Навігація та корисні матеріали
Жовтень 2022 року приніс Україні та демократичному світу нові виклики. Після вересневих перемог на Харківщині Україна зіткнулася з «горе-референдумом», а «братська» Росія почала відкриті терористичні атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру. При цьому пропаганда насолоджувалася видом палаючих машин в центрі Києва.
Україна та світ мусили відповісти на цей виклик. В результаті ми отримали кілька позитивних тенденцій: світ не злякався терористичних атак та погроз ядерного шантажу, натомість зміцнив підтримку України. Демократичні країни допомагають Україні реалізувати її право на самооборону, згідно зі статтею 51 за статутом ООН, адже таким чином роблять внесок і в забезпечення миру та світового правопорядку. Прийнято рішення про створення нової системи ППО у відповідь на терористичні обстріли. Також посилилася роль в допомозі Україні низки великих європейських країн, серед яких Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди.
Вперше Європа в заявах керівника Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля та президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра заявила про настання нового часу та початку боротьби за відстоювання цінностей демократії. Знаковою стала і заява канцлера Олафа Шольца про бачення України в ЄС та їх синергію, яка має посилити всю Європу. При цьому і НАТО, і ЄС устами того самого Жозепа Борреля заявили про готовність до переконливої відповіді у разі застосування путінським режимом ядерної зброї.
У цьому матеріалі Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пропонує згадати основні події та заяви, які показують, що західна підтримка України у жовтні вийшла на новий рівень.
Захист неба
Зранку 10 жовтня по Україні було завдано масового ракетного удару. О 8:18 одна з ракет влучила по перехрестю бульвару Шевченка та вулиці Володимирської в центрі Києва, вбивши 6 людей та поранивши 31. Кадри палаючих машин облетіли світ. Уламки вибуху зачепили також будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка і на щастя не постраждало посольство Німеччини, яке знаходиться всього за 300 метрів від місця трагедії. Неподалік першої влучила ще одна ракета, зробивши глибокий кратер на дитячому майданчику в парку імені Тараса Шевченка. За щасливим збігом обставин малеча не бавилася поряд в той час. Вибухом цієї ракети пошкоджено історичну будівлю Музею Ханенків через дорогу від парку.
Посольства різних країн світу, які повернулися в Київ мали нагоду побачити терор путінського режиму на власні очі. Один з ударів прийшовся по офісному центру, де розташовувався візовий відділ посольства все тієї ж Німеччини.
Залишається загадкою, як цими атаками Путін розраховував змусити українців полюбити росіян та здатися на їх милість. Того ж дня міністр оборони Олексій Резніков прокоментував у себе в Facebook: «Це гірше, ніж злочин – це помилка. Це помилка, до якої Кремль змусили успіхи наших воїнів… Головне. Людське. Сьогодні я був зворушений багатьма повідомленнями від колег та партнерів з різних країн, які висловлюють беззастережну підтримку Україні і засуджують дії Кремля. Це щира реакція людей, які мають чіткі уявлення про добро та зло, про честь, гідність, порядність. Вони обтяжені відповідальністю і дбають про свої країни. Але багато з них все чіткіше усвідомлює, що з нинішнім кремлівським режимом у цивілізованого світу не може бути нічого спільного».
На наступний день під час екстреного онлайн-саміту з лідерами країн Великої сімки президент Володимир Зеленський звернувся по допомогу для створення ефективної протиповітряної та протиракетної оборони.
За кілька днів, 13 жовтня, виступаючи після дводенного засідання міністрів оборони країн НАТО, Генеральний секретар цієї організації Єнс Столтенберг підтримав засудження Генеральною Асамблеєю ООН російської незаконної анексії чотирьох областей України. «Це чіткий і потужний сигнал про те, що Росія ізольована, і що світ стоїть з Україною», – сказав він, підкресливши, що НАТО не є стороною конфлікту, але члени Альянсу будуть надалі підтримувати Україну так довго, скільки знадобиться.
