Аналітика

Союзна держава та «миротворчі» ідеї Лукашенка: аналіз наративів білоруської пропаганди

Навігація та корисні матеріали

Минулого тижня білоруські державні пропагандисти надзвичайно багато уваги приділяли просуванню наративу про «Велике майбутнє Союзної держави Росії та Білорусі». Щоправда, при цьому обов’язково робилося застереження, що в цьому союзі обидві країни зберігатимуть свою незалежність – мовляв, це стане основою їхнього успіху.

Зважаючи на все, так відбиваються побоювання Олександра Лукашенка з приводу того, що Кремль може взагалі позбавити його влади. Але надто голосно висловлювати ці побоювання він також не ризикує.

Кочанова: у білорусько-російській взаємодії дуже важлива саме співпраця регіонів

До речі, Наталії Кочанової (спікер верхньої палати білоруського парламенту) у медіа-просторі стало в рази менше, ніж ще кілька місяців тому. Зважаючи на все, це пов’язано зі чутками про те, що Кремль розглядає саме її кандидатуру як заміну Лукашенку.

Що ж до міжнародної політики, то тут пропагандисти найчастіше пускалися у великі міркування у тому, що «Захід більше не може бути лідером людства, що глобалізація зазнала краху, а світ має бути многополярным». Зважаючи на все, очевидна дезорієнтація: білоруські пропагандисти явно збанкрутували з такими наративами, як «Європа замерзає без російського газу» і «Долар і євро перетворюються на нікому не потрібні папірці, їхня економіка скоро звалиться». Поки не підвезли нові методички, працівникам держЗМІ доводиться пережовувати абстрактні тези про багатополярний світ та деглобалізацію.

“За даними Bloomberg, зі 116 мільярдерів, які подали заявки на участь у форумі [у Давосі], немає жодного з Росії та Китаю”. А без Росії та Китаю світ виглядає, як покусане яблуко – хоч із боку територій, хоч із боку народонаселення, хоч із хвостика природних ресурсів.

Україна

З питання України білоруські держЗМІ весь тиждень старанно транслювали російський наратив про те, що Москва нібито готова до переговорів, але лише з тієї позиції, що окуповані нею території України мають бути визнані її законною територією. Але робилося це, треба сказати, без величезного ентузіазму, без творчості. Приблизно так:

МЗС Росії: під час переговорів з Україною має враховуватися входження до РФ нових регіонів.

Проте загалом помітно, що тон будь-яких публікацій (і телесюжетів), пов’язаних з Україною, у державних медіа Білорусі став набагато нейтральнішим. Якщо ще місяць тому на адресу влади у Києві та пересічних українців, а також бійців ЗСУ просто-таки сипалися образи, то тепер інформація подається здебільшого нейтрально. Ось типовий приклад:

Влада Японії в рамках допомоги Києву з 22 січня організує на території країни навчання для українських саперів.

Поки що зберігається деяка кількість «відео з фронту» про те, як росіяни героїчно перемагають «бандерівців», але вони втратили колишню образливу тональність і тепер виглядають приблизно так:

Російський військовий збив гранату, скинуту з українського дрона

Порядки порядку роздають на ринках – новий виток мобілізації в Україні

Солдат ЗСУ потрапив під щільний артилерійський вогонь у Мар’їнці

Хоча ще можна побачити відео на кшталт такого:

У Києві майже щодня мітингують родичі солдатів ЗСУ, що зникли безвісти.

Але це – скоріше, виняток із правила, прагнення показати, що «прості люди не підтримують війну».

До речі, в цьому випадку можна зробити прогноз, що у найближчі тижні головним наративом білоруської пропаганди щодо України стане: «У цій війні немає сенсу, у ній лише страждають мирні люди з обох боків, з російської та з української. І солдати ні в чому не винні, і з одного, і з іншого боку – вони просто підкоряються наказам. Треба припиняти це безглузде кровопролиття».

Ну і, звичайно, це подаватиметься під соусом «Білорусь у будь-який момент готова виступити посередником у мирних переговорах, у нас вже є такий досвід, нам війна взагалі не потрібна, ми виключно за мирне небо над головою».

Підтвердження цієї тенденції – заяви білоруських дипломатів.

Білоруський дипломат в ООН про Україну: тільки шляхом переговорного процесу можна покінчити з кровопролиттям.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Огляд конфіденційності
Центр стратегічних комунікацій

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб ми могли забезпечити вам найкращу взаємодію з користувачами. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас, коли ви повертаєтеся на наш веб-сайт, і допомагає нашій команді зрозуміти, які розділи веб-сайту ви вважаєте найбільш цікавими та корисними.

Обовʼязкові файли cookie

Обовʼязкові cookie мають бути ввімкнені завжди, щоб ми могли зберегти ваші налаштування для налаштувань файлів cookie.

Якщо ви вимкнете цей файл cookie, ми не зможемо зберегти ваші налаштування. Це означає, що кожного разу, коли ви відвідуєте цей веб-сайт, вам потрібно буде знову ввімкнути або вимкнути файли cookie.

Сторонні куки

This website uses Google Analytics to collect anonymous information such as the number of visitors to the site, and the most popular pages.

Keeping this cookie enabled helps us to improve our website.

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: