Навігація та корисні матеріали
Російська пропаганда поширює вигадки та замовчує реальну інформацію не лише щодо втрат живої сили, а й щодо стратегічних невдач, яких Росія для свого населення нібито не зазнає. Так, росіяни досі вірять, що судна «Москва» та «Саратов» згоріли з «невідомих причин», а російські військові об’єкти в українському Криму та на території РФ горять через «ефект лінзи».
Зараз Кремль, нібито не маючи майже жодних втрат, оголосив «часткову» мобілізацію у Росії – набирає щонайменше ще 300 тисяч росіян для війни проти України.
Розповідаємо, чому Російська Федерація не оприлюднює дані про реальні військові втрати під час вторгнення в Україну та чому російське населення це поки цілком влаштовує.
Які втрати армії РФ в Україні
За останніми даними Генерального штабу Збройних сил України, Росія вже втратила понад 58 тисяч своїх військових у повномасштабній війні проти України. Кожного дня втрати армії РФ налічують приблизно півтисячі осіб. Втрачені російські танки, бойові броньовані машини, артилерійські системи та автомобільна техніка також обчислюються тисячами. Особливо, втрати стали відчутними під час контрнаступу українських захисників на Харківщині.
У той же час, за даними Пентагону станом на середину серпня, від початку вторгнення в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військових.
Офіційний же Кремль замовчує свої втрати. Втретє за всю війну Москва оприлюднила дані про втрати російських напередодні оголошення «часткової» мобілізації – 21 вересня. За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські втрати за майже сім місяців війни становили 5 937 військових. Очевидно, що така статистика не має нічого спільного з реальністю.
Окрім того «друга армія світу» соромиться визнавати втрати і в озброєнні, і у військовій техніці, що завдала їй Україна з початку війни. Тому російські пропагандисти вигадують комічні пояснення причин вибухів та руйнувань на своїх військових об’єктах.
Жести доброї волі та «хлопки» на території РФ
Навіть через кілька місяців у Міноборони РФ не пояснили, внаслідок яких дій було знищено два ключових військово-морських об’єкти РФ. Йдеться про російський десантний корабель класу «Алігатор» – «Саратов» та ракетний крейсер «Москва». Офіційні версії влади говорять про «займання з невідомих причин».
Провальним був і російський фейк про «жест доброї волі» на острові Зміїний. Мовляв, війська РФ покинули острів, аби не перешкоджати гуманітарним коридорам для вивезення українського зерна. Але, по-перше, українські воїни силоміць вибили російських окупантів з острова. По-друге, Росія сама ж і блокувала порти та обстрілювала склади з українським зерном – задля створення продовольчої кризи.
Схожі комічні пояснення Росія винайшла і для вибухів на аеродромі Новофедорівка в тимчасово окупованому українському Криму. Причина, за версією російських керівних осіб – «куріння у недозволених місцях». Це й зрозуміло, для російської влади оприлюднити правду своїм громадянам було б катастрофою, адже Збройні сили України знищують російські носії ракет прямо на базах їх зберігання.
Але апогеєм російської істерії стали вибухи на складах боєприпасів у Бєлгородській області. Попри те, що існують супутникові знімки зі зруйнованими будівлями російської авіабази, місцевий «губернатор» вигадав «оптичний ефект лінзи» для пояснення цих вибухів.
Тоді ж російськи куратори вигадали нові терміни, аби замаскувати свої військові невдачі. Справжні вибухи та пожежі на своїй території вони називають «хлопками», а відступ та втечу із раніше окупованих територій України – «радикальним зниженням військової активності». У Кремлі очікують, що всі ці «прийоми» допоможуть знизити рівень незадоволеності серед росіян невдачами на фронті.
Чому росіяни поки продовжують вірити у байки Кремля?
Головна причина полягає у тому, що російська армія поки «утилізує» в Україні переважно солдатів із депресивних регіонів, де проживають етнічні меншини. Натомість населення великих та відносно прогресивних міст значно менше бере участь у військовій агресії. Через те, що буряти, дагестанці, чеченці та інші, проживають у віддалених областях, втрати на загальнодержавному рівні рідко стають резонансними.
На зміну громадської думки в Росії може вплинути мобілізація, яка щойно стартувала. Путін шукав способу, аби цьому запобігти. Але успішний український контнаступ на Харківщині та на Херсонщині не залишив йому вибору. Фактично, Путін мав лише дві опції – або визнати поразку, або продовжити ескалацію та оголосити мобілізацію. У Кремлі стверджують, що мобілізація є «частковою». Але інформація із відкритих джерел свідчить, що це зовсім не так. РФ відправляє воювати в Україну усіх підряд без підготовки, жодного військового досвіду та забезпечення.
Поки Кремль знову робить ставку на «гарматне м’ясо» з глибинки. Але остання є не бездонною. І вже відомі факти мобілізації у великих містах, зокрема й Москві. Власне, ця мобілізація має шанси змінити настрої у РФ. Адже кількість російських сімей, яких зачепить війна, значно зросте. Тому ця руйнівна війна може нарешті після семи місяців смертей викликати невдоволення у пасивного російського народу. А, можливо, навіть протести, яких Кремль досі дуже боїться.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
