Навігація та корисні матеріали
За підсумками цьогорічних виборів новим президентом Румунії став Нікушор Дан – тепер вже колишній мер Бухареста, який дотримується центристських, проєвропейських і проукраїнських поглядів. Окрім усього іншого, такий результат став поразкою для Росії, яка з осені 2024 року доклала величезних зусиль для того, щоб привести до влади у Румунії проросійського кандидата – спочатку Келіна Джорджеску, а потім – Джордже Сіміона. І в обох випадках захист демократії вимагав не лише консолідації громадянського суспільства, але й рішучих кроків щодо протидії російському втручанню. Цей досвід надзвичайно важливий, адже Румунія – далеко не перша і не остання країна, яка стала об’єктом російських втручань.
Джорджеску: російський «сюрприз» для румунів
Перший тур чергових президентських виборів у Румунії відбувся 24 листопада 2024 року. Відносним фаворитом, який набрав близько 23% голосів, став Келін Джорджеску. Він випередив соціал-демократа Марчела Чолаку і ліберальну консерваторку Елену Ласконі. Останні – відомі румунські політики: Чолаку тоді обіймав посаду прем’єр-міністра, а Ласконі була мером міста Кимпулунг і представляла парламентську партію Союз порятунку Румунії.
Що ж стосується Джорджеску, його результат став для всіх абсолютною несподіванкою. Це безпартійний інженер-аграрій, який в минулому безрезультатно намагався потрапити у велику румунську політику від ультраправого «Альянсу за об’єднання румунів». На вибори 2024 року Джорджеску йшов озброєний ультраправим популізмом, а також проросійськими й антиукраїнськими гаслами. На вибори він йшов як незалежний кандидат і навіть класичної передвиборчої кампанії не проводив.
Шокуючий результат першого туру, який явно не відображав настроїв румунської більшості, викликав різку реакцію громадянського суспільства. Вже 26-27 листопада тисячі румун у Бухаресті, Тімішоарі, Констанці та інших містах вийшли на протести під гаслами «Ми хочемо демократії», «Ми за НАТО», «Народ вас не хоче, ми за вас не проголосуємо» тощо.
Крім того, спецслужби Румунії мали докази, які свідчили про потужне зовнішнє втручання в президентські вибори за допомогою соціальної платформи TikTok, кібератак та прихованих інформаційних кампаній на користь Келіна Джорджеску, сліди яких вели до Росії. Ці дані були оприлюднені за рішенням тодішнього президента Клауса Йоганніса. Врешті, взявши до уваги дані спецслужб, Конституційний суд Румунії 6 грудня скасував результати першого туру президентських виборів.
«Хакнути» демократію
Про які саме втручання йшлося? Йшлося про операції масового впливу на суспільну думку, які були проведені з-за кордону, з метою отримати необхідні результати голосування. Було зафіксовано великий обсяг відверто заангажованого, замовного контенту на підтримку Джорджеску. Цей контент не був маркований у соціальних мережах як передвиборча агітація, що дозволяло обходити численні фільтри та безпекові алгоритми, таргетувати необхідну аудиторію, масштабувати публікації тощо. Тимчасом контент від інших кандидатів проходив ретельну перевірку і маркувався як політична реклама.
Основна маса матеріалів на підтримку Джорджеску поширювалася через мережу TikTok, яка стала секретом успіху цього кандидата. Наприклад, у звітах румунської розвідки зафіксовано, що один з акаунтів у TikTok виплатив користувачам мережі за агітацію за Джорджеску 381 тис. доларів лише за місяць в період між 24 жовтня і 24 листопада 2024 року.
Але мова не лише про маніпуляції на платформі TikTok. У документах спецслужб йдеться про те, що дані для доступу до виборчих сайтів були викрадені у реальних користувачів й опубліковані на платформах, що пов’язані із кіберзлочинцями, сліди яких ведуть до Росії. Було виявлено понад 85 тис. нелегальних спроб отримання доступу до баз даних, повʼязаних з виборами та зміни їхнього змісту. Причому це відбувалося навіть в день виборів. Хакери, які здійснювали проникнення, злами та атаки використовували сучасні техніки та алгоритми збереження анонімності.
