Аналітика

Остання надія: як Кремль тисне на Європу, аби змусити Україну капітулювати

Навігація та корисні матеріали

Цієї зими вже буде рік від початку повномасштабного вторгнення РФ до України. До цієї річниці Кремль сподівається «дотиснути» Європу, аби та змусила Україну сісти за стіл переговорів на умовах агресора та капітулювати.

Річ у тому, що після вдалого контрнаступу ЗСУ на сході та його початку на півдні росіяни зрозуміли, що не здатні перемогти українську армію. Тому Росія хоче досягти своїх політичних цілей за допомогою залякування Європи, використовуючи зокрема проросійські «голоси» та наративи на Заході. 

Пропаганда – це єдина зброя Росії, яка час від часу успішно спрацьовує. І доказ цього – це нещодавній твіт Ілона Маска, який викликав хвилю емоцій в Україні та у світі. Американський підприємець фактично запропонував вигідний РФ сценарій закінчення війни в Україні.

Проте не лише Маск, а й увесь цивілізований світ має розуміти: наскільки б важкою економічно не була прийдешня зима, будь-які поступки агресору матимуть значно гірші наслідки. Слабкість Заходу у відповідь на шантаж Кремля заохотить Путіна до ще нахабнішого наступу.

Чому цей рік має стати можливістю для всього Євросоюзу та всього Заходу позбутися ілюзій щодо Росії як до партнера, – читайте в нашому матеріалі.

Російські наративи проти України

Російські пропагандисти та їхні поплічники вже використовують безліч інструментів, аби тиснути на громадську думку в ЄС. І чим менше досягнень агресор здобуває на лінії фронту, тим більше Кремль витончується у просуванні негативних та суперечливих наративів стосовно України у світі.

На російському «озброєнні» розповіді про «колосальну шкоду для економіки Європи нібито через відмову України капітулювати». Після цього російська пропаганда зображує вимушених біженців з України як «паразитів, яких вже час припинити підтримувати». І, звісно, «газовий» шантаж, через який вся Європа має «боятися прийдешньої зими».  

У планах російських політтехнологів схилити європейців до заколотів, і тим самим вплинути на європейські уряди, змусити їх відмовитись від підтримки України та загальмувати підтримку військового супротиву.

Зараз РФ активно тисне на точку зору європейських урядів через медіа, міжнародні організації та окремих політичних діячів, які завжди відрізнялися схильністю до путінського режиму. Просування цих наративів відбувається на різних рівнях та за допомогою різних платформ.

«Голоси» Кремля

Кремлівські куратори продовжують свої спроби залучитися підтримкою окремих європейських політиків, які просувають антиукраїнські наративи. 

До прикладу, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан послідовно критикує антиросійські санкції. Він систематично нагадує Європі, що «обмеження призвели до інфляції та енергетичної кризи». На відміну від багатьох європейських лідерів, Орбан не прагне підтримувати Україну та українську армію. Угорський уряд не називає Росію країною-агресором та навіть пожертвував добросусідськими відносинами з Польщею на користь РФ.

На жаль, і колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, як і раніше, підтримує Росію та її президента Володимира Путіна. Саме він просуває ідею, що міжнародну ізоляцію Росії не вдасться довго підтримувати. Нібито у довгій перспективі ізолювати таку країну як Росія не можна ні політично, ні економічно. Очевидно, що така риторика німецького політика пов’язана з тим, що Шредер упродовж багатьох років обіймав високі посади у російських компаніях та має дружні стосунки з Путіним.

А нещодавно Україну сколихнула риторика підприємця та засновника, зокрема, компанії SpaceX у Twitter Ілона Маска. Він запропонував варіанти «досягнення миру між Україною та Росією». Якщо коротко: Маск запропонував визнати Крим російським, а у тимчасово окупованих областях провести нові референдуми. І ці тези американського підприємця знайшли дуже схвальний відгук у РФ: Дмитро Мєдвєдєв навіть запропонував (ймовірно, жартома) дати Ілону Маску офіцерське звання. Маск, звісно, не є політичним лідером, але така риторика медійної людини байдуже шкодить Україні та нашим інтересам.

Чим Україна може зарадити?

По-перше, українська сторона має чітко усвідомлювати, що Європа здатна та буде опиратися цьому тиску. Захід консолідувався відразу після російського вторгнення навколо допомоги України. Так само Європа консолідувалася й зараз, коли постала перед загрозою холодної зими через газовий шантаж Росії, нарощуючи необхідні поставки енергоносіїв іншими каналами.

По-друге, раціональне використання та економія ресурсів дозволять витримати тиск Росії. Навіть у разі повного припинення поставок російського газу домогосподарства ЄС переживуть зиму, якщо буде налагоджена співпраця між країнами-членами в плані напряму між ними потоків газу. Ця ситуація – можливість для всього Євросоюзу позбутися ілюзій щодо Росії, зокрема й як щодо економічного партнера.

По-третє, українським медіа та органам влади необхідно самим просувати комунікацію на захист України: спростовувати фейкові наративи, акцентувати на українських перемогах та досягненнях, аби залишатися послідовним, прозорим та цінним партнером для Заходу.

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: