Навігація та корисні матеріали
Через російське вторгнення під обстрілами перебувають міста на Сході та Півдні України, а люди вже понад тиждень не можуть вийти зі сховищ, де перебувають без їжі, води та ліків. Це стосується міст Охтирка, Маріуполь та міст навколо Києва, де відбуваються запеклі бої.
Ці міста вже перетнули межу гуманітарної катастрофи. Щоб уникнути смертей, Україна домовилася з РФ про «зелені коридори». Та попри це, російські військові продовжують обстріли і не дають мирному населенню вийти зі сховищ.
Відповідаємо на 5 ключових питань, що зараз відбувається з цими містами.
1. У яких містах України зараз гуманітарна криза?
Київська область (Ворзель-Гостомель-Ірпінь-Буча). Російський окупант чинить тут дійсно жорстоку навалу: мирних жителів Ірпеня двічі обстріляли під час спроби евакуюватися, лише за одну добу від обстрілів загинуло 8 людей. Під час третьої спроби люди йшли з міста пішки. Ірпінь — абсолютно мирне, цивільне місто, в якому немає військових баз, аеродромів або інших військових об’єктів. Російські військові бомбили місто без розбору, зруйнувавши житлові будинки та інфраструктуру.
7 березня російські окупанти розстріляли голову Гостомельської громади Юрія Прилипка та його побратимів, коли вони роздавали людям хліб та ліки. У Ворзелі 50 людей сидять у підвалі школи №5 без їжі та води. У Бучі померли двоє важкопоранених дітей — бо не змогли отримати медичну допомогу. Крім цього, у містах під Києвом у бомбосховищах перебувають близько 70 малюків, серед яких є поранені. Війська окупантів не допускають до дітей лікарів і волонтерів.
Охтирка у Сумській області. Станом на ранок 7 березня місто залишилося без тепла через знищену російськими військовими інфраструктуру. Також війська агресора розбомбили склади з харчами, будматеріалами та стоянку бензовозів. З самого початку війни там точилися запеклі бої, адже місто знаходиться всього в 55 км від кордону з РФ. І наразі люди вже 10 днів сидять в укриттях без їжі, води та ліків, адже російські військові загрожують розстрілами у разі виходу з захоплених приміщень. Місцева влада зараз думає над тим, як вивезти людей, бо будинки вже перетворились на холодну кам’яну пастку без води, світла та електроенергії.
Маріуполь та Південь України. Уже майже тиждень місто перебуває без світла, води та опалення. Від зневоднення померла шестирічна дівчинка — і це лише одна з багатьох історій Маріуполя, який виживає у блокаді вже восьму добу. Російські окупанти знищили всі базові станції, тому в місті майже немає мобільного зв’язку, а дорога для проходження цивільних автомобілів чи гуманітарного конвою замінована.
2. Що таке гуманітарна катастрофа і який вигляд вона має в Україні?
Це явище, спричинене військовим конфліктом чи природними катаклізмами. В соціальних мережах та ЗМІ почали з’являтися прохання про допомогу: люди залишаються в підвалах та бомбосховищах, у них закінчується їжа, вода, ліки.
Щоб врятувати людей, Україна почала перемовини з РФ і домовилася про «зелені коридори», зокрема у Маріуполі, Херсоні, Ірпені на Київщині та Волновасі на Сході. Створити коридор в Охтирці поки не вдається.
«Зелені коридори» передбачені нормами міжнародного права, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Це нормальна світова практика — дати цивільному населенню покинути зони активних бойових дій.
3. Що сталося з зеленими коридорами в Україні?
Гарантом припинення вогню виступав Червоний Хрест, однак 5 березня російські війська обстріляли зелений коридор з Маріуполя, а 6-го повторили це знову, не даючи мирному населенню отримати допомогу та виїхати з оточеного міста. Також війська РФ зірвали зелені коридори з Ірпеня та Херсона.
Нещодавній приклад. 6 березня евакуаційна колона з місцевим населенням так і не змогла виїхати за межі Маріуполя: росіяни почали перегрупування своїх сил та потужний обстріл міста. Вивозити людей за таких умов вкрай небезпечно. Колона з гуманітарним вантажем так і не дісталася до Маріуполя.
4. Чому «зелені коридори» в Україні не спрацювали?
Зелені коридори не вигідні армії РФ. Війська окупанта планували заблокувати гуманітарну допомогу з двох причин: по-перше, це псує сам вантаж (принаймні продукти), по-друге, це дає можливість завезти в регіон власну «гуманітарку» і записати її роздачу на камери для російських медіа. Тобто створити картинку «доброго дядечка», який годує мирне населення з власної доброти. Саме така «операція» планувалася у Херсоні. Проте справжні українці (а не «куплена» масовка з Росії) вийшли на пункт видачі та зірвали акцію окупантів.
Російські військові також обстрілюють «зелені коридори», щоб посіяти паніку серед цивільного населення. Адже у такому стані легше прогнозувати поведінку та контролювати людей. Дотична мета обстрілів — посіяти сумніви цивільних у дипломатичних здатностях української влади, що може сприяти її заміщенню аж до президента. Очевидно, що це одна з головних цілей Путіна у цій війні.
Крім цього, за інформацією СБУ, російські війська готували провокативний обстріл власної території, щоб потім звинуватити в цьому українських військових. Також пропагандистські сайти Росії заявляли, що ЗСУ заважають евакуюватися мирному населенню Ірпеня, беруть їх у заручники. Проте станом на вечір 7 березня, саме завдяки героїзму українських військових та волонтерів з Ірпеня вдалося евакуювати понад 2000 людей.
Вночі, 7 березня, Україна отримала лист від країни-агресора з пропозицією відкрити гуманітарні коридори для евакуації мирного населення на території Білорусі та РФ. Звичайно, таку пропозицію Україна вважає неприйнятною й надалі наголошує на своєму баченні щодо можливих шляхів евакуації людей всередині України.
5. Росія не вперше порушує норми міжнародного права
Російська Федерація вже має на своєму рахунку воєнні злочини. Не відходячи далеко від теми України, можна згадати бої за Іловайськ на Сході України у 2014-му. Тоді українські військові мали вийти через гуманітарний коридор, але російська сторона не дотримала домовленостей, через що загинуло понад 360 українських воїнів.
За словами голови Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів часу збройних конфліктів Юрія Рудя, експерти Департаменту вважають, що Росія заздалегідь спланувала так званий котел під Іловайськом. Тоді російські війська розстріляли колону беззбройних українських військових на марші, використавши дуже знайомі сучасним українцям «гради», артилерію, бронетехніку і танки.
Схожий «метод звільнення» українських територій від начебто засилля нацистів можна спостерігати і зараз. Проте є надія, що завершення буде іншим: трибунал Гааги розпочав розслідування злочинів Російської Федерації щодо мирного українського населення.