«Мирний атом» Путіна розповзається по світу: дайджест пропаганди за 20 червня

Навігація та корисні матеріали

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 20 червня 2024 року.

  1. Що заважає запровадженню «атомних санкцій» проти РФ
  2. Тактика Суровікіна перетворилась на стратегію
  3. Як «Гагаузская Республика» підробляла українські «Букви»
  4. Навіщо Москва міняє Зеленського на Залужного

Що заважає запровадженню «атомних санкцій» проти РФ

20 червня стало відомо про 14-й пакет європейських санкцій проти РФ. Цього ж дня, вже після саміту з братнім диктатором Ким Чен Ином, де Путін, імовірно, дав дозвіл на надання Пхеньяну заборонених ядерних та ракетних технологій, він полетів до Ханою. Там він заявив про «плани запустити центр ядерних технологій у В’єтнамі».

НАСПРАВДІ, за цим, нібито, «мирним атомом» ховається велика проблема. «Росатом» продовжує домінувати на глобальному ринку. (За даними уряду США, частка росіян на ньому становить 44%. Тільки на території ЄС працює безліч реакторів радянської чи російської конструкції). Саме ця залежність від російської держкомпанії та перешкоджає запровадженню «атомних санкцій» з боку ЄС.

При цьому, не є таємницею, що «Росатом» безпосередньо бере участь у війні: насамперед у захопленні ЗАЕС, він також офіційно називає «розробку, виробництво та випробування ядерної зброї одним із найважливіших державних завдань». Близько третини з приблизно 275 000 співробітників «Росатому» працюють у відділах, які займаються ядерною зброєю.

Проте, попри її тісний зв’язок з МО РФ та війну з Україною, майже нічого не було зроблено для того, щоб покласти край залежності Заходу від цієї компанії. Financial Times пише, що санкції досі не торкнулися сектору ядерної енергетики, який може створити довгострокові політичні зв’язки Росії та порушити зусилля Заходу щодо ізоляції путінського режиму. 

До лютого 2022 року на частку РФ вже припадало близько половини всіх міжнародних угод щодо будівництва АЕС, постачання реакторів та палива, виведення з експлуатації та роботи з відходами. Зараз Росія бере участь у будівництві більше третини нових реакторів, які споруджуються по всьому світу, у тому числі в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті. «Відносини, які Росія встановлює завдяки ядерним проєктам, перевершують навіть тривалі контракти на постачання газу трубопроводами», – констатує видання.

Змушений створювати нові альянси, Путін все частіше позиціює себе як партнера Глобального Півдня. І саме «Росатом» часто є ключовою частиною його зусиль щодо загравання з цими країнами. За останні два роки гендиректор компанії Ліхачов відвідав країни Глобального Півдня майже стільки ж разів, як за весь період з моменту свого призначення у 2016 році до 2022 року.

Атомна технологія геополітичного впливу довгострокова у всіх сенсах: будівництво АЕС займає близько 10 років, термін служби реакторів на них –  60. Підготовка до демонтажу (включаючи видалення радіоактивних матеріалів) ще 10-20 років. При цьому «Росатом» часто використовує модель «будівництво-володіння-експлуатація», яка передбачає ще більший ступінь співпраці, оскільки надає все (включаючи персонал станції), протягом усього терміну реалізації проєкту. Саме в такому становищі, наприклад, опинився Бангладеш, який на десятиліття буде пов’язаний із РФ атомним проєктом «Руппур».

«Росатом» вже підписав близько двох десятків меморандумів про взаєморозуміння з африканськими та латиноамериканськими країнами, включаючи Зімбабве, Малі, Буркіна-Фасо та Бразилію. У Гані Росія розпочала підготовку заявки на будівництво першої в країні АЕС. 

Крім будівництва реакторів та постачання блоків управління, «Росатом» також використовує так звану м’яку дипломатію для впливу. Торік вона розпочала переговори з Нікарагуа, Узбекистаном і Таджикистаном про створення медичних центрів. У Болівії Росія, завершивши будівництво ядерного дослідницького центру, отримала вигідний контракт на видобуток літію.

«Росатом» також може запропонувати фінансування атомних проєктів на рівні до 90%, а виплати за ними розтягуються на десятиліття за мінімальних відсоткових ставок. Але навіть ці дешеві кредити потрібно повертати, і з одного боку це стає проблемою для таких бідних країн як Бангладеш, а з іншого – ще одним довгостроковим важелем тиску з боку РФ. Тому питання, коли «Росатом» повторить долю «Газпрому», не риторичне і вже не економічне, а геополітичне.

Тактика Суровікіна перетворилась на стратегію

А тим часом російські окупаційні війська в ніч проти 20 червня (у Всесвітній день біженців) продовжили атаки на цивільну інфраструктуру України. Як повідомили в Укренерго, пошкоджено обладнання на об’єктах у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях. 4 червня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що в результаті російських ракетних атак країна вже втратила 9,2 ГВт електрогенерації – половину від усієї потужності. За його даними, зруйновано 42 енергоблоки, з ТЕС залишаються в робочому стані трохи більше чверті.