Коментуючи допомогу Україні, Єнс Столтенберг тоді зазначив: «Україна досягає успіхів, відтісняючи російських агресорів на сході та півдні. Союзники по НАТО постачають передові системи, включно з артилерією, ППО і бронетехнікою. …Буквально за останні кілька днів ми отримали оголошення про поставки з таких країн, як Сполучені Штати, Німеччина щойно оголосила і фактично поставила свою передову систему протиповітряної оборони. Сьогодні Іспанія оголосила про нову поставку пускових установок ППО HAWK. Франція оголосила про посилення протиповітряної оборони для України, а також Нідерланди та багато інших країн».
Підготовка воїнів
15 жовтня вийшло інтерв’ю з міністром оборони Франції Себастьяном Лекорню, в якому він розповів, що Франція проведе навчання для 2000 українських військових на своїй території. «У Франції вже були підготовлені артилерійські розрахунки для Caesar, але тут ми змінюємо масштаб», – сказав міністр. «Пріоритетом є, однозначно, оборона земля-повітря. Ми збираємося надати, як оголосив президент Республіки, надійні протиповітряні системи Crotale. Вони будуть особливо корисні в боротьбі з безпілотниками та атаками з повітря», – заявив міністр. 16 жовтня стало відомо, що командування збройних сил Німеччини прийме 5 тисяч українських військових, які пройдуть навчання у найближчі кілька місяців.
Згідно з повідомленнями в ЗМІ, місія Євросоюзу з підготовки українських військовослужбовців навчатиме 15 тис. українців. Йдеться про те, що 12 тис. солдатів здобудуть базову підготовку в рамках місії. І ще 2,8 тис. мають отримати спеціалізоване навчання. Вчитимуться як новобранці, так і військовослужбовці з досвідом. Взагалі ж місія розрахована на два роки. Додамо, що близько 10 тисяч військовослужбовців ЗС України зараз проходять навчання у Великій Британії у рамках операції INTERFLEX.
Активізація Європи
Знаковою стала промова Жозепа Борреля перед послами ЄС, яка за збігом обставин сталася у день атаки 10 жовтня. В ній європейський чиновник визначив ситуацію в світі як шторм, а відтак дії Євросоюзу в цій ситуації мають бути рішучими.
«Ми ніколи цього не робили – це не рецепт. Можливо, нам треба почати робити те, чого ми ніколи не робили в минулому. Так, ми місяцями дискутували про тренувальну місію ЄС в Україні, чи це варто робити – а потім прийшла війна, і ми кажемо: «Шкода, що ми цього не зробили». Так, ми повинні були це зробити. І зараз ми це робимо швидко – ну, швидко за європейськими стандартами. Швидко для європейських стандартів означає пару місяців. Але, на жаль, війна все ще триває, наша навчальна місія матиме можливість діяти».
Під час виступу Верховний представник зробив і незвичну заяву про те, що ЄС має завойовувати серця людей. «Росіяни та китайці дуже просунуті у цьому. У них є ботоферми, які доходять до всіх у світі, доносять і повторюють потрібні їм повідомлення. У нас немає ні Russia Today, ні Sputnik, ні навіть Радіо Свобода. Але усі представництва ЄС повинні робити набагато більше у сфері комунікації. У соціальних мережах, на телебаченні, в дебатах. Дипломатія ЄС повинна бути набагато більше залучена у битву наративів. Вона не є чимось другорядним, це велика битва за душі людей».
Все це потрібно робити, щоб «спробувати пояснити, що демократія, свобода, політична свобода – це не те, що можна обміняти на економічне процвітання чи соціальну згуртованість, ці речі повинні йти разом».
А 13 жовтня Жозеп Боррель виступив із заявою про те, що російська армія буде знищена у разі ядерної атаки Росії на Україну. «Існує ядерна загроза, і Путін каже, що він не блефує. Ну, він не може дозволити собі блефувати. І має бути зрозуміло, що люди, які підтримують Україну, і Європейський Союз, і країни-члени, і Сполучені Штати, і НАТО також не блефують. І будь-яка ядерна атака на Україну створить відповідь. Не ядерну відповідь, але настільки потужну відповідь з військового боку, що російська армія буде знищена, і Путіну не варто блефувати. Це серйозний момент в історії, і ми маємо продемонструвати нашу єдність, силу та рішучість. Повну рішучість». Заяву про відповідь у разі ядерного удару зробив і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Рамштайн
12 жовтня проходила шоста зустріч контактної групи з питань оборони України. Міністр оборони Олексій Резніков підбив підсумки Рамштайну в себе в Facebook: «Великі друзі України – міністр оборони США Ллойд Остін та голова об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі публічно визначили основним пріоритетом надання допомоги у створенні інтегрованої протиповітряної та протиракетної системи захисту українського неба».
