Війна РФ проти України в онлайн-медіа: як кремлівська пропаганда дискредитує Україну в Африці

В онлайн-медіа країн Африки виявлені російські наративи цілеспрямовано перекладають відповідальність за «всі біди» на Україну  —  продовольча криза, війна РФ проти України, обстріли цивільного населення в Україні тощо. 

Щоб з’ясувати, що пишуть про війну РФ проти України онлайн-медіа Африки та як на це впливає російська пропаганда, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки детально проаналізував медіаландшафт  у червні та липні 4 країн Африки  —  Єгипту, Нігерії, Кенії та Південно-Африканської Республіки. 

Основні тенденції були виявленні під час моніторингу, проведеного українським соціальним стартапом LetsData у партнерстві з громадською організацією «Детектор медіа». У режимі реального часу публікації, що містять згадки про Україну та/або війну РФ проти України, збираються мовою оригіналу й обробляються за допомогою елементів штучного інтелекту.

Які теми щодо України висвітлюють в онлайн-медіа країн Африки? 

Протягом 13 червня до 29 липня активність висвітлення тем варіювалася, проте стабільно на першому місці з найбільшою кількістю публікацій протягом досліджуваного періоду була тема економіки, хоч у другій половині липня до дослідження також додалася тема новин з лінії фронту, яка випередила тему економіки за кількістю публікацій. 

Незмінно у червні та липні найменше висвітлювали питання військової допомоги Україні. Така тенденція відповідає глобальній, зокрема про низьку активність висвітлення цього питання ми відзначали у дослідженні медіаландшафту країн Європи та Північної Америки у період з 1 до 14 липня. Проте подальший моніторинг LetsData вказує на те, що ця тенденція зберігається і надалі як мінімум до кінця липня.

Варто також відзначити тему продовольчої кризи, яка протягом досліджуваного періоду не опускалася нижче четвертої сходинки за активністю висвітлення, а у період з 1 до 14 липня навіть перебувала на другому місці. Ще у березні Human Rights Watch повідомили про посилення продовольчої кризи на Близькому Сході та в Північній Африці через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Зокрема, Лівія імпортує понад 40% пшениці з України, а Єгипет закуповує пшеницю та великі обсяги олії. Тож тема є досить важливою для країн Африки. І саме цим, до речі, маніпулює РФ, про що ми детальніше розповімо у розділі про кремлівські наративи.

Теми пропаганди у ЗМІ Африки

Цитування прокремлівських ЗМІ в онлайн-медіа Африки

*Дослідження показників цитування прокремлівських ЗМІ розпочато з 1 липня 

Цитування прокремлівських ЗМІ у деяких країнах Африки досить високе. Наприклад, з 15 до 29 липня відсоток цитувань серед усіх публікацій щодо України в Єгипті був 6,4%, що був найвищим показником серед 29 досліджуваних країн на 5 континентах. Натомість у першій половині липня схожий відсоток цитувань (6,9%) мала Нігерія, яка також увійшла до лідерів за цитуванням серед 29 досліджуваних країн у період з 1 до 14 липня поруч з Казахстаном (16,72%) та Литвою та Латвією (8,65% загалом).

В онлайн-медіа Африки представлені усі головні пропагандистські медіа РФ такі, як «РИА Новости», «ТАСС», «Sputnik», «RT», лише «Известия» не надто популярні серед цитованих ЗМІ. Зокрема за досліджуваний період у липні вони відзначені лише у Єгипті (не більше 2%).  

Як називають війну РФ проти України в онлайн-медіа Африки?

У деяких публікаціях під час дослідження відзначено вживання токсичної лексики, зокрема кремлівської термінології на позначення війни РФ проти України. Наприклад:

«Спеціальна військова операція». Найвищий показник вживання цього формулювання виявлено у Єгипті у період з 1 до 14 липня. Тут слід зазначити, що використання цього терміну на позначення війни РФ проти України у будь-якому випадку є небезпечним варіантом. Наприклад, відсутність лапок вказує на відтворення російських наративів, натомість його використання як цитату, з одного боку, вказує на недоречність терміну, з іншого  —   на цитування російських джерел.  

