Як Росія «підсаджувала» Європу на енергетичну голку

Don Fontijn / unsplash

Останні десять років Росія поступово формувала відчуття тотальної залежності Європи від російських енергоносіїв. Працював агресор не лише на інформаційному полі, а й через європейські політичні системи, куди підсаджував своїх лобістів. Отримавши доступ до найвищих ланок влади, РФ прагнула впливати на важливі політичні рішення щодо європейської енергетичної безпеки. Власне, так і стала можливою поява політичного проєкту «Північний потік – 2».

За цю навмисно створену «газову залежність» двічі надміру заплатила Україна. Уперше – коли РФ незаконно анексувала Крим та окупувала Схід України, удруге – під час повномасштабного вторгнення. Щоразу агресор вдавався до «газових маніпуляцій», залякуючи Європу «холодною зимою». Сюди ж й російські байки для країн Заходу про те, що «Україна – ненадійна країна-транзитер».

На жаль для України, лише зараз ЄС розпочинає свій довгий шлях до тотальної демонополізації газового ринку та повністю перебудовує логістику своїх постачань. Тож пояснюємо, чому Європа опинилася на російській «газовій голці» і які зараз має перспективи «злізти» з неї в найкоротші терміни.

Звідки в Європи прихильність до російського газу?

Останні десятиліття європейські країни, у першу чергу Німеччина, активно обговорювали відмову від ядерної енергетики. І у 2011 році Німеччина ухвалила план поступового виходу з атомки, аби до кінця 2029 року повністю закрити свої АЕС та переорієнтуватися на інші енергоносії, зокрема, дешевий російський газ.

Росія почала просувати ідею будівництва другого потужного російського газопроводу для європейського ринку ще на початку 2012 року. Планувалося, що «Північний потік-2» буде постачати газ через Балтійське море напряму до Німеччини, а звідти – до інших країн Європи. Після введення його в дію РФ мала б стати незалежною від наземного транзиту через Україну та Білорусь.

Проте офіційний старт проєкту почався лише восени 2015 року, після анексії Криму та масштабних обстрілів на Донбасі. Тоді офіційна Москва прямо заявляла про те, що головна мета газопроводів на Балтиці – у припиненні транзиту російського газу через Україну.

У 2021 році Росія фактично забезпечувала 40% постачання газу до Європи. На той момент європейцям відмовлятися від дешевих російських цін на блакитне паливо, на їхній погляд, було нелогічно. До того ж російські ЗМІ активно тиражували міфи про те, що Європа не виживе без їхнього газу. Тому відносини з російським «Газпромом», який так прагнув до монополії, лишалися компромісними.

Через це європейські лідери дедалі частіше не робили гострих заяв щодо анексії Криму. Український півострів, а за ними й окупована частина Донбасу, стали ніби розмінною монетою за дешеве тепло в європейських оселях. Тож Росії було дедалі вигідніше просувати наративи, що під «Північним потоком – 2» стоїть не політичне підґрунтя, а суто економічне. Такі тези відгукувалися й тодішній німецькій канцлерці Ангелі Меркель, яка стала схильною до цієї риторики Москви. Дедалі менше країн Заходу продовжували наголошувати на тому, що Росія використовує прибутки від продажу енергоносіїв для фінансування воєнної агресії проти України.

Як Росія шантажує європейців скороченням постачання газу

Торік європейські регулятори почали відтягувати сертифікацію «Північного потоку – 2» через юридичні розбіжності. У відповідь «Газпром» знизив постачання на спотовий ринок, і ціна газу зросла вп’ятеро. Тоді Росія розповідала, що, мовляв, запуск «Північного потоку – 2» – це принциповий кейс, без якого в Європи не буде дешевого газу.

Сьогодні газ по «Північному потоку-1» надходить із Росії до Німеччини на рівні 30-40% від колишніх обсягів прокачування.

«Росія нас шантажує. Росія використовує енергію як зброю. І тому в будь-якому випадку, будь-то часткове, серйозне відключення російського газу або повне припинення російського газу, Європа повинна бути готова», – зауважує президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

У зв’язку з цим Європейська комісія розробила законодавчий інструмент для скорочення попиту на газ в Європі на 15% до наступної весни.

Що буде, якщо Європа знизить інтерес до російського газу?

Сказати, що Європа вже наразі може відмовитися від закупівлі російського газу в короткостроковій перспективі – неможливо. Проте, як ми бачимо, вже зараз європейські країни шукають способи знизити свою залежність від російського газу з мінімальними втратами для економіки.

По-перше, варто розуміти, що у випадку зупинку постачання газу «Газпромом» збитків зазнає не лише Європа, але й сама Росія. Й тут головне, що для Росії ці збитки будуть більш відчутні і згубні у довгій перспективі. Наразі ринок ЄС лишається для РФ основним ринком збуту, перекривши його Росія втратить головне джерело своїх прибутків.

По-друге, задача для ЄС на найближчі роки – будувати ЗПГ-термінали та удосконалювати існуючи газопроводи, щоб знайти заміну об’ємам палива, що надходить із Росії. Тут варто зазначити, що це завдання більше реальне, аніж  «Газпрому» знайти ринок збуту для надлишків газу або вдатися до скорочення видобутку. У Кремлі розуміють, що зупинка видобутку матиме довгостроковий негативний вплив на свердловини. У той час, як для ЄС нові ЗПГ-термінали відкриють ширший доступ до динамічного ринку зрідженого газу.

Та, по-третє, європейський бізнес розуміє, що російський газ буде неминуче дорожчати через санкції. Через це підприємства у будь-якому випадку поступово шукатимуть альтернативне паливо і вживатимуть заходів щодо енергозбереження.

Щодо України. Припинення постачання з Росії не матиме значущого впливу на ринок безпосередньо, бо країна не залежить від імпорту із Росії.  

Найбільша проблема полягає у здатності українських компаній забезпечити достатнє фінансування для купівлі необхідних обсягів перед опалювальним сезоном. Мова йде про 9-10 мільярдів кубометрів газу на рік.

Також якщо «Газпром» вирішить одноосібно розірвати зв’язок з Україною як країною-транзитером і не платити за транзит газу, то компанія порушить п’ятирічні контрактні зобов’язання. Після цього Росія буде зобов’язана виплатити вагомий штраф у випадку арбітражу, на ініціювання якого має право «Нафтогаз».

Таким чином, вже у найближчому майбутньому попит на російський газ на європейському ринку буде вщухати. Незалежно від того, наскільки болючим для європейської економіки буде цей процес. Після останніх подій репутація «Газпрому» як надійного постачальника зруйнована остаточно.

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

«Іх там нєт» на Олімпіаді: перше місце з політизації спорту

Офіційно «іх там нєт»: збірна Росії формально не бере участь в Олімпіаді в Токіо. Російським спортсменам заборонено до грудня 2022 року виступати під своїм прапором, гімном і назвою країни на великих міжнародних змаганнях. Заборона пов’язана з програмою допінгу, організованою не тільки тренерами, лікарями та представниками спортивних федерацій, але також російськими чиновниками й спецслужбами.