Антиєвропейські наративи Кремля: мапа інформаційних загроз для України 

Навігація та корисні матеріали

За роки незалежності Україна досягла суттєвого прогресу на шляху європейської інтеграції. З 2022 року наша держава має офіційний статус країни-кандидата в члени ЄС. Цьому передувало підписання Угод про асоціацію у 2014-му та про безвізовий режим у 2017-му. Зусилля РФ спрямовані на зрив цих процесів та блокування зближення України з ЄС. В арсеналі росіян ‒ корупція, шантаж, політичний та економічний тиск, силові та інші методи. Зокрема, важливу роль відіграють інструменти інформаційної війни. Аналізу ключових наративів російського походження в українському медіапросторі присвячено дослідження  Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки «Антиєвропейські наративи Кремля: мапа інформаційних загроз для України».

Чого прагне Кремль?

Стратегічним завданням путінського режиму є руйнування системи міжнародного права, колективної безпеки та міжнародного порядку в цілому. Зусилля Кремля спрямовані на вирішення таких завдань:

• руйнування європейської та євроатлантичної єдності, максимальне послаблення і дезінтеграція структур ЄС і НАТО;
• поляризацію суспільств, провокування внутрішніх конфліктів та підрив довіри до інституцій у «недружніх» державах (зокрема, в Україні та державах ЄС);
• поширення переконань про наявність в Європі нерозв’язних протиріч (як між окремими країнами, так і між соціальними групами в цих країнах та Європі в цілому);
• формування стійких негативних антиєвропейських упереджень.

Кремль зацікавлений у посиленні євроскептицизму. Російські спецслужби здійснюють операції впливу в Україні та державах Євросоюзу. 

Антиєвропейські наративи Кремля

Важливим складником інформаційної війни є поширення деструктивних наративів. Кремль прагне, щоб вони ставали органічною частиною інформаційного поля атакованих держав. На  українську аудиторію орієнтовані такі наративи:

• «Україна ‒ маріонетка Заходу»;
• «Європейським елітам вигідна війна в Україні»;
• «Країни ЄС претендують на українські території»;
• «Європа переживає духовний занепад»;
• «Євросоюз приречений на розпад».      

Кожен з цих наративів є породженням російської пропаганди. Паралельно з виведенням в українське інфополе та інфополя інших державїх було відпрацьовано на внутрішній російській аудиторії. Зокрема, «Україна ‒ маріонетка Заходу»  є варіацією стратегічного наративу кремлівської пропаганди про  «неспроможну державу», а «територіальні претензії» країн ЄС до України ‒ варіацією наративу про  «штучну (несправжню) державу».

Ці твердження регулярно транслюються російськими офіційними особами, включно з Путіним і можуть вважатися складником ідеології кремлівського режиму. 

Деструктивні наративи спрямований на підрив довіри української аудиторії до європейських цінностей, європейських країн, ЄС та Європи в цілому. Паралельно росіяни намагаються:

• «нормалізувати» та легітимізувати власну агресію проти України, приписуючи європейським державам аналогічні плани чи прагнення, звинувачуючи їх у «провокуванні» війни та отриманні вигоди від неї;
• дискредитувати українське політичне керівництво, військове командування, ЗСУ та Сили оборони в цілому, стверджуючи, що вони нібито діють в інтересах не України, а іноземних держав. 

Тактика росіян: меми, фейки, маніпуляції

Просування деструктивних наративів в українському медіаполі здійснюється із застосуванням тактик, спрямованих не лише на поширення недостовірної чи маніпулятивної інформації, а й на зміну лексико-семантичного поля. 

Зокрема, частиною наративу про «духовний занепад Європи» є масив вербальних та візуальних мемів, які активно поширюються щонайменше з початку 2000-х років. Його складовою є терміни «Гейропа», «Євросодом», «єврогеї» тощо. 

Інструментами моніторингу протягом 1 січня ‒ 15 квітня 2025 року в українському медіапросторі (український сегмент соцмереж, орієнтовані на українську аудиторію Telegram-канали та інші медіа) виявлено понад 520 публікацій з сумарним охопленням 7,2 млн переглядів. 

Протягом цього ж періоду було розміщено щонайменше 4,8 тис. публікацій з охопленням 43,3 млн переглядів, де вживалися словосполучення, що є складником наративу «Україна ‒ маріонетка Заходу». Зокрема, «західні ляльководи», «європейські господарі», «маріонетки глобалістів», «господарі України» тощо.

Підпис: Заяви про західних, англосаксонських, європейських, іноземних ляльководів є складовою риторики російської пропаганди, спрямованої на просування стратегічних наративів про «зовнішнє управління» і «неспроможну державу».

Росіяни вдаються до генерування інфоприводів, які не можуть ігнорувати українські та іноземні медіа. Вони регулярно цитують заяви Путіна та інших російських посадовців, які розмірковують про «ЛГБТ-диктатуру» в ЄС чи «пророкують» його  «неминучий розпад». 

Однією з операцій впливу, що включала просування наративу про претензії держав Європи на українські території, стало проведення круглого столу «Від Харкова до Ужгорода: історія конфліктів і територіальних компромісів» та його інформаційний супровід. Захід, організований «Російським історичним товариством» (Российское историческое общество, РИО), відбувся в Москві 13 лютого 2025 року під головуванням його голови та керівника Служби зовнішньої розвідки РФ (Служба внешней разведки, СВР) Сєргєя Наришкіна.