Пропаганда цей енергетичний терор проти українців прямо називає «покаранням за опір» і закликає до ще «більш жорстоких бомбардувань, що має викликати гуманітарну кризу».

НАСПРАВДІ, це повернення терористичної тактики Суровікіна, яка не спрацювала два роки тому. Особливий розрахунок робиться на населення, у якого немає можливості забезпечити автономність житла. Б’ють по пенсіонерах, по літніх людях. Адже це простіше, ніж воювати із ЗСУ. Москва розраховує на внутрішнє невдоволення, на тих українців, хто казатиме про «необхідність домовлятися».

Про правила ведення війни вже, звісно, не йдеться. Достатньо згадати Маріуполь і долю некомбатантів в окупації, використання голоду як зброї. Зима близько і на жаль, вона буде нелегкою (про що попереджають українські урядовці і представники профільних відомств та організацій). Росія діятиме ще більш підло і підступно. Але це вже буде третя зима війни. За дві попередні мирні українці до всього звикли. Тому витримають і наступну. 

Як «Гагаузская Республика» підробляла українські «Букви»

У цьому контексті з’явився фейк, який нещодавно розповсюджували Z-ресурси (і щось подібне робитимуть і далі). Йдеться про нібито фразу міністра енергетики України Германа Галущенка: «Чим менше у нас електростанцій, тим простіше їх захистити»

Як повідомляють Z-канали, це відповідь міністра на питання щодо способів запобігти дефіциту електроенергії в Україні після ударів російської армії. Цілком заява чиновника, як стверджують пропагандисти, звучала так: «Чим менше у нас електростанцій, то простіше їх захистити. Це проста логіка». Як ілюстрація наводиться скриншот з логотипом українського видання «Букви».

НАСПРАВДІ, про те, як російська пропаганда бреше про відключення світла, відомо з листопада 2022 року. Але в нинішніх обставинах ця фраза міністра енергетики мала б викликати скандал. Проте, в українських медіа її знайти не вдалося (як і на сайті міністерства, яке очолює Галущенко). Z-ресурси, що розповсюджують фейкову цитату, наводять у своїх постах скрін з логотипом українського ЗМІ «Букви». Однак у Telegram-каналі видання такого посту немає. Слідів цієї фрази в авторитетних українських чи міжнародних джерелах виявити також не вдалося.

Найбільш ранню згадку фейкової цитати, яку знайшло «Проверено. Медиа» за допомогою сервісу TGStat, — пост у Telegram-каналі «Военный обозреватель». А підроблений інтерфейс сайту «Букви» було вперше поширено на каналі «Гагаузская Республика».

Навіщо Москва міняє Зеленського на Залужного

І наостанок про чергову спробу Москви зробити з України щось на кшталт «своєї Гагаузії». 20 червня СЗР (Служба зовнішньої розвідки РФ) заявила, що США нібито мають намір «вже скоро» замінити Зеленського на Залужного для початку мирних переговорів з Москвою.

Потім Путін заявив, що Захід хоче поміняти Зеленського наступного літа, повісивши на нього всі непопулярні рішення. 

НАСПРАВДІ, московська операція «нелегітимний Зеленський» під особистим керівництвом Путіна, як бачимо, триває. Раніше він навіть натякав на голову Верховної Ради Стефанчука. Цього разу Служба зовнішньої розвідки вже каже про Залужного. Москві залишилося лише переконати Київ, Вашингтон і Лондон, що вони зібралися кимось «жертвувати». До речі, 18 червня російські ЗМІ вже «жертвували» головкомом ЗСУ Сирським, якого також відправляли у відставку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операція «Узурпація»: Як і навіщо Кремль намагається поставити під сумнів легітимність Зеленського

Пояснення цим московським «кадровим перестановкам в Україні» лише одне: відчуття загальної приреченості. Те, що починалось з «трьох днів», триває вже третій рік. 

Тому Москва і генерує безперервно вигадані «відставки».  Бо остаточно усвідомила, в яку пастку сама себе загнала 24 лютого 2022 року і вибратися з якої несила. Путін реально зіткнувся з силами набагато вищими за себе. Вийти з глухого кута він не може, оскільки більш сильні і головне об’єднані противники руйнують будь-які його спроби (наприклад, через союз з КНДР) з нього вибратися.  

Південна Корея оголосила про можливість перегляду заборони постачання зброї іншим країнам, Румунія вже заявила, що надасть Україні ще одну систему ППО Patriot, а  США взагалі вирішили зупинити всі замовлення на Patriot і NASAMS і передати їх Україні. Принаймні, до тих пір, поки вона не матиме достатньої кількості систем ППО для захисту від повітряних атак Росії.

Ось на цьому приреченому тлі Москва й «міняє Зеленського на Залужного».  Бо нічого іншого Путіну не залишається. 

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: