Навігація та корисні матеріали
18 квітня в бою під Попасною (Луганська область) захисники України знищили 10 ворожих солдатів, які виявились арабськими бойовиками з Лівії. Про це з фотододоказами оперативно повідомили Анатолій Штірліц та Юрій Бутусов.
Журналісти припустили, що участь на боці РФ лівійців прямо пов’язана з домовленостями, досягнутими під час візиту до Москви Халіфи Хафтара 20 березня цього року. Фельдмаршал Хафтар був одним з ключових учасників Громадянської війни в Лівії (2014-2020), в яку росіяни активно втручалися на його боці.
Ідею залучення арабських найманців у війні з Україною вперше публічно озвучив міністр оборони РФ Шойгу під час засідання Ради безпеки РФ 11 березня. За його словами, з країн Близького Сходу вже зголосилися більше 16 тисяч добровольців. На це Путін відповів: “треба піти їм назустріч та допомогти перебратися у зону бойових дій”.
З того часу фотографії з Попасної стали першим і поки єдиним надійним свідченням того, що близькосхідні бойовики вже воюють на боці російських загарбників.
Однак ще перед появою новини про ліквідацію лівійців, Центру стратегічних комунікацій стало відомо про можливу присутність найманців з Сирії на півночі Київщини, коли ця територія була під російською окупацією.
В період між 22 березня та 1 квітня на стіні одного з приватних домогосподарств у Димері з’явився напис арабською мовою, в якому ймовірно йдеться про сирійське збройне формування “Сили Тигра”.
Господарі та їх сусіди арабів у Димері не бачили. У зв’язку з російською окупацією вони тимчасово виїхали з селища, а тому хто саме хазяйнував у їх дворі – їм невідомо.
Північна Київщина була оперативною зоною російської 35-ї загальновійськової армії. Димер займали окупанти з 45-ї бригади спецназу повітряно-десантних військ. Звісно, напис могли залишити і росіяни, які бували в сирійських відрядженнях. Перевірити авторство наразі складно. Однак як відправну точку подальших розслідувань варто розглянути версію про непроханих гостей з Близького Сходу.
Як і у згаданій вище Лівії, Росія є активним учасником громадянської війни в Сирії. Разом з Тегераном Москва фактично врятувала від поразки режим президента Башара Асада. В інтересах асадитів Росія проводила кампанію повітряних бомбардувань сирійських міст. Асаду постачали озброєння. Інструктори готували урядову армію (і часто навіть командували нею). Москва приховано відправляла воювати в Сирію як приватні військові компанії (сумнозвісних “вагнерівців”), так і регулярні підрозділи ЗС РФ.
Відтак, сирійський режим потрапив у залежне від Росії становище. Асад ні в чому не може відмовити Путіну. Фактично росіяни та іранці, а не араби, є справжніми господарями в Сирії.
Інсайдерські повідомлення про російську кампанію з вербовки сирійців на війну в Україні почали з’являтися ще до того, як ідею озвучив Шойгу. 6 березня про це писала Wall Street Journal, наступного дня інформацію підтвердило Міністерство оборони США.
Про можливість залучення росіянами близько тисячі бойовиків із Сирії та ліванської організації “Хезболла” повідомляв 17 березня український Генштаб. У зведенні підкреслювалося, що головною вимогою до найманців був досвід міських боїв.
Можливо, саме характер сирійської громадянської війни, де основні боєзіткнення ведуться у щільній міській забудові, є визначальним для підбору контингенту з цієї країни. В такому разі, сирійців з Димера могли готувати до штурму Києва.
З іншого боку, величезні втрати в Україні, змушують російських генералів бути не надто перебірливими у питанні, звідки брати поповнення особового складу. У розореній громадянською війною Сирії є надлишок чоловіків з бойовим досвідом, які за гроші готові повоювати деінде. У росіян до цього ресурсу практично необмежений доступ, адже саме вони командували сирійськими урядовими військами у боях з ворогами режиму Асада.
Зокрема, призначений у квітні командувач російських військ вторгнення в Україну генерал Олександр Дворніков очолював угруповання ЗС РФ у Сирії в період найбільш інтенсивних боїв за Алеппо у 2015-2016 роках, за що отримав прізвисько “сирійський м’ясник”.
Втім, незалежні експерти невисоко оцінюють бойові якості сирійців, а також скептичні щодо заяв про можливість зібрати достатньо велику (кілька тисяч) кількість найманців. Звісно, Асад буде обіцяти Путіну що завгодно, але на низовому рівні ентузіазму не спостерігається.
Сирійські форуми і чати в месенджерах активно транслюють чутки про надважкі умови в Україні: холод, голод, особливу жорстокість українських вояків до іноземців (привіт російській пропаганді про нацистів). У той час, як від найманців чекають штурмових дій в українських містах, самі сирійці розраховують здебільше на безпечну роботу в тилу, наприклад, стояти на блокпостах чи охороняти захоплені об’єкти. Чимало “добровольців” розглядають відрядження в Україну як шанс втекти в Європу зі зруйнованої Асадом і Путіним Сирії.
У таких умовах росіянам залишається покладатися на невеликі, але добре підготовлені й мотивовані угруповання, випробувані спільним досвідом боїв і воєнних злочинів.
Одним з них якраз є сирійська “25-та дивізія спеціального призначення”, раніше відома як “Сили Тигра”. Ймовірно, що саме бойовики цього угруповання залишили послання в Димері, виявлене Центром стратегічних досліджень.
Незважаючи на формальну належність до асадівських збройних сил, “Сили Тигра” є радше персональним угрупованням свого командира – генерала Сухеля Аль-Хасана. Крім постійного штату особового складу, “Тиграми” себе вважають також різні афілійовані з Аль-Хасаном ополчення, які сидять переважно в своїх містах, поки їх не покличуть приєднатися до чергової воєнної операції.
Сухель Аль-Хасан створив свій підрозділ сам, вже в умовах громадянської війни. Він зарекомендував себе як успішний польовий командир. “Тигри” під його командуванням провели низку переможних наступів проти сил антиасадівської опозиції.
Відомо, що “Тигри” тісно пов’язані з силами спецоперацій РФ. Взагалі Аль-Хасан є одним з головних представників проросійської партії, яка конкурує за вплив на режим Башара Асада з проіранським угрупованням.
Сухель Аль-Хасан щедро премійований своїми російськими друзями. Його нагородили медаллю “За звільнення Пальміри”, Орденом Дружби, Орденом Суворова, а також нагородною холодною зброєю від міністра оборони Шойгу.
На початку квітня цього року на асадівських каналах з’явилися ролики з військовими навчаннями “Сил Тигра”, які готувалися до перекидання в Росію. Бойовики відпрацьовували, зокрема, стрибки з парашутом з вертольотів. В одному з роликів були показані також російські інструктори. Достеменно невідомо, коли саме відбувалися ці тренування.
Послуги “Тигрів” в Україні оцінюються в $1200 в місяць протягом півроку та бонус у $3000 після повернення в Сирію. Родинам загиблих обіцяють одноразову виплату $2800 та по $600 щомісяця протягом року. При цьому в Сирії ці солдати отримують зарплатню $100, а солдати з простіших підрозділів всього $50 на місяць.
За інформацією Рамі Абдул-Рахмана, керівника Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини (Велика Британія), протягом квітня з Сирії вже виїхали близько 700 найманців “Сил Тигра” з метою приєднатися до бойових дій в Україні. Однак цю кількість наразі неможливо підтвердити з інших джерел.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