Проведення круглого столу, присвяченого обговоренню «прав на українські землі», за участі істориків з Польщі, Угорщини та Словаччини, Наришкін анонсував 28 січня. Згадка очільником СВР саме цих країн не є випадковою: наративи про «польський Львів» і «угорське Закарпаття» російська пропаганда просуває вже не перше десятиліття. Згадані держави є членами ЄС і НАТО, і мають спільний кордон з Україною.  

Щоправда, більшість учасників круглого столу виявилися співробітниками  російських наукових установ.  Саме вони озвучили ключові тези про  «штучність» України та «історичні права» інших держав на її суверенну територію. Очну участь у круглому столі також взяли ексголова МЗС Австрії Катрін Кнайсль, яка з 2023 року постійно проживає у Санкт-Петербурзі, та член РИО і громадянин Польщі Єжи Тиц. Засобами відеозв’язку підключався представник РИО у Сербії Небойша Кузманович. Ні Кнайсль, ні Кузманович про територіальні претензії до України не згадували. Заяв Єжи Тица РИО та російські ЗМІ не поширювали.

Протягом місяця (28 січня ‒ 28 лютого) заяви Наришкіна про «неминучий поділ» України процитували понад 450 інтернет-ресурсів та профілів у соцмережах. Понад 50% з цих ресурсів орієнтовані на російську аудиторію. Поширити інфоприводи на іноземні аудиторії  намагалися мережі російських іномовних і проросійських ресурсів (сайти, Telegram-канали, профілі у соцмережах).

Українська аудиторія мала можливість дізнатися про заяви голови російської СВР як з класичних медіа, так і від блогерів та політичних оглядачів. 

Просування антиєвропейських наративів здійснюється також шляхом продукування дезінформації та маніпулювання інформацією. 

Одним з найекстремальніших проявів просування наративу про «духовний занепад Європи» є поширення конспірології про причетність європейських та українських еліт до організації дитячого секс-трафіку з України до ЄС.

У 2023-2024 було проведено інформаційні операції із залученням російського «Фонду боротьби з репресіями», російських ЗМІ, Telegram-каналів, англо- і франкомовних інтернет-сайтів, які неодноразово були задіяні у поширенні російських фейків. Головним об’єктом цих інформаційних атак була перша леді Олена Зеленська. 

Прикладом маніпулювання інформацією у 2025 році є висвітлення кейса із затриманням та екстрадицією громадянина Німеччини Бена Р.,  який служив в одному з підрозділів Сил оборони України. У ФРН Бена Р. обвинувачують у трьох зґвалтуваннях, а також зберіганні та поширенні дитячої порнографії.  Українські медіа висвітлювали інфоприводи з дотриманням журналістських стандартів. Публікації в  псевдоукраїнських Telegram-каналах, а також коментарі, що синхронно поширювалися в українському сегменті соціальних мереж з профілів з неавтентичною поведінкою,  були спрямовані на формування в аудиторії хибного враження, що подібна ситуація нібито є типовою для України, а ЗСУ є «раєм для іноземних педофілів».  

З понад 200 повідомлень, виявлених під час моніторингу українського сегменту соцмереж, 90 поширювали згадані узагальнення та інші маніпуляції. Такі публікації було розміщено на псевдоукраїнських Telegram-каналах, включно з тими, що орієнтуються на аудиторію на тимчасово окупованих територіях України, ресурсах Анатолія Шарія тощо. 

Тактика росіян: доступ до української аудиторії

В умовах блокування російських соцмереж та інших інформаційних ресурсів спецслужби РФ знаходять інші точки доступу до української аудиторії. Серед іншого вони використовують:

• псевдоукраїнські Telegram-канали, інші медіа, які мімікрують під українські;
• агентів впливу РФ, які працюють на українську аудиторію та поширюють деструктивні наративи;
• TikTok-відео з популярними в Україні хештегами; 
• ресурси, орієнтовані на мешканців ТОТ України;
• коментарі до публікацій в українському сегменті соцмереж, українських інтернет-ресурсах та інтернет-ресурсах з українською аудиторією.

Висновки

Кремлівський режим зацікавлений у блокуванні європейської інтеграції України. Дії Москви спрямовані на погіршення взаємин між Україною та країнами ЄС і Євросоюзом в цілому. Завданнями російських втручань  в українському медіаполі є: 

• поширення антиєвропейських настроїв серед громадян України;
• підрив довіри до ЄС і країн Європи;
• погіршення ставлення до ЄС та  зниження рівня підтримки євроінтеграційних прагнень України; 
• формування стійких негативних упереджень до ЄС, окремих європейських країн та Європи, європейських цінностей та способу життя в цілому.

Вирішенню цих завдань слугують наративи, які мають згадані упередження та настрої формувати та підсилювати, «пояснюючи» аудиторії, що в проблемах України, включаючи російську агресію, винна саме Європа. І що поглиблення співпраці з ЄС нібито має призвести лише до погіршення ситуації.  Задіяні у втручаннях актори використовують як фейки, так і маніпулятивне висвітлення фактів та реальних проблем, враховують тенденції у медіаспоживанні. 

Для запобігання інформаційним загрозам та мінімізації шкідливого впливу російських втручань зусилля держави та недержавних акторів мають бути спрямовані на:

• формування та просування конструктивних наративів;
• посилення партнерських мереж з метою підвищення ефективності просування конструктивних наративів та протидії російським втручанням;
• підвищення рівня медіаграмотності як аудиторії, так і авторів медіаконтенту з метою зниження ризиків органічного поширення деструктивних наративів;
• блокування та ускладнення роботи в Україні та ЄС задіяних  у втручаннях ресурсів, зокрема, через коригування політик соціальних мереж;
• зменшення ресурсів,  які РФ може спрямовувати на інформаційну війну.