На зустрічі 13 жовтня після засідання міністрів оборони країн НАТО пан Столтенберг також уточнив про яку допомогу йдеться на цьому етапі. «Велика увага приділялася зимовому одягу, обладнанню, щоб вони могли працювати впродовж зими, генераторам, наметам та всьому тому, що є надзвичайно важливим, аби українські сили могли діяти протягом зими. Тоді, я думаю, я залишу українським командирам прокоментувати, як саме вони діятимуть. Але наше завдання полягає в тому, щоб дати їм змогу також проводити суттєві операції протягом зими та продовжувати постачати їх усім: від палива, зимового одягу, наметів до передових систем озброєння, протиповітряної оборони, бронетехніки». Він також оголосив про те, що НАТО надасть Україні сотні глушителів дронів для застосування проти російських і іранських БПЛА.
«Жовтень увійде в історію, як місяць, коли були прийняті важливі рішення про надання нам засобів ППО, – говорить у коментарі Центру стратегічних комунікацій військовий експерт Олександр Мусієнко. – З’явилася система IRIS-T, пришвидшили надання систем NASAMS… Я вважаю, що проривним стало рішення про те, що до допомоги Україні в захисті неба вирішила доєднатися Франція. Серед іншого, мова йде про систему Samp/T. Це французько-італійська система. Важливо, що є політична воля. 1 листопада президенти України та Франції мали розмову. Після цього Єлисейський палац зробив заяву, що Франція допоможе у захисті неба. Це наша оперативна потреба. І ми бачимо, що партнери нас чують. Як заявляв міністр оборони США Ллойд Остін, нам допоможуть створити багатоешелоновану цілісну систему ППО, яка має включати системи різного радіусу дії».
Зенітно-ракетний комплекс Samp/T – це сучасна система, яка може перехоплювати й балістичні ракети. І саме її в першу чергу попросив Володимир Зеленський у президентів Франції та Італії під час свого виступу на онлайн саміті «Великої сімки» наступного після атаки столиці дня.
Гра в довгу
Однією зі стратегічних тем саміту НАТО в жовтні, яка матиме суттєве значення і для оборони України, стало рішення про необхідність нарощування виробництва озброєння, інвестицій та довготривалих дій для цього. Як зазначив Столтенберг, це дозволить «мати можливість поповнити наші власні запаси для власного стримування та оборони, а також для того, щоб ми могли продовжувати підтримувати Україну».
Можна також згадати, що на Мадридському саміті НАТО у червні 2022 року держави-члени Альянсу ухвалили рішення про надання підтримки в таких галузях, як безпечний зв’язок, постачання палива, предметів медичного призначення, бронежилетів, зимового одягу, засобів для знешкодження мін і захисту від хімічної та біологічної небезпеки, а також переносних систем протидії БПЛА. Та заявили, що Альянс готовий і надалі підтримувати Україну у довгостроковій перспективі, взяти участь у повоєнній відбудові та сприяти реформам.
«Окрім того, що ми отримуємо засоби ППО у пришвидшеному режимі, надихає і те, що на досить серйозному рівні розглядаються постачання Україні також літаків F-16 і західних танків. Про цю зброю згадував нещодавно і Олексій Резніков», – зазначає Олександр Мусієнко.
Західна високотехнологічна зброя вже впливає на перебіг подій. Під час ракетної атаки, що сталася 31 жовтня, результативність перехоплення ракет німецькою системою ППО IRIS-T була на рівні 100%.
