Навігація та корисні матеріали
Третя панель другого дня форуму була присвячена одному з ключових інформаційних фронтів — історичній пам’яті. У фокусі — конкуренція наративів про Другу світову війну, вплив радянської спадщини на сучасну європейську свідомість і способи повернення України у глобальну розмову про історію.
Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки:
«Україна опинилася в ситуації, коли нам потрібен і важливий кожен наратив, щоб розуміли, чому нас треба підтримувати. І наратив, який просуває Росія про виключну роль у перемозі в Другій світовій війні, працює не тільки всередині РФ, а й у Європі».
Олександра Матвійчук, юристка, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод:
«Коли ми говоримо про Другу світову війну і те, як історія і пам’ять зберігаються в різних країнах, ми одразу бачимо на поверхні зіткнення двох етик — “ніколи знову” і “можемо повторити”. Для мене ці етики мають історичне підґрунтя, тому що коли після падіння нацистського режиму воєнні злочинці опинилися на Нюрнберзькому трибуналі, то радянські еліти ніколи не були покарані, як і радянський ГУЛАГ не був засуджений».
«Тому нічого дивного немає в тому, що так легко маніпулювати цією пам’яттю і підмінювати сенси. Тому дійсно, Російська Федерація створила міф країни, яка виграла в Другій світовій війні. Тому всі винні перед РФ, і “можемо повторити” перетворило війну не в те, чого треба уникати, а це така легка прогулянка, якою треба насолоджуватися».
Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету:
«Це дві різні стратегії — “назад у минуле”, “можемо зробити Росію знову великою”, “Америку знову великою”. І друга версія — що ми хочемо краще майбутнє. Може, це дивно звучить, але на щастя, золотий вік України попереду, і немає куди повертатися».
«Росія змонополізувала пам’ять про Другу світову війну. Певною мірою ми віддали цей міф Російській Федерації, і нам зараз дуже важливо поборотися за нього. Нам дуже важливо мати щось 8 травня — на противагу 9 травня».
Микита Потураєв, народний депутат України, депутат делегації в ПАРЄ:
«Нам варто було б почитати європейські підручники з історії. У мене є стійке враження, що насправді проблема починається там. І ця проблема не суто російських маніпуляцій, а така, що йде ще з радянських часів. І складова цієї проблеми — як називали СРСР учасники тих подій».
«Одна з фундаментальних книжок — це спогади Черчилля про Другу світову. Там усюди стоїть знак рівняння між СРСР і Російською Федерацією. Це для того часу стала конструкція».
«Це стосується багатьох мемуарів та історичних праць, і це в мене стійке враження, що це перейшло у сучасні джерела».
«Я переконаний, що ми не виграємо цю наративну баталію, якщо будемо битися з московськими наративами. Ми виграємо у тому випадку, якщо разом з європейськими колегами зможемо разом напрацювати та просунути інший наратив. Не антиросійський, а правдивий. Тоді це буде наша перемога».
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
