Новини

Українці найчастіше транслюють в соцмережах радість і гнів

Навігація та корисні матеріали

Про це свідчить дослідження соцмереж аналітиків ГО «CAT–UA: Communication Analysis Team – Ukraine» за 31 жовтня – 6 листопада, яке є в розпорядженні Центру стратегічних комунікацій. 

Радість була присутня в 23% дописів. Зокрема, це стосувалося: зведень ГШ про високі втрати ворога; новин про допомогу союзників, зокрема США; принизливе повернення РФ до зернової угоди; повернення полонених додому; а також радість щодо локальних успіхів ЗСУ.

Гнів на другому місці – у 21% повідомлень. У них йшлося про обстріли міст та інфраструктури, знеструмлення; воєнні злочини рашистів на Херсонщині – мародерство, депортації, публічні страти; гнів на Іран за постачання зброї та загрозу нових; епізодично – в постах про зрадників та з критикою влади.

Дослідження емпірично засвідчило тенденцію, що без подій на фронті увага до війни спадає і перемикається на інші теми. Кілька тижнів поспіль відбувалося скорочення кількості дописів на воєнні теми до рекордного мінімуму. «Зокрема, українці, налаштовані на суперечки, як щодо політики – зміна керівництва Нафтогазу і Довженко-Центру, держбюджет – 2023, часом з залученням ботоферм, але більшою мірою за участі звичайних людей – так і щодо суперечок за «лініями поділу», скажімо, хто добре, а хто погано економить електрику», – йдеться в дослідженні.  

Серед проблем дослідники вказали на те, що українці часто марнують час на взаємні сварки, які до того ж погано впливають на довіру та взаємодію. Досить багато дописів, які розділяють українців. Наприклад, чи економлять люди електроенергію, чи достатньо працюють на перемогу. «Всі пости цілком органічні, не замовні, але насторожує те, що в них чітко прописаний меседж: «чимало українців – погані». Цілком можливо, що цей настрій виник не сам по собі, а кимось навіяний, і тоді органічно підхоплений», – зазначають аналітики. 

Можливість відкрито критикувати владу це фундаментальна риса демократії. Водночас перманентна критика на адресу держави та її представників, ще й в умовах повномасштабної зовнішньої агресії, навряд чи слугує суспільному благу.

«В Україні – демократія, і свобода думки, яка і робить нас сильнішими. Головне –  утримувати баланс між конструктивною критикою та висвітлюванням історій-успіхів, які стають прикладами для наслідувань та зміни соціальної поведінки на кращу. Це важливо, тим більше в час, коли країна веде війну за своє фізичне виживання», – каже Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.  

В досліджений період 15% постів відповідали проросійським поглядам, 85% проукраїнським. 

Проросійські дописи найчастіше слідують у фарватері знайомих наративів. Україна обстрілює окуповані території – 16%. Російські війська ведуть наступ, знищують українців – 10%. Життя налагоджується на звільнених Росією територіях – 3%. Російські війська обороняють звільнені території – 3%. Громадяни звільнених від України територій підтримують Путіна, «спецоперацію» – 3%. Захід становить загрозу для РФ – 3%. Російська армія професійна – 3%. Російські війська знищують західну техніку в Україні – 3%. 

Патріотично налаштовані українці, в свою чергу, найчастіше писали про те, що: українська армія дає відсіч окупанту, захоплює, знищує російську військову техніку – 9%. Українські міста під обстрілами, ситуація важка – 8%. Життя триває – 5%. Світ підтримує Україну – 5%. Українці організовуються для оборони під час війни – 4%. Українці пишаються, дякують ЗСУ – 4%. Росіяни вчиняють воєнні злочини – 3%. Воєнні втрати Росії зростають – 3%.

Згідно з методологією дослідження, із загального масиву повідомлень у соціальних мережах, автори яких ідентифікували себе як мешканці України, щодня випадковим чином виокремлюється 1050 дописів, що складає приблизно 0,25% від загальної кількості. Таке дослідження вважається репрезентативним.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: