Бабця з червоним прапором: як провалилася російська пропаганда

На Харківщині пенсіонерка помилково вийшла з червоним прапором назустріч українським військовим. Кремлівські рупори одразу ж зробили з неї героїню, у містах їй ставили пам’ятники. А насправді ця жінка ненавидить Росію та війну, яку та принесла в Україну.

Центр стратегічних комунікацій розвінчав один з головних образів російської пропаганди, який кремль використовує в інформаційній війні проти України.

Що сталося

Декілька тижнів тому  мережі поширилося відео, на якому українська пенсіонерка виходить з воріт з червоним прапором до військових. Але вони виявились не росіянами, як вона вважала, а українцями. Тому ті одразу потоптали прапор, але саму жінку не скривдили — натомість дали їй продуктів. 

Пенсіонерка Анна Іванівна пояснює, що вийшла з червоним прапором до, як вона думала, російських військових, щоб вони «не громили Україну». А в країні-агресорі її мотиви перекрутили, через що вона тепер відчуває себе «зрадницею».

Як російська пропаганда використала образ жінки

У Росії одразу підхопили кадри відео з червоним прапором і використали пенсіонерку як живий символ «проросійської України», жінку, яка «сміливо протистояла націоналістам». Саме відео, очевидно, показували не повністю. Російські ЗМІ обрізали його і залишила лише фрагмент з прапором. Так жінку зобразили героїнею, що радісно зустрічала окупантів. 

У РФ з жінки малюють плакати і мурали, випускають газети, а також уже встановили кілька пам’ятників в російських містах. Таким важливим образом стала ця жінка, чиї дії Кремль перекрутив на свою користь. Зокрема, пам’ятник бабусі з прапором поставили у російському Бєлгороді та в заблокованому Маріуполі.

Як усе насправді

Центр стратегічних комунікацій знайшов ту саму жінку та поспілкувався з нею. Анна Іванівна пояснила нашому співробітнику, що вважала червоний прапор російським.

А її вихід до «російських» військових насправді мав на меті переконати їх «не громити Україну». На жаль, не допомогло – будинок постраждав від російської міни.

Але тепер бабця шкодує про свій вчинок: «Не потрібні Путіну люди, українці, йому тільки землі потрібні. Я розумію того хлопця, що топтав червоний прапор. Вони нас захищають, гинуть, а тут я з цим прапором…»

Українські військові закликають не зневажати стареньку: «Тепер, коли від росіян Анна Іванівна отримала міну на подвір’я, а від українців допомогу, її онук рятується в Польщі, коли вона дізналася про Бучу та все інше, вона закинула той червоний прапор подалі».

Крах кремлівської пропаганди

Зараз російська пропаганда переконує, що бабусю «утримує українське СБУ». І закликає спецслужби викрасти її та привезти  в Росію. Або просто знищити її разом з будинком, де перебуває. Так вони намагаються склеїти назад свою пропаганду, яка зруйнована вщент.

Росія дуже сподівалась, що в Україні її солдатів зустрічатимуть з квітами. Але за більш ніж два місяці війни цього не зробили в жодному українському місті. Тому пропагандистські канали вхопились за бабусю як за останню соломину. Бо інших символів нема. 

Червоний прапор СРСР став додатковим стимулом для пропаганди, яка почала використовувати радянські символи. Теж від безвиході. Бо це єдине, що об’єднує росіян від 45-50 років, що становлять «ядро підтримки» російські влади і війни в Україні. 

Путін дуже б хотів відновити радянську імперію. І повернути всіх у «тюрму народів». Але українці не хочуть назад в темне минуле — вони хочуть світлого майбутнього і перемоги.

«Бабця з червоним прапором» перетворилася на бабцю із жовто-блакитним бантом

Саме з ним вона зустріла співробітника Центра стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, який заїхав її провідати. Він звозив Анну Іванівну додому, а по дорозі провіз Харьковом, щоб показати, що наробили російські загарбники. Подружжя Іванових побачило руйнацію міста вперше. «Це справжній 1941 рік…», – жахалися Анна Іванівна та Іван Олексійович.

Total
0
Shares

Пов'язані статті