Операція «Деморалізація». Як проросійські Telegram-канали сіють зневіру серед українців

«Цієї зими українці замерзатимуть». «Росіяни зруйнують всі електростанції». «Україна приречена». 

Це перелік ключових меседжів, який з середини осені системно розганяє мережа анонімних Telegram-каналів. Ще у 2021 році СБУ офіційно повідомляла суспільству, що «Легитимный», «Резидент», «Сплетница», «ZeРада» та споріднені з ними ресурси працюють на спецслужби РФ і намагаються дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні. 

Попри це українська аудиторія згаданих каналів залишається величезною, а меседжі та заклики з них періодично ретранслюються у домових чатах. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює, як за допомогою анонімних Telegram-каналів росіяни намагаються деморалізувати українців та посіяти зневіру серед них. 

Темрява і безвихідь. Меседжі Telegram-каналів

Кампанія з деморалізації українців базується на похмурих описах апокаліптичних картин майбутнього українських міст, які внаслідок ракетних обстрілів мають поринути в темряву і холод. Важливою складовою є регулярне повторення простих меседжів, які вплітаються в нібито нейтральні інформаційні приводи. Читачів переконують в тому, що:

  • російські ракетні атаки триватимуть нескінченно довго, і захиститися від них неможливо;
  • українська критична інфраструктура скоро буде виведена з ладу, і енергетики не зможуть підтримувати її працездатність;
  • тривалі блекаути призведуть до гуманітарної катастрофи та суттєвого зростання рівня злочинності в містах;
  • український уряд не зможе впоратися з викликами і виявиться безпорадним в умовах кризи.

Відповідь на перші два меседжі регулярно дають українські військові та енергетики. Ефективність української ППО суттєво зросла: під час масованого обстрілу енергетичної інфраструктури 10 жовтня було збито понад 50% російських ракет (43 з 84), 23 листопада – понад 70% (51 з 70), 5 грудня  –  85% (60 з 70). 

Зусилля енергетиків спрямовані не лише на оперативний ремонт пошкоджених об’єктів та відновлення енергопостачання, а й на підтримання мережі в робочому стані шляхом її балансування. Наявна мережа є потужною, і повністю вивести її з ладу неможливо. Але так само неможливо уникнути аварійних і стабілізаційних відключень. 

Обмеження вуличного освітлення в умовах скорочення світлового дня восени-взимку негативно позначилося на безпеці дорожнього руху, але не призвело до погіршення криміногенної ситуації.

Плануючи повномасштабне вторгнення, Кремль вочевидь розраховував на «безпорадність українського уряду». Але Україна не «розсипалася» від перших же ударів і виявилася здатною завдавати болючих поразок ворогу як на полі бою, так і на міжнародній арені. Наша держава довела інституційну стійкість в умовах війни та заручилася потужною підтримкою партнерів. Атаки на енергетичну інфраструктуру є складним випробуванням, з яким Україна впорається.

Паралельно Telegram-канали намагаються створювати якомога більше розламів в суспільстві, каналізувати невдоволення українців у ненависть до центральної влади, місцевого самоврядування, мешканців інших регіонів і навіть власних сусідів, яким дістається більше світла. Споживачів контенту старанно переконують в тому, що з ними нібито вчиняють несправедливо. 

В основу публікацій покладено як реальні інформаційні приводи, так і відверті фейки.  До перших можна віднести заяви українських посадовців та уривки публікацій в іноземних ЗМІ. Просування потрібних росіянам меседжів здійснюється через «авторський коментар». Серед інших найбільш розповсюдженими є:

  • уривки з «листів невдоволених читачів» (хоча зворотного зв’язку з каналами немає); 
  • фото «офіційних документів», навколо яких будується конспірологія;
  • витримки з фейкових «аналітичних записок», надані «джерелами в Офісі Президента».  

Помітним напрямом роботи з деморалізації українців є поширення «чорнухи» про українських біженців у країнах ЄС, насамперед у Польщі. У читачів має скластися враження, що:

  • біженці залишені напризволяще, їх підтримка невпинно зменшується, а уряд України ігнорує проблеми громадян за кордоном;
  • українці регулярно потрапляють у конфлікти, провокуючи їх або ж стаючи жертвами нападок агресивно налаштованих місцевих жителів.

Аналогічні меседжі розповсюджують російські пропагандистські ресурси, які не мімікрують під українські.  Ця кампанія спрямована на формування в українців відчуття безвиході, адже «ніде на нас не чекають» і «тікати нікуди». Щоб знову-таки підштовхнути до думки, що єдиним виходом є припинення спротиву та  «мир будь-якою ціною». Не забувають адміністратори каналів протиставляти тих, хто залишився, і тих, хто поїхав, щоб створити додаткову штучну лінію розколу в суспільстві.

Головне – зневіра. Чого прагне ворог

Розповсюдження та неодноразове повторення згаданих меседжів спрямоване на деморалізацію українців та знецінення героїчної боротьби проти загарбників. Російські пропагандисти працюють над тим, щоб:

  • позбавити українців віри в перемогу та переконати у безглуздості спротиву;
  • схилити до думки, що у нових руйнуваннях винні не росіяни, а Сили оборони України та військово-політичне керівництво, які не йдуть на поступки ворогу;
  • підірвати довіру громадян до власної армії, знизити рівень підтримки військових та волонтерів, зокрема фінансової;
  • переконати українське суспільство у безальтернативності поступок ворогу, неминучості втрати територій та суверенітету.

Особливо цинічними є спроби зобразити російські удари такими собі актами відплати: за руйнування Кримського мосту чи інші диверсії на території РФ. Перекладаючи тим самим відповідальність з агресора на жертву агресії та намагаючись сформувати в українців «стокгольмський синдром».

Мімікруючи під українські, згадані Telegram-канали нібито «співчувають» стражданням українців і навіть засуджують дії РФ (не забуваючи при цьому про дискредитацію ЗСУ і військово-політичного керівництва України). Але російське «нутро» буває важко приховати, коли у публікаціях спливають «на Украине», «нацбаты», або «Молдавия» (а не Молдова).  

Отже, головним завданням цієї інформаційної операції є поширення в українському суспільстві зневіри та підігрівання бажання завершити війну, чи принаймні зупинити обстріли інфраструктури, віддавши агресору те, що він хоче. 

Варто пам’ятати, що за сигналами Кремля щодо можливості «переговорів», «припинення вогню» чи «перемир’я», ховається його бажання домогтися оперативної паузи для відновлення та посилення боєздатності своїх сухопутних підрозділів. Саме цій меті підпорядковані публічні та непублічні зусилля російської дипломатії і ракетний терор проти українських міст. Анонімні Telegram-канали забезпечують інформаційний супровід цієї операції, «працюють із суспільною думкою», намагаючись маніпулювати українцями та руйнувати єдність суспільства.

Тому слід дуже критично ставитись до подібних «пропозицій». Адже масові поховання, виявлені на звільнених територіях Харківщини і Херсонщини наочно продемонстрували, що російська окупація є значно небезпечнішою для цивільного населення, ніж обстріли та вимкнення електрики. Лише вигнання ворога з території України може гарантувати безпеку та врятувати життя.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування

Українські ЗМІ втрачають довіру аудиторії майже по всій Україні, крім Західного регіону. Проте російські ЗМІ втрачають довіру набагато сильніше, в тому числі на Сході та Півдні. Лише 1% опитаних по Україні відповіли, що з початку року вони покращили ставлення до російських ЗМІ, в той час як 60% — погіршили та 28% — не змінили.