Навігація та корисні матеріали
Російські пропагандистські ресурси, включно з державними ЗМІ, поширюють фейки про те, «чорні трансплантологи» нібито вирізають органи у поранених та загиблих українських військових, а їх тіла спалюють у «мобільних крематоріях», привезених з-за кордону. Вилучені органи нібито відправляють на Захід.
Лякалки про «чорних трансплантологів» російські пропагандисти використовують для деморалізації українців від початку збройної агресії у 2014 році. У 2022 вони активізували цю операцію, зняли низку постановчих відео низької якості.
Мета ІПСО:
- деморалізація українців, підрив довіри до уряду, армії, медицини
- дискредитація України в очах світової спільноти
- зрив реформування української медицини, гальмування розвитку трансплантології)
- протидія мобілізації в Україні та евакуації з прифронтових територій (мешканців лякають, що евакуйованих дітей «поріжуть на органи»).
- провокування міжрегіональних конфліктів в Україні шляхом зображення окремих міст/регіонів осередками чорних трансплантологів
- провокування недовіри та ворожості до західних партнерів, які нібито претендують на органи українців
- запобігання полону російських військових, яких залякують тим, що їх «розберуть на органи».
Чому спекуляції на тему чорної трансплантології в Україні є фейком
«Чорна трансплантологія» в Україні — міф, який не витримує перевірку логікою та фактами.
- Операції з трансплантації передбачають залучення великої кількості фахівців (понад 150) та обладнання, їх неможливо провести таємно десь у підвалах. Без належних умов та фахівців неможливо здійснити й просто забір органів. А самі органи після вилучення лишаються життєздатними недовгий час, за який їх буде складно транспортувати, не кажучи вже про вивезення за кордон. Зокрема, серце та легені — 4-6 год, печінка — 8-12 год, нирки — 24-36 год. Крім того, живих донорів перед операцією мають ретельно перевіряти та відбирати, заздалегідь визначати сумісність з реципієнтом за групою крові, зростом, вагою, історією хвороби, іншими біологічними факторами тощо. Якщо не дотримуватись цього протоколу, можна вбити і донора, і реципієнта.
- Згідно з українським законодавством для того, щоб стати донором органів після смерті, потрібно надати письмову згоду: заповнити заяву та передати її трансплант-координаторам. Або можна подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті людини дасть згоду на вилучення органів.
- Законодавство ЄС дозволяє лише добровільне донорство
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
