«Брудна бомба» повертається. Для чого Росія дістала історію про «брудну бомбу»

Заява російського міністра оборони Шойгу, озвучена під акомпанемент хору російських пропагандистських ресурсів, вчергове оживила в публічному просторі тему про «брудну бомбу. Яка зайняла своє місце в традиційному репертуарі кремлівських жахалок про біолабораторії, хімзброю та гендерну освіту.

Історія почалася ще до повномасштабного російського вторгнення, і про це писали Центр стратегічних комунікацій, журналісти та фактчекери.

Спочатку то була історія не про Зеленського, а про «радикальних радикалів, яких ніхто не контролює». А конкретно, про українську партію «Національний корпус», створену ветеранами ще першого «Азова» (коли він був добровольчим формуванням, а не полком Національної гвардії). 

У грудні 2021 року на пропагандистському ресурсі «Политнавигатор» було викладено відверто фейковий ролик з демонстрацією якогось «пристрою з радиоактивним наповненням» (орфографія збережена) нібито знятий «Нацкорпусом». У відео стверджується, що ця пекельна машина створена для партизанських дій і буде застосована у разі просування російських військ на територію України. 

Четвертого лютого його в дещо «вдосконаленому» вигляді підхопив пул прокремлівських Telegram-каналів (Джокер ДНР, Самооборона Горловки, Pravda News та російські військкори).

Російську підробку з головою видавали:

  • купа помилок і русизмів у субтитрах;
  • відсутність звуку (перекласти текст субтитрів російські фейкороби так-сяк змогли, але озвучити – вже ні);
  • неправильный логотип «Нацкорпусу»;
  • дивний, як для творця «брудної бомби», спецзахист головного героя: рукавички та закочені рукава на сорочці.

16 лютого на сайті «Комсомольская правда» вийшов величезний текст пропагандиста Дмитра Стєшина, в якому Україна змальовувалася як джерело ядерної загрози для Європи. Кейс «брудної бомби Нацкорпусу» був одним із ключових сюжетів статті.

Додаткового імпульсу ядерній істерії надала Мюнхенська безпекова конференція 19 лютого, на якій президент України Володимир Зеленський докоряв країнам-гарантам Будапештського меморандуму за їхнє хронічне небажання зібратися для консультацій на вимогу України.

Тоді, з-поміж іншого, Зеленський заявив:

«Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ, і якщо вони знову не відбудуться, або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює, і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів».

Російські ЗМІ негайно перекрутили зміст сказаного, стверджуючи, ніби Зеленський пригрозив відновити ядерний статус України. Цю ж тезу відтворював і російський диктатор Путін у своїх виступах в наступні дні.

Після початку повномасштабного вторгнення тему уявної «ядерної загрози» росіяни намагалися використати для того, аби представити свою агресію як необхідний «превентивний удар». 

Шостого березня російський «Интерфакс» із посиланням на анонімні джерела повідомив, що в Україні «за таємним наказом Зеленського» велася робота над створенням «брудної бомби», і тому росіяни були змушені діяти на випередження. Ключова роль у її розробці нібито належала науковцям Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ).

Розвинули тему ресурс Міноборони РФ «Звезда», який зробив «спільниками» України США і Канаду, а також пул Telegram-каналів.

Цей інформаційний вкид був чітко синхронізований з обстрілами російською реактивною артилерією ХФТІ, де розміщується ядерна установка «Джерело нейтронів»

Чорнобильська та Запорізька АЕС на той час уже були захоплені російськими військами.

Тобто свої реальні діяння, які можна вважати актами ядерного тероризму, росіяни інформаційно прикривали вигадками про примарну «українську загрозу». 

Наступна хвиля повідомлень про «ядерну провокацію України» припадає на осінь. Саме так російські пропагандисти трактували заяви представників української влади про загрозу використання Кремлем тактичної ядерної зброї та готовність України до відповіді. Хоча навіть жодних натяків чи закликів застосувати проти РФ ядерну зброю ні президент Володимир Зеленський, ні секретар РНБО Олексій Данілов не робили.  

Апофеозом цього абсурду стала гучна заява бойовика «ДНР» Юрія Гагаріна в етері російського телебачення про наміри застосування Україною невідомого раніше виду зброї – «сурогатної бомби». Зупинило цей зловісний план, за словами бойовика, лише повномасштабне вторгнення 24 лютого.

Звісно, ці закиди та інсинуації з боку російського агресора не мають шансів переконати світову спільноту. Після останнього дзвінка Шойгу, глави МЗС Франції, Великої Британії та США оприлюднили спільну заяву, в якій чітко зазначили: «всі ми відкидаємо відверто хибні твердження Росії про те, що Україна готується застосувати брудну бомбу на своїй території. Світ розгляне будь-яку спробу використати це звинувачення, як привід для ескалації».

З іншого боку, російський ядерний хорор не може не викликати занепокоєння. Адже підвищуючи щоразу ставки, одного разу Кремль може просто не втриматися від спокуси загнати людство в глобальну катастрофу.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Медіаверсія на сайті Главком

Total
0
Shares

Пов'язані статті