Навігація та корисні матеріали
Головне нововведення білоруської пропаганди минулого тижня – те, що вона «пригадала», що Білорусь дружить із Китаєм. Все почалося з того, що Лукашенко привітав Сі Цзіньпіна зі святом весни та запросив його до Мінська. Цілком ритуальну дію білоруські держЗМІ почали висвітлювати несподівано голосно та активно.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав Голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна зі Святом Весни. … «Запрошую Ваше Превосходительство відвідати Республіку Білорусь, де Вас знають і цінують як справжнього друга і де Вам буде надано найтепліший і найпривітніший прийом».
Цей рік буде наповнений успішними спільними проєктами та ініціативами Білорусі та Китаю. Впевненість у цьому висловила заступник міністра економіки Алеся Абраменко на зустрічі з радником із торговельно-економічних питань посольства КНР у Білорусі Чжао Цюянь.
Зустріч ознаменована значною датою у розвитку всепогодного та всебічного стратегічного партнерства двох країн – річницею встановлення дипломатичних відносин між Білоруссю та КНР.
Цілком очевидно, навіщо це робиться – це публічний сигнал Москві, що Мінську (що не бажає відкрито воювати проти України) у разі чого є на кого спертися, крім Росії.
У міжнародному порядку головний наратив змістився у бік української тематики. Білоруські державні пропагандисти всіма силами намагалися довести, що підтримка України – постачання зброї, фінансова, гуманітарна допомога – це або помилка світової спільноти, або якісь зловмисні дії, спрямовані на «руйнування системи світової безпеки».
При цьому все частіше просувається таке послання: «Володимир Зеленський уміло маніпулює лідерами західних країн, змушуючи їх давати Києву зброю та гроші (які, до того ж дістаються особисто Зеленському)».
Цікаво, що це – власний білоруський креатив, який суперечить російському посилу, що Зеленський – лише маріонетка в руках «колективного Заходу», і насамперед США. Таким чином, білоруські держЗМІ змушені транслювати відразу обидва наративи, але це, здається, нікого не бентежить.
Ярмарок лицемірства в самому розпалі. США, з одного боку, скликають Раду Безпеки ООН, щоб закликати до миру, а з іншого — активно підбурюють розпалювання конфлікту. Київський режим та його західні союзники постійно говорять про необхідність постачання нових і нових видів озброєнь на поле бою.
До чого веде шалене накачування України військовою технікою — у колонці Дмитра Шамка на SB.BY
Фінансова допомога Україні спустошує скарбницю ЄС. Загальна сума допомоги від ЄС лише за перший місяць цього року перевищить 3,6 млрд євро. До речі, 2022-го Євросоюз уже «влив» 49 млрд євро в режим Зеленського.
Але чи можна вважати такі «інвестиції» обґрунтованими, якщо деякі країни ЄС уже не можуть дозволити соціальне забезпечення своїх громадян, Україні загрожує економічна катастрофа, а конфлікт ще далекий від завершення?
А ось приклади російських наративів, які також транслюються через машину білоруської пропаганди:
Ексрадник глави Пентагону: США можуть зупинити бойові дії в Україні одним дзвінком. Такою думкою поділився колишній радник глави Пентагону полковник армії США у відставці Дуглас Макгрегор.
Макгрегор наголосив, що якщо Байден буде зацікавлений у закінченні конфлікту, він відразу ж зателефонує українському президенту. “Зеленському нічого не залишиться, окрім як підкоритися”, – додав він.
При цьому, за словами військового, очевидно, що поки що у Вашингтоні не хочуть припинення конфлікту.
Депутат Держдуми РФ Михайло Шеремет допустив розширення меж спецоперації через втручання Заходу у конфлікт.
«Чим більше західні країни будуть втручатися у справи України, тим далі поширюватиметься межа нашої спецоперації, щоб створити буферну зону та убезпечити нашу країну від ворожого сусідства», – пояснив Шеремет.
Що ми бачимо у результаті? Редакторам білоруських державних медіа доводиться якось поєднувати два наративи, що суперечать один одному. Перший (російський) говорить, що вести переговори з Києвом марно, бо там ніхто нічого не вирішує, а лише виконує накази з Білого дому. Тобто переговори про мир можуть йти лише лінією Москва – Вашингтон. Другий (білоруський) наратив свідчить, що все зло – від нацистів, що засіли в Києві, і поки самі українці чи росіяни за допомогою військової сили не скинуть «київський режим», миру в Україні чекати не доводиться.
Залишається відкритим питання про те, як саме Білорусь може стати переговорним майданчиком для відновлення миру в Україні. Цікаво, що хоча Олександр Лукашенко з початку повномасштабної війни та до кінця 2022 року активно просував ідею білоруського миротворчого посередництва, від початку 2023 року білоруські держЗМІ цієї теми взагалі не торкаються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резолюція ООН щодо репарацій РФ: чому нервує Москва
Україна
Головний наратив щодо України – через великі втрати на фронті почалася чергова хвиля мобілізації, гребуть усіх поспіль. Багато білоруських держЗМІ повернулися до практики показу коротких відеороликів, які дискредитують ЗСУ та Україну загалом. В результаті перше та друге органічно поєднується. Щобільше, таких роликів, що компрометують, стало набагато більше, ніж було у серпні-вересні минулого року. Але наразі ці відео позбавлені прямих образ української сторони, як було раніше. Вони просто компрометують як Україну, так і – що принципово – український народ, створюючи негативний образ українців.
Повістки у Києві роздають навіть двірники! (відео)
Охочих померти за Байдена та Зеленського все менше — в Україні чоловіків силою забирають до ЗСУ прямо з дому
Британці показали правду – ЗСУ ховають танки за житловими будинками
Масове дезертирство бійців ЗСУ потрапило на відео
І останнє: білоруські держЗМІ знову почали активно транслювати алкогольні фантазії Дмитра Медведєва:
Медведєв допустив утворення антиамериканського військового альянсу у разі тривалого конфлікту в Україні.
За словами Медведєва, основна мета західних країн – виснажити, а згодом і знищити Росію. Він наголосив, що протистояння не буде простим: у Заходу вистачає озброєння, а за потреби там запустять нове виробництво.
Медведєв: без натівської зброї та західних грошей ні Україна, ні Зеленський «зі своєю камарилією» не проіснують і дня.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки