Новини

«Найкращий захист — це напад»: що робити з Росією, аби вона стала безпечною для України

Навігація та корисні матеріали

Учасники блоку «Майбутнє Росії: деколонізація, деімперіалізація, рефедералізація» Kyiv Stratcom Forum говорили про сценарії трансформації Росії, межі мислення Заходу та відсутність українських комунікаторів у ключових західних середовищах.

Роман Цимбалюк, журналіст, блогер:
«Так історично склалося, що українська держава та експертне середовище постійно думають про те, як нам інформативно оборонятися. Але щось мені підказує, що для вирішення базової проблеми — а саме, як зробити Росію безпечною в першу чергу для нас — найкращий захист, це напад».

Валерій Пекар, український підприємець і громадський діяч:
«Нашою метою є сталий мир. Це — коли Росія більше ніколи не загрожує Україні. І це можливо лише в разі глибоких політичних змін у самій Росії».

«З 2019 року, аналізуючи ситуацію в Росії, експерти стикаються з надмірною кількістю можливих сценаріїв, що свідчить про надзвичайну невизначеність: “Працювати з таким сценарним простором неможливо”».

«Поразка Росії асоціюється з низкою неприйнятних ризиків — неконтрольоване поширення зброї, гуманітарна катастрофа, утворення нової “Ісламської держави”, розчленування Росії Китаєм — все, що погано лежить».

«Ми бачимо, що сценарний простір, який формують наші європейські та американські партнери, — лише два сценарії: сильна імперія з консолідованою владою в Москві та закручуванням гайок і масовою мобілізацією та ескалацією війни. Другий сценарій — колапсу влади в Москві — гайки відкручуються і все розвалюється. Це несе також великі загрози і для Європи, і для Америки».

«Тобто прийнятних сценаріїв для них немає. Але якщо хороших варіантів для них немає — це означає, що для них хтось звузив рамку».

«За словами Пекара, насправді існують інші сценарії розвитку подій — їх як мінімум два — це перебалансування влади в середині РФ (рефедералізація) та керована дезінтеграція».

«Правильно структуруючи сценарний простір, ми бачимо, що ситуація виглядатиме інакше: ризики знімаються, і Китай нічого не виграє, а Україна та Європа отримують сталий мир».

Дмитро Золотухін, експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки:
«Так само, як для демократії потрібні демократи, для дезінтеграції Росії потрібні дезінтегратори. Вони самі там не з’являться».

«Їх там зараз немає. Демократів там і не з’явиться, а дезінтегратори потенційно можуть з’явитися. Бо я згодний з тезою, що імперія довгий час може утримувати стійкість, а потім обсипається».

«Єдина проблема, з якою я постійно стикаюсь — коли це швидке обсипання може настати. Воно може настати в наступний четвер, а може — і в наступні 80 років. І в цьому проблема, бо до наступного четверга ми доживемо, а от наступні 80 років Україна може існувати в дуже поганому стані. І це мене бентежить».

«Що ж робити, щоб європейські партнери почали думати в цьому напрямку? Для початку їх потрібно перестати лякати».

«Коли ми приходимо до наших європейських колег і кажемо, що хочемо, щоб було так — вони лякаються».

«Крім того, досі основним комунікатором з європейськими елітами про майбутнє РФ є “харошие русские”, які, як ми вияснили, ніякими “харошими” не є. І ці люди, перебуваючи в європейських містах, постійно мають високий рівень фінансування та проникнення в західні центри прийняття рішень. Натомість українських структур там не дуже і багато».

«Так, щоб постійно там знаходитись і працювати — такого за три роки ми досягти не змогли, хоча проєктів було багато. І ці умовні “харошие русские” дуже активно промивають вуха елітам європейських країн, розповідаючи про те, що може бути з РФ, а що може не бути, бо українці “травмовані”. І це успішно в них виходить».

«Тому в нас бракує меседжу, який ми могли би донести до європейських еліт, і комунікаторів, які могли б його донести».

«Досвід Болотної та багато інших на території РФ говорять про те, що теоретично дезінтеграція можлива, але вірогідність такого сценарію наближається до нуля».

«Європейці це теж розуміють, тому використовують предикати, які для них продовжують бути романтичними».

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії:
«Нам потрібно дуже ґрунтовно досліджувати Росію. Те, що ми намагаємось робити в нашому інституті».

«Якщо ми говоримо про наших європейських партнерів, я був шокований, що один з представників державного аналітичного центру однієї з країн — причому країни, яка розуміє небезпеку Росії — сказав, що вони до 24 року замовляли опитування в РФ у “Левада-центру”, щоб розуміти, що там».

«Слава богу, вони змінили думку, і ми зробили для них дослідження — і вони отримали нормальну інформацію».

Денис Казанський, журналіст, блогер, публіцист:

«У Росії є великий прошарок людей, які повністю підтримують війну та критикують Путіна не за те, що він її почав, а за те, що неефективно нас вбиває і не захопив нас за три дні. Нам потрібно не тільки вивчати Росію, а й впливати на порядок денний у Росії. Там поки далеко до деколонізації та деімпералізації. Я повʼязую це з тим, що ці процеси можуть початися тільки з припиненням існування безпосередньо режиму діючого керівника Росії Путіна, який в силу своїх вікових показників очевидно в якомусь осяжному майбутньому буде вимушений відходити від влади. Або він буде втрачати концентрацію та контроль над своїм оточенням».

«Ми бачимо вже зараз ці процеси – в Росії дуже сильно закручені гайки, але певна конкуренція між різними угруповуваннями російських еліт існує. Це вже конкуренція і конфлікти за певні активи. Був достатньо гучний конфлікт за участі Кадирова, який намагався віджати найбільший російський маркетплейс wildberries – це закінчилося стріляниною в Москві, коли люди Кадирова буквально штурмували офіс цієї компанії, а з протилежного боку були представники іншого російського олігарха, які теж віджимали контроль над компанією». 

«Штурм офісу в центрі Москви показав, що буде, коли у Москві закінчиться період похмурої путінської диктатури – буде відбуватися зміна влади, еліти сперечатимуться за путінський спадок. Це може призвести до сценаріїв зі стрілянинами та конфліктами – це можливий варіант, не факт, що він станеться. Але він може статися».

«Схожий процес ми бачили у 2014-2015 роках на Донбасі, захопленому Росією. Тоді виникли «днр», «лнр», якісь незрозумілі утворення, деякі міста і райони формувалися казач’їми бандформуваннями. Це були території, які захопили бандитські формування, які воювали між собою. Коли були підписані Мінські угоди, вони почали вбивати один одного».

«Ми можемо спробувати на це вплинути. В нас є розуміння, які теми в Росії є тригерними, які розколюють російське суспільство. Ми можемо використовувати соцмережі для впливу на нього, для поширення потрібних нам наративів, які викликатимуть конфлікти у РФ. Ми можемо тиснути і дотискати. Наприклад, у Росії утворився цілий рух проти мігрантів – тут теж треба працювати. Треба мати системне бачення».

«Це ті інструменти, які сама Росія використовує. Фабрики тролів працюють, ми бачимо купу відео у TikTok, створених в інтересах Росії – проти ТЦК, мобілізації, євроінтеграції. Також вони створюють нібито українські Telegram-канали, які повністю ведуться з території Росії та поширюють пропаганду російських ЗМІ. Що нам заважає робити те саме? Наразі я не бачу системної роботи, є самодіяльність ентузіастів».

«Росіяни грають без правил, а західний світ намагається грати з ними за правилами, і сам фактично програє через це. Ми бачили скандальну історію в Румунії, коли завдяки рекламі в TikTok і маніпуляціям маргінальний політик виграв перший тур. росіяни брали у цьому конкретну участь, бо зацікавлені, щоб Румунія не продовжувала підтримку України».

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Огляд конфіденційності
Центр стратегічних комунікацій

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб ми могли забезпечити вам найкращу взаємодію з користувачами. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас, коли ви повертаєтеся на наш веб-сайт, і допомагає нашій команді зрозуміти, які розділи веб-сайту ви вважаєте найбільш цікавими та корисними.

Обовʼязкові файли cookie

Обовʼязкові cookie мають бути ввімкнені завжди, щоб ми могли зберегти ваші налаштування для налаштувань файлів cookie.

Якщо ви вимкнете цей файл cookie, ми не зможемо зберегти ваші налаштування. Це означає, що кожного разу, коли ви відвідуєте цей веб-сайт, вам потрібно буде знову ввімкнути або вимкнути файли cookie.

Сторонні куки

This website uses Google Analytics to collect anonymous information such as the number of visitors to the site, and the most popular pages.

Keeping this cookie enabled helps us to improve our website.

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: