«М’яка сила» Кремля в дії: як Росія експортує свій «культурний продукт» в Україну

Ми іноді думаємо, що російська пропаганда — це винятково Кисельов і Соловйов, відверто брехливі, самовпевнені й брутальні. Але в інформаційній війні використовується й інша зброя, яка, власне, й зброєю не здається, так собі — розважалівка. Вона діє «м’яко», але вражає не менше.

Російський репер і відеоблогер Моргенштерн Алішер (справжнє ім’я — Алішер Валєєв), який планував відвідати Україну в червні з трьома концертами, повідомив, що тур, ймовірно, буде скасовано. Несподівану зміну планів Моргенштерн пояснює тим, що йому насправді страшно їхати з туром в Україну. Втім наразі квитки на концерти прокремлівського репера, який популяризує Путіна й Кадирова, все ще лишаються в продажу. Більше того, нещодавно кафедра міжнародних відносин Київського національного університету культури та мистецтв оголосила розіграш квитків серед студентів у своєму інстаграмі. 

22-річний виконавець з Уфи набув величезної популярності серед російських підлітків і молоді й продовжує розширювати свою аудиторію, зокрема орієнтуючись на російськомовну публіку віком приблизно 12—19 років. Перший візит Моргенштерна в Україну відбувся в грудні 2019 року. Тоді репер вирішив проводити концерт в Одесі, незважаючи на загальнонаціональну жалобу за загиблими в пожежі. Він вкрай зневажливо прокоментував трагедію, назвавши траур «показухою».

Проте інфопривід уже створено, а візит прокремлівського виконавця в Україну розглядався як цілком реальний протягом досить тривалого часу. І справа не лише в цьому конкретному гастрольному турі, адже аналогічно з виступами інших зірок російського шоубізнесу, питання виходить далеко за рамки дискусії про музичні стилі й уподобання.

Мова йде про вплив російської пропаганди із застосуванням інструментів так званої «м’якої сили». Які з них використано у випадку з Моргенштерном?

  • Некритична аудиторія. Вплив здійснюється переважно на дуже молоду аудиторію, для якої кумирами і найбільшими авторитетами є популярні відеоблогери, тік-токери й виконавці на кшталт Моргенштерна.
  • Непрямий вплив. Показово, що Росія реалізує експорт свого «культурного продукту» непрямим шляхом: адже ніхто з російських виконавців не закликає до військової агресії й любові до Путіна просто зі сцени. Натомість артисти зазвичай пропагують «єднання народів», аргументуючи нібито наявністю «спільного культурного простору». 
  • «Аполітичність». Раніше, коментуючи можливість виступу в окупованому Криму, Моргенштерн виявив бажання приїхати, проте зазначив, що в такому разі в’їзд в Україну йому, скоріш за все, буде заборонено. Іншими словами, для репера питання суверенітету України не постає в принципі – набагато важливішою є можливість мати вихід на українську аудиторію загалом.

В інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю репер схвально відгукується про Володимира Путіна. Він акцентує на тому, що російський президент заслуговує на повагу саме через свої особисті риси й авторитет, а не «які-небудь політичні дії». 

При цьому Моргенштерн ще зовсім недавно грав роль «опозиційного репера», виступаючи на боці Олексія Навального. Втім, наразі Моргенштерн висловлює свою симпатію путінському режиму, а віднедавна — офіційно займає посаду директора по роботі з молоддю в Альфа-банку.

Про близькість Моргенштерна до кремлівського оточення свідчать і зовсім неприховані факти. Наприклад, Артем Клюшин, який очолює рекламне агентство репера, наразі є чинним працівником адміністрації президента РФ. Більше того, сам виконавець відкрито говорить про свій зв’язок з родиною глави Чечні Рамзана Кадирова, який виступає його прямим спонсором. Російський репер займався піаром родини Кадирова і наближених до неї осіб з метою розкрутки їхніх акаунтів у соцмережах.

Непрямі методи пропаганди і застосування впливу на широкі аудиторії в «привабливій» формі — як в історії з Моргенштерном — прийнято вважати ключовими елементами «м’якої сили».  Використання таких методів складає  загрозу національній безпеці країни, адже, на відміну від відкритої пропаганди, ця загроза є прихованою.

За запитом Радіо Свобода навесні 2020 року Службою безпеки України було здійснено перевірку щодо недопущення репера в Україну. У відповідь в СБУ повідомили, що підстав для відмови у в’їзді знайдено не було.

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Як Білорусь радикалізувалась щодо України

До літа 2021 року Білорусь могла вважатися якщо не союзником України в протистоянні з Росією, то принаймні нейтральною буферною зоною. На офіційному рівні північний сусід займав позицію, яку можна схарактеризувати як «безсторонню». Розвиток інциденту із захопленням білоруського журналіста Романа Протасевича, який світова спільнота оцінила як акт авіаційного тероризму, остаточно підтверджує, що Білорусь обрала сторону в російсько-українській війні.