Росія програла війну Україні: радник глави МВС підвів підсумки 200 днів війни

Росія програла війну.

Антон Геращенко, радник глави МВС, підбив підсумки 200 днів війни. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Нижче подаємо переклад тексту українською.

Сьогодні, після дивовижної Перемоги ЗСУ та панічної втечі з Балаклії, Куп’янська, Ізюму, Вовчанська, це стало очевидним навіть найзатятішому ватнику.

Повний програш росії та безглуздість цієї війни почав усвідомлювати кожен російський солдат та офіцер. Навіть такий тупоголовий виродок як кадиров.

Поділюсь моїми думками та передбаченнями, чим для путіна та його режиму обернеться ганебна панічна втеча з Харківщини, яка підсумувала 200 днів війни.

1. Довіра до путіна. Вперше з початку війни навіть самі Zомбовані ватники почали відкрито критикувати путіна. За те, що цей чорт відкривав учора 140-метрове чортове колесо в Москві і святкував із феєрверками день міста в той час, як прості російські орки гинули та калічилися в Україні.

2. Мобілізація. Щодо загрози мобілізації, яку як вогню уникає путін, то він знає і ми знаємо, що за опитуваннями громадської думки лише 11% росіян підтримує ідею примусового призову. Після ганьби на Харківщині підтримка мобілізації впаде з 11% до 5-6%. Вона стане тотально негативною та знищить залишки довіри та авторитету влади. І навіть солов’йов, скабеєва чи симоньян не зможуть знайти ура-патріотичних аргументів, щоб виправдати примусову мобілізацію.

Почати масово розносити повістки після тотальної військової катастрофи на Харківщині – це спровокувати остаточну втрату контролю за ситуацією всередині країни. Як наслідок – тотальний крах із перспективою бути роздертим натовпом, як Каддафі, або розстріляним своїми ж військовими, як Садам.

3. Найманці. Спроби пригожина вербувати найманців у в’язницях чи зобов’язання губернаторів створювати зведені загони у регіонах тепер приречені на повний провал.

Хто захоче йти воювати, якщо знає, що генерали та офіцери можуть здати позиції та боягузливо втекти, а Збройні Сили України здатні проводити стрімкі рейди по 100 км за три дні, створюючи загрозу оточення супротивника та видавлюючи його з добре укріплених позицій?

Ну а треш із створенням на базі «газпрому» та «роснафти» приватних військових компаній, про який сьогодні розповів світові Христо Грозєв, – це вже неприкрите свідчення агонізування режиму.

4. Пропагування. Вся машина розпропаганди, яка вишиковувалась 22 роки і обійшлася в десятки мільярдів доларів, почала тріщати по швах. Вона вже не в змозі, як робила це десятиліттями, розхвалювати міць своєї армії, вселяти прозорливість вождя, показувати грізні ракети та літаки, тоді як тисячі квадратних кілометрів захопленої території України з ключовими населеними пунктами здаються за три дні.

5. Зрадники. Ті, хто роздумував, чи не піти на послужіння до окупантів, після Балаклії, Куп’янська та Ізюма точно відмовляться від такого вчинку в Мелітополі, Бердянську, Херсоні. А той, хто вже став зрадником, замислиться над тим, як і де йому жити у вигнанні на території Росії. Або втратить сон, гадаючи, чи встигне він втекти, перш ніж його заарештують правоохоронці. Бо вчора затримали зрадника – начальника поліції Балаклії.

6. Донбас, Херсон, Маріуполь, Крим та весь південь України. Для всіх тепер очевидно, що вигнання орків з території України є невідворотним. Ми сильні. Ми вмотивовані. Ми отримуємо нову найдосконалішу зброю – з кожним місяцем все більше і більше.

Російську армію було повністю деморалізовано ще до дива на Харківщині, а тепер її бойовий дух починає вимірюватися в негативних величинах. І цього не змінити ні грошима, ні пропагандою. Солдати та офіцери продовжать дезертирувати. А дехто, як Павло Філатьєв, втече на Захід, де розповідатиме всю правду про неміч російської армії на весь світ. І як би Росія не брязкала своєю новою зброєю та її кількістю, – це вже марно. Бо будь-яка, навіть найсучасніша зброя – це ніщо в руках тих, хто не хоче і не знає, за що він воює!

