основні наративи російської релігійної пропаганди, переслідування українських релігійних організацій та юридичну кваліфікацію цих явищ.

Про роль Центру стратегічних комунікацій у боротьбі з російськими інформзлочинами розповів співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров:

«Центр стратегічних комунікацій веде свою базу російських злочинів — це інформзлочини. У цьому контексті важко не помітити що Росія активно користується релігійною риторикою для розпалювання війни та ненависті. Москва заявляє, буцімто захищає канонічне православ’я, водночас оголошує Україні джихад та звинувачує українців в антисемітизмі. Разом з тим в самій Росії та на окупованих нею територіях відбувається переслідування «неправильних» християн і мусульман, захоплення та руйнування культових споруд. Якраз напередодні Великодня у Запорізькій області росіяни зруйнували обстрілом храм початку 20 століття. Це найкращим чином характеризує справжню роль Росії у релігійному контексті».

Для російської влади релігійний чинник — надзвичайно важливий елемент впливу на свідомість людей, зазначив Ігор Козловський, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.

«Це теж є елементом їх агресії. Ми розуміємо, що йдеться не тільки про збройну агресію, але й про інформаційну. Перед нами війна ціннісна і для РФ фактор релігійний відіграє величезну роль. Це частина ідеології «русского мира», – зазначив Козловський.

Він також розповів, як ідеологія «русского мира» інтегрувалася в УПЦ Московського патріархату:

«Зрозуміло, що нас зараз хвилює проблема, яка постала перед нашим суспільством через гібридну єдність УПЦ з Московським патріархатом. Так вийшло, що довгий час Україна закривала очі на те що ця спільнота ставала місточком для ідеології «русского мира» в Україні. Ніхто не звертав увагу на мову ворожнечі, на ці проповіді з потрібними їм наративами, і це створювало відчуття безкарності. Зараз у багатьох очільників цієї церкви, вірян навіть немає усвідомлення того, що вони стали провідниками ідеології агресії. Це означає, що їх свідомість окупована і окупація ідеології «русского мира» потребує деокупації. Це проблема національної безпеки України».

Організатори публічного діалогу:

  • Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Національний музей Голодомору-геноциду
  • Громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»
  • Редакція газети «Кримська світлиця»
  • Група гуманітарної політики Експертної мережі Кримської платформи
  • Крайова Рада Українців Криму
  • Таврійська гуманітарна платформа

Захід у записі можна переглянути за посиланням.

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Огляд конфіденційності
Центр стратегічних комунікацій

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб ми могли забезпечити вам найкращу взаємодію з користувачами. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас, коли ви повертаєтеся на наш веб-сайт, і допомагає нашій команді зрозуміти, які розділи веб-сайту ви вважаєте найбільш цікавими та корисними.

Обовʼязкові файли cookie

Обовʼязкові cookie мають бути ввімкнені завжди, щоб ми могли зберегти ваші налаштування для налаштувань файлів cookie.

Якщо ви вимкнете цей файл cookie, ми не зможемо зберегти ваші налаштування. Це означає, що кожного разу, коли ви відвідуєте цей веб-сайт, вам потрібно буде знову ввімкнути або вимкнути файли cookie.

Сторонні куки

This website uses Google Analytics to collect anonymous information such as the number of visitors to the site, and the most popular pages.

Keeping this cookie enabled helps us to improve our website.

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: