ТОП-5 російських міфів про НАТО

Навігація та корисні матеріали

Відколи почалися агресивні дії Росії щодо України, російські посадовці висунули НАТО низку звинувачень у загрозах і недружніх діях. Ділимося із ТОП-5 найпоширеніших міфів про Альянс.

Міф 1: НАТО обіцяла Росії, що після холодної війни не розширюватиметься

Насправді: Жодної такої домовленості не існувало. З самого заснування Альянсу у 1949 році двері НАТО відкриті новим членам, і ця політика завжди залишалася чинною. Політику відкритих дверей НАТО зафіксовано у Статті 10 засновницького договору НАТО, згідно з якою заявку на вступ до НАТО може подати «будь-яка інша європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього Договору і робити внесок у гарантування безпеки на північноатлантичному просторі». Рішення стосовно членства в НАТО ухвалюються усіма державами–членами Альянсу на основі консенсусу. У жодному з договорів, укладених Сполученими Штатами Америки, європейськими державами та Росією, не містилося положень щодо членства в НАТО.

У 1989 році можливість розширення НАТО поза межі возз’єднаної Німеччини не була на порядку денному, особливо з огляду на те, що тоді і досі існувала Організація Варшавського договору. Це особисто підтвердив Михайло Горбачов в інтерв’ю у 2014 році: «Питання розширення НАТО взагалі не порушувалося, тоді воно навіть не обговорювалося. Я заявляю про це цілком відповідально. Жодна країна Східної Європи не порушувала питання про вступ до НАТО навіть після того, як у 1991 році Варшавський договір припинив своє існування. Із західними лідерами також не йшлося про це».

Міф 2: НАТО є агресивною організацією і загрозою для Росії

Насправді: НАТО – це оборонний союз, покликаний захищати своїх держав–членів. Офіційна політика НАТО є такою: «Альянс не прагне конфронтації і не становить загрози Росії». Не Альянс, а саме Росія здійснила військове вторгнення в Грузію і Україну.

Протягом останніх тридцяти років НАТО послідовно і відкрито пропонувала Росії співпрацю. Ми співпрацювали з широкого кола питань, від протидії обігу наркотиків та боротьби з тероризмом до рятування екіпажів підводних човнів і планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру – навіть коли тривало розширення НАТО. Втім у 2014 році, у відповідь на агресивні дії Росії проти України, НАТО призупинила практичне співробітництво з Росією. Ми не прагнемо конфронтації, але не можемо ігнорувати те, що Росія порушує міжнародні правила, підриваючи нашу безпеку і стабільність.

Внаслідок застосування Росією військової сили проти України, у 2016 році було розгорнуто чотири багатонаціональних бойових групи НАТО у країнах Балтії та Польщі. Вони не є силами постійного базування в регіоні. Ці підрозділи відповідають міжнародним зобов’язанням країн–членів Альянсу і налічують близько 5000 військовослужбовців. Ці війська не можуть вважатися загрозою Збройним Силам Росії, чисельність яких сягає одного мільйона. Перш, ніж Росія здійснила незаконну анексію Криму, війська НАТО не розміщувалися на східному фланзі Альянсу.

НАТО і надалі готова до значущого діалогу з Росією. Ось чому Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував усім членами Ради НАТО – Росія провести низку зустрічей з метою обговорення питань європейської безпеки, зокрема, ситуації в Україні і навколо неї, відносин НАТО – Росія, а також контролю над озброєннями та запобігання поширенню зброї масового знищення.

Міф 3: Україна ніколи не стане членом НАТО

Насправді: Держави–члени Альянсу вітають прагнення України вступити до НАТО і підтверджують рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом Альянсу.

Рішення про вступ до Альянсу ухвалюють країна-кандидат та тридцять держав–членів Альянсу. Ніхто інший. Росія не має права втручатися і не може накласти вето на цей процес.

Як будь-яка держава, Україна має суверенне право обирати механізми гарантування власної безпеки. Це – засадничий принцип європейської безпеки – принцип, під яким Росія підписалася, зокрема, приєднавшись до Гельсінського заключного акту (1965 р.), Паризької хартії (1990 р.), Основоположного акту НАТО – Росія (1997 р.) і Хартії європейської безпеки (1999 р.).

Міф 4: НАТО бере в кільце та намагається стримати Росію

Насправді: НАТО – це оборонний союз, покликаний захищати своїх держав–членів. Навчання та операції збройних сил Альянсу не спрямовано проти Росії чи будь-якої іншої країни.

До того ж цей міф суперечить географії. Лише 6 % сухопутних кордонів Росії є спільними з державами–членами НАТО. Росія має сухопутні кордони з чотирнадцятьма країнами. Лише п’ять з них – це держави–члени НАТО.

Поза територією Альянсу, НАТО має військову присутність лише в двох точках, а саме: у Косові та Іраку. Миротворча місія сил КФОР запроваджується за мандатом, наданим Радою Безпеки ООН.

Небойова місія НАТО в Іраку забезпечує внесок у боротьбу з міжнародним тероризмом і запроваджується на прохання уряду Іраку із забезпеченням цілковитої поваги до суверенітету країни. Натомість, Росія має військові бази і особовий склад на території трьох іноземних держав, а саме: Грузії, Молдови і України, без відповідного дозволу урядів цих країн. До того ж Росія зосередила понад 100 тисяч військових на кордоні з Україною та погрожує їй вторгненням.

Міф 5.  НАТО не зацікавлене у реальному діалозі з Росією

Насправді: Підхід НАТО до Росії залишається послідовним: сильне стримування у поєднанні з політичним діалогом. Ми жалкуємо про рішення Росії призупинити роботу її дипломатичної місії при НАТО та Офісу військового зв’язку НАТО у Москві, а також закрити Інформаційний офіс НАТО у Москві. Ці кроки не сприяють діалогу та взаєморозумінню.

Рада НАТО-Росія (РРН) є важливим форумом для діалогу, і з 2016 року він збирався десять разів. Після того, як Росія неодноразово відмовлялася від проведення чергового засідання РРН, Генеральний секретар скликав РРН на 12 січня 2022 року, щоб обговорити питання, пов’язані з європейською безпекою, особливо ситуацію в Україні та навколо неї, а також питання, пов’язані з військовою діяльністю, взаємною транспарентністю та зниженням ризиків. Як сказав Генеральний секретар, це «порядок денний для змістовного діалогу на користь усіх нас».

У грудні всі союзники з НАТО знову заявили, що вони, як і раніше, відкриті для діалогу з Росією, але такий діалог повинен вестися на основі взаємності, враховувати занепокоєння НАТО діями Росії, ґрунтуватися на ключових принципах та основоположних документах європейської безпеки та відбуватись у консультації з європейськими партнерами НАТО.

Коротко про ТОП-5 російських міфів про НАТО – у нашому відео.

___________________________________________________________________
За матеріалами із сайту Посольства Великої Британії в Україні