7. Загроза застосування ядерної зброї проти України. Я її оцінюю як нульову. Застосування ядерної зброї – це 100% гарантія насильницької смерті путіна та найближчих йому людей. Питання буде тільки в місці та в часі. Помста буде страшною і невідворотною. Він це розуміє і тому не наважиться. Це моя думка.

8. Союзники та сателіти. На міжнародній арені ті, кого путін вважав своїми сателітами або, принаймні, лояльними до себе країнами (Китай, Індія, Іран, низка арабських держав та країн Африки) відвернуться від нього. Ніхто не хоче мати справу з лузером, з “кульгавою качкою”, з колосом на глиняних ногах.

Ні, вони, звичайно, не відмовляться від покупки в Росії її майже безмежних природних ресурсів, але ціни диктуватиме вже покупець, а не загнаний у кут санкціями продавець.

9. Білорусь. Жодної загрози нападу з боку Білорусі більше не існує. Це лукашенко має тепер боятися того, що ЗСУ у разі поставленого ним завдання швидко оточать Мінськ і знесуть його режим, якщо так буде необхідно для безпеки України та Європи. Жодної союзної держави Росії-Білорусі, природно, не буде. Можу посперечатись.

10. Придністровський регіон Молдови. Сепаратистський анклав придністров’я тепер приречений повернутися до складу Молдови, якщо цього захоче Президент Санду, парламент і народ Молдови. Це питання місяців чи кілька років. І очевидно, що потрібний план реінтеграції придністров’я до Молдови.

11. Захід, для якого путін став нерукопожатним вранці 24 лютого, стане ще активнішим у справі посилення санкцій проти агресора. І надасть Україні ще більше зброї та іншої допомоги. Щодо зброї взагалі окрема історія. Після того, як ЗСУ показали, що можуть не тільки ефективно діяти в обороні, а й блискавично наступати, навіть не маючи в достатку потужних засобів ППО та авіації, впевнений, що нам мають дати те, чого не давали раніше – танки, літаки та вертольоти західного зразка.

12. Збройні Сили України та Сили Спеціальних операцій, територіальна оборона України – всі, хто захищає нашу землю. Тут і казати нема чого. ЗСУ та сили оборони, що спираються на Народ України – це найсильніша армія в Європі. А в майбутньому – одна з ключових основ блоку НАТО, коли там нарешті наважаться нас запросити до Альянсу.

13. Народ Росії. Російський народ ще десятиліттями змиватиме з себе тавро російського нацизму (рашизму). З великої літери ми писатимемо ці слова, коли росіяни скинуть із себе ярмо нацистського диктатора і самі вершитимуть свою долю.

Останніх надій у путіна зараз дві.

Перша – шантаж Європи повною зупинкою постачання газу, холодною зимою та цінами на газ у 5 і більше тисяч євро за 1000 кубометрів.

Друга – посадити Україну за стіл переговорів.

Шантаж уже не пройде. Народи країн ЄС, включаючи навіть Німеччину та Угорщину, показали, що для них життя українця та своя національна гордість, важливіші за ціни в платіжці за газ та електрику.

А щодо переговорів з росією – їх не буде доти, доки путін не виконає попередні умови, які йому може виставити Українська сторона. А вони очевидні: повна деокупація усієї території України в її межах станом на 1991 рік. Включаючи, звісно, ​​Крим.

Все вкрадене доведеться повернути! За все зруйноване доведеться дорого, дуже дорого заплатити!

Зруйновані дороги, будинки та заводи ми відбудуємо. Ось тільки десятки тисяч забраних життів і відібраного здоров’я вже не повернути.

Слава Українському Народові! Слава ЗСУ! Слава нашим союзникам!

Total
1
Shares

Пов'язані статті