«Конфлікт». Цей термін є найвживанішим серед токсичної лексики в онлайн-медіа усіх чотирьох країн  —  Нігерії, Кенії, Єгипту та Південно-Африканської Республіки. Наприклад, у період з 1 до 14 липня найбільше його вживали в онлайн-медіа Єгипту, а у другій половині липня   —  в онлайн-медіа Південно-Африканської Республіки (дослідження показників вживання токсичної лексики у ПАР розпочато з 15 липня).

«Українська криза». Наразі «українська криза» є найменш вживаним терміном на позначення війни РФ проти України загалом у глобальному вимірі, проте в онлайн-медіа Африки досі ще зберігається в Єгипті. 

Кремлівські наративи в онлайн-медіа Африки 

В онлайн-медіа Нігерії, Кенії, Єгипту та Південно-Африканської Республіки протягом червня та липня російські наративи щодо війни РФ проти України стосувалися великої кількості тем. Проте спільною рисою було те, що майже всі наративи конструювали образ України як «держави винної у всіх бідах»  —  повномасштабне вторгнення РФ в Україну, продовольча криза тощо.   

Виправдання повномасштабної війни РФ проти України. Онлайн-медіа Африки не знайшли єдиної «причини» для вторгнення РФ в України, тож у червні-липні було виявлено одразу кілька російських наративів на цю тему. Зокрема, у Нігерії  —  «Захід спровокував війну РФ», у Кенії  —  «людей, які залишаються у прифронтових містах Донецької та Луганської областей, часто вважають проросійськими, що чекають приходу російських військ», у Єгипті  —  «Україна не виконала попередньої мирної угоди»

Перекладання відповідальності за продовольчу кризу на Україну. Вище ми вже зазначали вплив неправомірних дій РФ щодо українського зерна для країн Африки. Тож ця тема є досить важливою для жителів цього континенту і потрапляння кремлівських наративів до інформаційного простору з маніпуляціями та дезінформацією щодо цієї теми лиш на руку Кремлю. Такі наративи маніпулюють болісними питаннями для аудиторії країн Африки, відповідно мають сильніший вплив. Не дивно, що саме цим і намагається скористатися Росія. Наприклад, у Єгипті розповідають про те, що «Україна підпалила пшеничні поля на кордоні з Херсонською областю», а у Південно-Африканській Республіці  —  «Росія переконує африканські країни, що в дефіциті продовольства немає її вини».  

Санкції проти РФ та їхні наслідки. Наратив про негативні наслідки економічних санкцій проти Росії для країн Африки виявлено у Кенії у першій половині липня  —  «фермери Кенії потерпають від санкцій проти Росії»

«Україна обстрілює власні міста та мирних жителів». Такий наратив був відзначений в онлайн-медіа Південно-Африканської Республіки з 15 до 29 липня у контексті обстрілу в Оленівці та Донецької нафтобази, в Єгипті з 1 до 14 липня  —  у контексті обстрілу Нової Каховки. Тож і не дивно, що протягом червня-липня в онлайн-медіа Африки час від часу з’являлися описи подій в Україні як «громадянської війни».

Постачання військової допомоги Україні. Хоч відсоток висвітлення теми щодо військової допомоги України в онлайн-медіа Африки незначний, проте навіть серед нього відзначено наявність токсичних наративів. Наприклад, у Кенії виявлено наратив «конфлікт підживлювався великими постачанням зброї в Україну із Заходу», у Єгипті  —  «підтримка Заходу не продовжуватиметься, запаси зброї вичерпуються» та «західна зброя загрожує обстрілу території Росії».

«Україна програє у війні». Цей наратив було виявлено у першій половині липня в онлайн-медіа Єгипту та Кенії. 

Інфовкиди для спроби розсварити Африку з Заходом та Україною. Деякі інфоприводи акцентували увагу на неприязні Заходу та українців до країн Африки.  Такі вкиди не є частотними, проте були виявлені у другій половині липня в Єгипті  —  «Лавров розкритикував позицію Заходу щодо Африки» та в Кенії  —  «свою неприязнь до Нігерії українка підкреслила у соцмережах».

Проте варто зауважити, що у порядку денному онлайн-медіа Африки присутні не лише кремлівські наративи, під час дослідження також було виявлено нейтральні та продуктивні меседжі.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
12
Shares

Пов'язані статті

Читати

Як Страна.ua маскує ворожу пропаганду

Дезінформація може набувати різних форм. Прямолінійну, нав'язливу чи агресивну пропаганду легко розпізнати. Однак, коли вона набуває тоншого виміру, протидіяти їй складніше.