Навігація та корисні матеріали
Ракетний удар по фронтовому Краматорську забрав життя як мінімум 11 осіб, у тому числі трьох неповнолітніх дівчат. Поранень зазнали понад 60 дорослих і дітей, серед них немовля 2022 року народження.
Російські військові обстріляли кафе Ria Lounge ввечері 27 червня. «Відзначили» роковини обстрілу ТРЦ «Амстор» у Кременчуці, коли було вбито 22 та поранено понад 100 осіб. Тоді пропаганда РФ одночасно звинувачувала Збройні сили України і в ударі по цивільних (традиційне «Україна обстрілює сама себе»), й у використанні цивільних як «живого щита». І знову росіяни вдалися до схожої тактики.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував маніпуляції і фейки російської пропаганди про терористичну атаку на Краматорськ.
Мовчання федеральних медіа і активність Z-блогерів
Удар по Краматорську майже всі російські федеральні ЗМІ ігнорували майже добу. Чи не єдиним великим медіа, яке повідомило росіянам про «вибух у піцерії», стало «РБК». При цьому у публікації згадується якась нічийна «ракета», а читачам вкотре повторили мантру про те, що Міноборони РФ «виключає атаки на цивільні об’єкти».
В оперативному зведенні згаданого вище міністерства від 28 червня піцерія перетворилася на штаб 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. А обстріл Краматорська разом з іншими пунктами зведення потрапив до російських новин лише по обіді середи.
На тлі «стриманості» великих російських ЗМІ неабияку активність у висвітленні теми проявили Telegram-канали, воєнкори, Z-блогери та деякі тематичні сайти, що спеціалізуються на висвітленні «ходу СВО» та піарі російських силовиків. Протягом 27-28 червня лише у Telegram з’явилося понад 450 публікацій про обстріл Краматорська. Ще 350 ‒ на сторінках Z-блогерів і Z-пабліках у соцмережах «Вконтакте» і «Одноклассники». Традиційно активними російські пропагандисти були у Twitter.
Вкид №1: «Краматорськ обстріляли ЗСУ»
Звинувачення противника у власних злочинах є традиційним заняттям російської військової пропаганди. Обстріл Краматорська не став виключенням.
Російський політолог Сергій Марков в етері CNN впевнено заявив, що наказ вдарити по Краматорську нібито віддав особисто президент України Володимир Зеленський. Мотивом пропагандист назвав помсту за участь мешканців міста у псевдорефередумі 2014-го, коли місто перебувало в окупації.
Протягом вечора вівторка ‒ першої половини середи російські пабліки розповсюджували ідентичні повідомлення про те, що «літак ЗСУ випадково завдав ракетного удару по Краматорську» і публікували фото «уламку ракети StormShadow». Хвиля не зупинялася навіть тоді, коли інші Z-канали вже відверто хвалили російських військових за «вдале полювання» на «ЗСУшників та іноземних найманців».
Вкид №2: «Піцерія ‒ це військовий об’єкт»
Невдовзі після влучання Z-мережа почала радіти вдалому удару по «располазі нацистів» (місце перебування). Перші повідомлення такого змісту з’явилися близько 20:30 вівторка. Єдиним «доказом» правдивості цього твердження були відео та фото з військовими біля місця вибуху.
При цьому пропагандисти ігнорували очевидні факти: висока концентрація військовослужбовців у фронтовому місті (відстань від Краматорська до Бахмута менше ніж 60 км) є нормою, а не відхиленням. Так само є нормою співпраця військових і ДСНС під час рятувальних операцій в умовах війни.
З огляду на те, що заклад громадського харчування не дуже підходить на роль військового об’єкта, в інфопростір було вкинуто два важливих «уточнення»: про корпоратив військових у піцерії і про те, що ціллю був готель «Краматорськ» ‒ місце проживання «західних найманців».
Вкид №3: «Західні найманці ‒ головна ціль удару»
Тема «найманців» стала домінуючою в середовищі Z-блогерів. Twitter, Telegram, VK рясніють фото- і відеодоказами присутності біля піцерії іноземних громадян. У фокусі уваги пропагандистів опинилися інструктори НАТО, які тренують українських бійців. На місці вибуху вони допомагали рятувальникам і військовим, а дехто навіть поділився враженнями від побаченого у соцмережах.
Факт поранення трьох цивільних громадян Колумбії, депутата Серхіо Харамільйо, письменника Ектора Абада і репортерки Каталіни Гомес, Z-сітка старанно ігнорувала. Щоб перебити повідомлення пропагандисти публікували фото осіб у камуфляжі зі зневажливими підписами про «звичайних туристів і журналістів».
Вкид №4: «На ціль вказала українська волонтерка»
Паралельно з просуванням тези про «вдале полювання на найманців» Z-блогери намагалися довести, що місце перебування іноземних військових розкрила волонтерка Юлія Складана, яка супроводжувала їх у Краматорську.
Недооцінювати потенціал OSINT, зокрема, моніторингу соціальних мереж у військовій розвідці не варто. Втім, за даними Служби безпеки України, коригувальником виявився місцевий житель, завербований російським ГРУ. За даними слідства він повідомив про перебування військових у закладі своїм кураторам, після чого по піцерії було завдано удару. Чоловіка затримали по гарячих слідах.
Вкид №5: «Цивільні постраждали через військових»
Більшість російських повідомлень акцентували увагу саме на українських та іноземних військових, які постраждали чи потенційно могли постраждати від обстрілу Краматорська та ігнорували загибель та поранення цивільних відвідувачів піцерії.
Втім декілька дописувачів все ж таки звернули увагу на цей факт, щоб вкотре звинуватити ЗСУ. Було використано маніпулятивну тезу про те, що, перебуваючи в місті, військові наражають на небезпеку цивільних. А на Краматорськ чекає доля Бахмута та інших зруйнованих міст Донбасу, які ЗСУ вирішили не залишати без бою. Крокодилячу сльозу з цього приводу пустив Ігор Гіркін (Стрєлков), особа, яка хвалилася тим, що «натиснула на спусковий гачок війни на Донбасі».
Мета подібних «вкидів» є очевидною ‒ протиставити цивільних і військових, спровокувати взаємну недовіру і ворожість, посилити капітулянтські настрої серед місцевого населення.
Злочинний обстріл Краматорська, вбивство дітей і дорослих вкотре продемонструвало, що Росія веде війну проти України відверто терористичними методами. А російська пропаганда забезпечує інформаційний супровід злочинів, паралельно виправдовуючи їх та перекладаючи відповідальність на жертву агресії. Особливо небезпечними є як присутність російських фейків і маніпуляцій у медіапросторі РФ, так і спроби просувати їх на іноземну аудиторію.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки