Навігація та корисні матеріали
Вранці 21 вересня Кремль все ж оприлюднив анонсоване відеозвернення Путіна. Російський диктатор, як і було прогнозовано, пообіцяв визнати результати т.зв. «референдумів», оголосив часткову мобілізацію для захисту «суверенітету і територіальної цілісності» РФ та вкотре вдався до ядерного шантажу. Згодом міністр оборони Росії Шойгу уточнив, що буде мобілізовано 300 тисяч резервістів.
Кремль уперше з часів Другої світової війни оголосив відкриту мобілізацію, формалізовану указом глави держави. Продемонструвавши тим самим, що «спецоперація йде строго за планом».
Вже не дивує, що мілітаристські заяви та погрози застосування зброї масового ураження Кремля прозвучали в Міжнародний день миру. Кожному гітлеру потрібен свій геноцид і своя світова війна.
Ключові висновки:
- Оголошення часткової мобілізації в РФ є свідченням провалу планів щодо «маленької переможної війни» (спецоперації) малої кров’ю та неспроможності російської армії виконати поставлені командуванням завдання. Плани агресора та міф про «другу армію світу» зруйнували українські військові, які зупинили ворожий наступ. Звільнення Харківщини та успішні контрнаступальні дії ЗСУ на Херсонщині стали болючим ударом для Кремля.
- Росія остаточно переходить в режим «обложеної фортеці», мешканцям якої треба «згуртуватися навколо вождя» та бути готовими протистояти ледь не всьому світу. Мобілізаційними фактором має стати загроза перенесення війни на російську територію: йдеться не лише про окупований Крим, а й про Бєлгородську, Курську та інші прикордонні області РФ, що стали плацдармом для наступу на Україну.
- Обіцянки покращення матеріального забезпечення та соціальних гарантій для найманців приватних військових компаній («добровольців») та бойовиків «Л/ДНР» на рівні кадрової армії свідчить про те, що прихована мобілізація не виправдала себе.
- Ключовою задачею армії РФ нині є утримання лінії фронту та стримування контранступальних дій ЗСУ. Від активного наступу та погроз «взяти Київ за три дні» росіяни переходять до оборони.
- Невдачі «другої армії світу» Путін пояснює тим, що їй доводиться воювати не лише з сусідньою державою (ставлення до якої було і є підкреслено зневажливим), а проти блоку НАТО і всього «колективного Заходу», який «накачує Україну зброєю». Хоча Захід воювати з РФ ще навіть не починав.
- Погрози застосування всіх «можливих сил и засобів» та посилання на «розу вітрів» є нічим іншим, як відкритим ядерним шантажем, адресованим Заходу.
- Москва, як завжди, перекладає відповідальність за розв’язання війни на її жертву. Тепер Путін абсурдно заявляє, що «на Росію напали в 2014-му».
- Кремль прагне закріпитися на окупованих після 24 лютого територіях. Про це свідчить те, що Путін декілька разів згадав Херсонську та Запорізьку область і жодного разу Харківську (окупації якої як і не було, хоча півроку понад 20% її території контролювали загарбники). Поразки, особливо болючі, в Росії прийнято швидко «забувати».
- Путін обіцяє забезпечити проведення «референдумів» та підтримати «рішення, які вони ухвалять». Порівняно навіть з 2014 роком російські псевдореферендуми все більше перетворюються на фарс, і це неможливо приховати.
- Заяви Путіна про «справжніх патріотів» серед представників різних народів Росії свідчать про те, що практика непропорційно високої представленості неросійських корінних народів та етнічних меншин у складі діючої армії (а відтак і серед загиблих) зберігатиметься. Їх Кремль і надалі використовуватиме як гарматне м’ясо у війні за русский мир Загибель молодих чоловіків сприятиме зміні етнічного складу населення неросійських регіонів.
- Путін вкотре скоригував плани «спецоперації», підкресливши що вони «залишаються незмінними». Він відверто і цинічно бреше тим, хто його підтримує.
Насправді війна, розв’язана Росією проти України, вже давно вийшла з-під контролю Кремля. Над державою-агресором все більш чітко нависає перспектива поразки. З допомогою мобілізації Кремль намагатиметься врятувати лінію фронту від руйнування, відтягнути час і використати його для шантажу та залякування України і світу ядерною зброєю. Воєнним злочинцями Путіну та Шойгу більше нічого не лишається, крім як підвищувати ставки. Вони борються передусім за власне особисте виживання.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
