Навігація та корисні матеріали
Тетяна Н., місцева мешканка, розповіла Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки про життя під окупацією.
За її словами, росіяни забороняли готувати на вогнищі. Щойно жінка розклала багаття, приїхали окупанти і погрозами наказали йти геть. Кожен похід до колодязя ставав смертельною грою – снайпери стріляли під ноги.
До сім’ї знайомих Тетяни, яка жила у приватному будинку, зайшла велика група окупантів. Людям наказали віддати всю їжу та одяг. Поставили біля стіни, в тому числі дітей, а самі сіли їсти. Господарі будинку на це мали дивитись. Коли ж окупанти закінчили, сім’ю змусили стати на коліна й саме так, на колінах, піти геть з будинку.
«Їм тепер соромно про це згадувати. Така ганьба», — каже Тетяна про своїх знайомих.
Насправді жертвам немає чого соромитися. Ганьба — це те, що робили та роблять на українській землі російські окупанти.
«Мені багато є що розповісти, – каже Тетяна – але я не можу подолати страх. Мені донька каже: сиди та мовчи. Розумієте, коли окупанти зайшли до Бучі, вони брали людей за списками і розстрілювали. Я боюся опинитися у такому списку… Тут всі так. Можливо, ми розкажемо все після перемоги, але поки ні».
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