Румунська розвідка акцентувала увагу на тому, що кампанія на підтримку Джоржеску має всі ознаки системності, координації дій і регулярного масштабного фінансування, і що за гібридним втручанням у вибори стоїть Москва. Тому рішення про анулювання результатів першого туру виборів виглядало аж ніяк не надмірним, адже йшлося про справді масоване зовнішнє втручання у демократичну процедуру. У Брюсселі це рішення сприйняли із повним розумінням і навіть розпочали розслідування щодо використання ТікТок на предмет порушень закону про цифрові послуги.
Новий фаворит Москви, новий раунд
Після провалу російської спецоперації у Москві завели платівку про те, що у Європі, мовляв, «придушується вільне волевиявлення громадян» і що Брюссель нібито втручається у внутрішні справи країн ЄС. Тимчасом у Румунії призначили нові президентські вибори, які відбулися у два тури у травні 2025 року. Не змирившись із поразкою, Кремль знайшов собі іншого фаворита – ультраправого популіста Джордже Сіміона, який у першому турі 2024 року набрав близько 14% голосів. Зробивши ставку на Сіміона, Кремль спробував повторити те саме, що у 2024 році.
У соцмережах X, Facebook, а також у TikTok російська пропаганда поширювала наративи про «узурпацію влади європейськими елітами», «загрозу суверенітету Румунії» і «наступ на демократію у ЄС». Також активно поширювалися фейки про втручання Молдови та особисто Майї Санду у вибори в Румунії. Особливу роль в інформаційних атаках цього разу відігравав месенджер Telegram – майже всім румунським користувачам було розіслане повідомлення про те, що Захід нібито намагається заглушити консервативні голоси, і що нібито цього добивається Франція.
Саме Францію російські пропагандисти обрали уособленням «колективного Заходу», який нібито «придушує демократію» в Румунії. Були зафіксовані навіть фейки про те, що французькі війська нібито були напоготові втрутитись у виборчій процес в Румунії й придушувати можливі протести. Пропаганді підіграв і засновник Telegram Павєл Дуров. Він заявив, що під час другого туру президентських виборів у Румунії до нього звертався французький уряд, включаючи голову Служби зовнішньої розвідки Франції Ніколя Лернера, з проханням «заблокувати консервативні голоси» в Telegram. Втім, Париж рішуче заперечив заяви Дурова. Згодом і Дуров вже не міг згадати, хто конкретно до нього звертався, але повністю від своєї заяви не відмовився.
Ці та інші дезінформаційні кампанії Росії мали певний ефект: Джордже Сіміон переміг у першому турі виборів. Втім, зусилля Москви остаточно зірвала мобілізація проєвропейських і продемократичних виборців, які забезпечили перемогу Нікушору Дану із феноменальним результатом.
Проміжні висновки
Отож, драматичні президентські вибори в Румунії закінчились перемогою демократії. Але ця перемога вимагала консолідації громадянського суспільства, яке усвідомлювало загрозу проросійського популізму, який не здатний розв’язати жодної об’єктивної проблеми, але створить для Румунії нові, набагато серйозніші загрози. Однак, не меншу роль зіграла проактивна позиція румунської влади та безпекових служб. Оперативне виявлення зовнішніх втручань, публічне викриття і наступні рішучі політичні та юридичні кроки дозволили присікти масштабну операцію Москви й уникнути щонайменше затяжної політичної кризи, а щонайбільше – геополітичного розвороту Румунії убік Москви.
Втім, президентські вибори у Румунії позначили вразливості, якими може користуватись Росія для впливу на демократичні держави. Хай там як, російським спецслужбам вдалося вивести і Джорджеску, і Сіміона в лідери першого туру. Це свідчить про те, що використані інструменти втручання мали серйозний деструктивний потенціал, який за інших умов міг би забезпечити потрібний Кремлю результат. Проблема полягає ще й в тому, що після поразки в Румунії Москва не позбулася доступу до цих інструментів. Telegram, TikTok та інші соціальні платформи залишаються дуже популярними, але водночас вразливими до використання у зловмисних цілях. І Москва не має жодного наміру зупинятися, випробовуючи на міцність демократії як у Європі, так і за її межами.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
