Навігація та корисні матеріали
У 2014 році вона виїхала з рідного Донецька, оселилася у Миколаєві й працювала тут лікаркою. Протягом року перед вторгненням була «неймовірно щаслива» — з Олексієм, миколаївським річковим моряком.
24 лютого чоловік відвіз її до безпечнішого району, а сам пішов на фронт. Дорогою Олексій потрапив у бій на Антонівському мосту, рятував поранених. Більше Марічка його не бачила. 8 березня вона дізналася, що Олексій загинув в Охтирці. Вже 9 березня жінка разом із подругою організувала медичну частину команди «НІКО Волонтери», яка забезпечує військових необхідними медикаментами.
«Не уявляю собі іншого способу подолати біль від втрати. Тільки діяти. Єдина моя психологічна проблема наразі — я не завжди можу прийняти реальність інших. А саме людей, для яких війни наче не існує, і вони живуть, ніяк не задіяні в тому, щоб наблизити нашу перемогу», – каже Марічка.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
