Вороги світла. Російські військові, які руйнують електромережі України

Навігація та корисні матеріали

Після того, як російська армія втратила стратегічну ініціативу та була змушена під натиском наступу Збройних сил України залишити Харківську область і Херсон, військово-політичне керівництво РФ вирішило вдатися до відверто терористичної тактики. 

Ракетами ворог цілеспрямовано руйнує енергетичну інфраструктуру України, залишаючи цивільне населення без світла, опалення і води. Паралельно кремлівські пропагандисти запускають інформаційні кампанії, спрямовані на деморалізацію українців, поширення антиурядових і капітулянтських настроїв. А офіційні особи РФ не приховують, що своїми діями вони намагаються змусити офіційний Київ погодитися на «переговори з урахуванням реалій, що склалися». Тобто на капітуляцію. 

Під час масованих обстрілів 10 жовтня, 15 і 23 листопада росіяни випустили по Україні майже 250 «Калібрів», «Іскандерів», Х-101, Х-555 та Х-59, вбивши щонайменше 36 осіб і поранивши понад 170. Серед загиблих і поранених були діти.

Ракетами класу «повітря-поверхня» (Х-101, Х-555, Х-59) українські міста обстрілювали пілоти Дальньої авіації російських Військово-космічних сил. Застосовуючи стратегічні бомбардувальники, російське керівництво відчуває свою безкарність. Адже у Збройних сил України немає на озброєнні ракет, які могли б «дістати» аеродроми в Саратовській чи Калузькій областях. Так само безкарними почуваються командири, що віддають злочинні накази та члени екіпажів, що їх виконують. Але це відчуття є химерним. 

Українська розвідка та OSINT-спільнота працюють над ідентифікацією воєнних злочинців. За наявною інформацією, військовослужбовці 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії ВКС ЗС РФ причетні не лише до руйнування українських електромереж. На їх совісті бомбардування Маріуполя навесні та масове вбивство людей у ТЦ «Амстор» у Кременчуці 27 червня. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки публікує імена ідентифікованих російських пілотів стратегічної авіації та їхнього командування.

Кобилаш Сергій Іванович
командувач Дальньої авіації Повітряно-космічних сил ЗС РФ, генерал-лейтенант

Народився 1 квітня 1965 року в Одесі. Посаду командувача Дальньої авіації обіймає з 2016 року. Зареєстрований у Москві, має у власності квартиру в елітному ЖК «Смоленская застава». Одружений, має дорослу доньку.

Бере активну участь у війні проти України. Його підлеглі завдають ударів по критичній інфраструктурі, житлових будинках та інших цивільних об’єктах. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, саме Кобилаш керував бомбардуванням осадженого Маріуполя.  

Кобилаш уже майже 30 років вбиває цивільне населення, отримуючи за це звання, посади й нагороди. За участь у війні в Сирії, під час якої російська авіація завдавала прицільних ракетно-бомбових ударів по критичній інфраструктурі, лікарнях, школах і житлових будинках, отримав звання генерал-лейтенанта (2017) та нинішню посаду. 

Зірку героя отримав у 2008 році за авіаудари по грузинських містах під час російського вторгнення. 

Під час чеченських воєн служив у 368-му окремому штурмовому авіаційному полку (м. Будьонновськ). Здійснив десятки бойових вильотів, брав участь у невибіркових бомбардуваннях міст і сіл із застосуванням касетних боєприпасів проти цивільного населення.

Народився 26 червня 1967 року. Зареєстрований у м. Енгельс. У цьому місті дислокується підпорядкована 22-га бомбардувальна дивізія, заступником командира якої до 2014 року був Кувалдін. Після цього очолював 326-ту важку бомбардувальну авіаційну дивізію (м. Українка, Серишевський район, Амурська область). Генеральське звання отримав у 2018 році.

22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна дивізія
(м. Енгельс, Саратовська область)

Пчела Олег Володимирович
командир дивізії, генерал-майор

Народився 14 листопада 1970 року. Обіймає посаду з 2017 року, звання генерал-майора отримав у 2020 році. Зареєстрований у місті Енгельс. Одружений, має двох дорослих дітей. 

Його донька Катерина вирішила піти стопами батька. У 2017 році вступила до Краснодарського вищого військового авіаційного училища, ставши першою в Росії жінкою, що проходить підготовку пілота дальньої авіації. 

52-й важкий бомбардувальний полк 22-ї дивізії
(в/ч 33310, м. Шайківка, Калузька область)

Тимошин Олег Євгенович (21.06.1971) –  командир полку, полковник. Обіймає посаду з 2021 року. До цього командував полком дальньої авіації у Мурманській області (аеродром Оленья). Одружений, має дорослого сина.

Голєнков Дмитро –  начальник штабу ескадрильї, майор. Має дорослого сина і доньку-підлітка.  

Євсеєв Артем Германович – капітан. Одружений, має доньку і двох синів.

Григор’єв Денис –  штурман, майор.

Васін Олександр –  командир корабля.

121-й важкий бомбардувальний полк 22-ї дивізії
(в/ч 85927, м. Енгельс, Саратовська область)

• Скитський Олег Ігорович (24.07.1980) –  командир полку, підполковник. Адреса реєстрації: м. Енгельс-1, буд. 82, кв. 37. Одружений, має сина.
• Волковицький Сергій Іванович (5.08.1973) –  командир ескадрильї, підполковник. Адреса реєстрації: м. Енгельс-1, буд. 81, кв. 17. 
• Гуцал Сергій Олександрович (28.11.1979) –  заступник командира ескадрильї, майор. 
• Тверітін Ігор Юрійович (3.12.1974) –  командир корабля. Адреса реєстрації: м. Енгельс-1, буд. 1, кв. 175. 
• Мішин Сергій – командир корабля. 

• Хамітов Руслан – командир корабля. 
• Бурдаков П.В.  – льотчик-інструктор, підполковник.
• Елькін Д.В.  – штурман корабля, майор.
• Малінін В.В.  – штурман-інструктор, підполковник.

184-й важкий бомбардувальний полк 22-ї дивізії
(м. Енгельс, Саратовська область)

• Симоненко Олександр –  командир полку. 
• Павлюков Федор –  командир ексадрильї. 

Ідентифікація решти воєнних злочинців є лише справою часу. Українська держава має докласти максимум зусиль, щоб рано чи пізно кожен з них відповів за скоєне.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Медіаверсія на сайті Укрінформ