Навігація та корисні матеріали
Сьогодні машина російської пропаганди працює проти України особливо інтенсивно. Розгляньмо три головні інформаційно-психологічні операції, які Москва проводить у ці дні.
«З’вязок ІДІЛ з Україною». Після теракту у «Крокусі» Москва робить все можливе, щоб звинуватити в цьому Україну. Навіщо це Кремлю? По-перше, потрібно підтримувати градус антиукраїнської істерії у самій РФ. По-друге, треба відвести увагу від провалу власних спецслужб, які так запекло викривали «підступи англосаксів», що прогледіли ІДІЛ у Підмосков’ї. А по-третє – і це вже прямо стосується нас – Кремлю життєво необхідно дискредитувати Україну перед нашими західними партнерами, а також країнами Глобального Півдня, для яких співпраця з ІДІЛ – річ абсолютно неприпустима.
Реальних доказів зв’язку України з ІДІЛ не існує в природі, тому Москва генерує інформаційний шум, покликаний дезорієнтувати різні аудиторії. Облудні звинувачення на адресу Києва лунають з вуст російських посадовців і «корисних ідіотів» з-поміж маргінальних західних діячів. Тимчасом ботоферми поширюють у соцмережах фейки та пропагандистські меседжі відповідного змісту, намагаючись вплинути на громадську думку західних суспільств. Наразі ця ІПСО наближається до логічного провалу: теорія про «український слід» у «Крокусі» залишиться черговою путінською нісенітницею.
«Великий російський наступ». Від початку 2023 року ми все частіше чуємо або читаємо про «оточення Харкова», «прорив на Суми», «другий похід на Київ», а віднедавна – про те, що окупанти ось-ось підуть у «великий наступ» і дійдуть аж до Дніпра. Офіційним речникам Сил Оборони не позаздриш: щойно вони спростовують черговий фейк, як російські дезінформвійська вкидають нову порцію брехні. Втім, саме так творяться російські пропагандистські наративи. Десятки й сотні фейків-одноденок покликані створити у нас відчуття, що наші справи кепські і катастрофа невпинно наближається.
Одночасно із прогнозами нашої «неминучої поразки» ворог посилено просуває наратив про те, що Захід, мовляв, «зливає Україну». Цю пісеньку росіяни співають вже третій рік поспіль в надії змусити нас почуватись покинутими напризволяще і замислитись, а чи варто чинити опір агресору? Як і у попередньому випадку, цей наратив ґрунтується на фейках і маніпуляціях. Ті, хто просувають меседж «Все пропало!», не згадують, наприклад, ані про «снарядну ініціативу» Чехії, ані про те, що українські пілоти вже завершують навчання на F-16. Навіть ідею Еммануеля Макрона про відправку в Україну французьких військ російська пропаганда подала, як черговий привід для нагнітання паніки.
«Узурпатор Зеленський». Втім, чи не головною ціллю російських дезінформаційних атак зараз є президент Володимир Зеленський. Він, мовляв, є «узурпатором», який свавільно «скасував вибори», щоб лишитись на посаді. Цей наратив – частина операції «Майдан-3», про яку попереджала наша розвідка ще у лютому поточного року.
«Вболівати» за нашу демократію росіяни взялися не просто так. Москві не вдалося переконати українців в тому, що вони – частина «русского мира», і що окупантів треба зустрічати з хлібом-сіллю. Тепер російська пропаганда сподівається зруйнувати нашу єдність зсередини: налаштувати українців проти керівництва власної держави, а в ідеалі – підбурити до бунту проти «узурпатора Зеленського» в тилу, аби скористатись цим на фронті. Втім, ця операція свідчить про те, наскільки погано у Москві розуміють українців. Як свідчать соціологічні опитування, абсолютна більшість громадян вважають, що вибори під час війни – не на часі.
Але як зорієнтуватися, де ворожий наратив, а де – складні реалії воєнних часів? Передусім, по інформацію варто звертатись до офіційних джерел. І це, як ви розумієте, зовсім не про анонімні телеграм-канали, «експертів» з усіх питань на Ютубі, Тік-Ток блогерів тощо. А по-друге, треба відстежувати власну реакцію: якщо певна інформація провокує у вас паніку, відчуття безвиході, бажання опустити руки – скоріш за все, цей «вкид» підготували для вас у Кремлі.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