Показово, що росіяни запустили інформаційно-психологічну операцію з дезінформації, яка має переконати, що небо над Україною не захищене. Мовляв, нас обманули, IRIS-T насправді нічого не збила, а інформація про хороші результати надається лише для реклами виробника. При цьому для харківської аудиторії запускали інший меседж: «Свій Київ – вони закривають, а на Харків їм байдуже». Це показує, що росіяни, вдаючись до тактики терористів, прагнуть, аби українці почували себе безпорадними, навіть із західними системами ППО.
Представник України в ООН Сергій Кислиця розмістив у Twitter дані дослідження Кільського інституту світової економіки, які демонструють визначний внесок в оборону України навіть невеликих країн. Разом ми отримали військової допомоги на суму 41,3 млрд доларів, що складає 86% від бюджету оборони Росії в 2022 році.
Німеччина зав’язує з русофільством
Наприкінці жовтня зі світоглядними промовами виступили відразу два німецькі топ-політики. Після візиту до Києва 26 жовтня президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, коли він був змушений годину ховатися в бомбосховищі разом із мешканцями Корюківської громади, не забарилася і публічна реакція. 28 жовтня, вже у себе в країні, він виступив зі зверненням до нації. За словами федерального президента, 24 лютого світ змінився, а найважчі випробування переживає український народ. Згадав і про ті драматичні історії, які розповіли йому в бомбосховищі корюківці.
Несподівано для всіх Штайнмаєр заявив про нову роль Німеччини та її збройних сил у забезпеченні безпеки світу, адже, як відомо, ця країна довгі роки уникала будь-якої мілітаристської риторики з огляду на трагічні сторінки минулого.
«Нам потрібне не мислення війни, але стійкість та дух опору. Це включає, в першу чергу, сильні та добре оснащені збройні сили, Бундесвер. Цього очікує народ нашої країни, а також наші сусіди й партнери. Ми сильна країна в центрі Європи. Ми зобов’язані зробити свій внесок у колективну оборону, і сьогодні потреба у цьому набагато вища, ніж раніше, коли нас захищали інші, як от США. Тривалий час ми могли покладатися на інших, але тепер інші повинні мати можливість покладатися на нас. Я запевняю наших партнерів, що Німеччина усвідомлює свою відповідальність у НАТО та в ЄС. Це підтверджують безпекові рішення, які Федеральний уряд ухвалив після переломного 24 лютого. Це також підтверджує широкий суспільний консенсус на підтримку цих рішень», – йшлося у промові Штайнмаєра.
Він також визнав необхідність протистояти путінському режиму. «Але коли ми дивимося на сьогоднішню Росію, старим мріям немає місця. Тепер наші країни протистоять одна одній. …Те, що робить Росія – це атака на все, що відстоюємо і ми, німці. Той, хто знизує плечима і запитує: «Який стосунок ця війна має до нас, німців?» – не має ні почуття відповідальності, ні відчуття історії. Тому ми підтримуємо Україну і будемо робити це стільки, скільки буде потрібно».
За кілька днів до того, на відкритті в Берліні Міжнародної експертної конференції щодо відновлення, відбудови й модернізації України, 25 жовтня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про бачення України у складі ЄС. «Рішення ЄС підтримувати Україну як майбутнього члена є одним із найбільш значущих геополітичних рішень нашого часу … На карту поставлено не що інше, як створення нового плану Маршалла для 21 століття – завдання покоління, виконання якого має початися зараз. …Наші глобальні зусилля і для відбудови України, і для процедур її наближення до ЄС народять масштабну синергію. Не лише Україна, а й уся Європа стануть від цього сильнішими», – заявив Шольц.
Отже, як бачимо, наріжний наратив російської, а ще раніше і радянської пропаганди, яка змальовувала західну ментальність як корисливу, «бездуховну», яка обирає комфорт, не готова йти на жертви та на рівних ставитися до партнерів – на перевірку, виявився брехнею.
Життя засвідчило, що цінності та совість для демократичного світу мають значення, і він простягає руку допомоги Україні, розуміючи, що відновлення справедливого ладу потрібне всім, що воно потребує самопожертви та готовності давати тверду відсіч варварській агресії. Путінізм кидає Заходу виклик, але замість злякатися і піддатися шантажу, Захід об’єднується та дає свою відповідь.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Медіаверсія матеріалу – на сайті Главком