Навігація та корисні матеріали
6 жовтня Європейський Союз ухвалив восьмий пакет санкцій проти Росії через спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Тим часом Росія досі намагається виправдати дію санкцій та ізоляцію «розвитком власної економіки та налагодженням міжнародних зв’язків». Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував публікації у російських медіа щодо міжнародних відносин та промисловості у вересні, зібраних за допомогою машинного навчання моніторингової системи Attack Index, аби з’ясувати, як санкції вплинули на РФ та що насправді вкладається у наратив про те, що «санкції роблять Росію сильнішою». Моніторинговий сервіс визначає кількість публікацій/новин/дописів на основі схожості текстових масивів та поєднує їх у сюжет.
Раніше ми вже досліджували антисанкційні наративи Кремля, які поширювались у проросійських каналах 11-ти європейських країн протягом червня-серпня 2022 року. Серед них: європейців лякали «холодним і голодним майбутнім», розповідали про те, що «санкції не шкодять Росії, а навіть роблять її сильнішою», а США звинувачували у тому, що їхньою «стратегічною метою є послаблення Росії, зокрема й шляхом застосування санкцій». Останній з цих наративів у вересні знову повторив Сергій Лавров, зявивши, що «санкціями Захід хоче прибрати сильних конкурентів, таких, як РФ та Китай».
Все ж з часом приховувати справжні наслідки санкцій для РФ стає важче навіть для пропагандистських медіа. Хоча кремлівська пропаганда й досі намагається конструювати наратив про «Росію як країну великих можливостей», санкції обмежують вибір не лише в повсякденному житті, а й у тому, про що залишається писати.
Цікавими є і особливості подачі новинних публікацій, які здебільшого поширюють два настрої — або уявне збільшення «престижності» російського ринку та організацій, або «зраду» деяких країн для Заходу через підтримку РФ.
З ким РФ розвиває міжнародні відносини після санкцій та ізоляції?
Якщо Європа та США в російських медіа з’являються лише в контексті їхньої «демонізації», то певна низка країн в кремлівських медіа виступають партнерами і союзниками.
Під час аналізу новинних публікацій у вересні виявлено, що РФ тримає у своєму медійному полі зору найчастіше Латинську Америку і Китай, хоча риторика щодо них трохи різна. Якщо з Китаєм, як показує Росія, у них усе й так «налагоджено» і просто «надалі все йде за планом», то країни Латинської Америки використовує як «зраду» з направленням на Захід.
Китай в російських медіа виступає як «політичний партнер, що відповідає РФ взаємністю». Якщо Владімір Путін розповідає зі свого боку про «дружні стосунки з Китаєм», то у свою чергу з’являються і публікації з «вдячністю за підтримку Китаєм РФ».
«Юань — це новий долар»
Ще з першими санкціями проти РФ через повномасштабне вторгнення в Україну Росія заговорила про використання альтернативних валют, а валюти «недружніх країн» назвала «токсичними».
У Міністерстві фінансів РФ заявили, що саме «дірхам Об’єднаних Арабських Еміратів та китайський юань допоможуть замінити росіянам ненадійні долар та євро при девалютизації банківського сектора РФ». А тезу «юань — це новий долар» взялися все частіше повторювати та розбирати його «перспективи» для РФ російські фінансові аналітики.
Промо картки «Мир»
У березні 2022 року найбільші платіжні системи світу Visa та Mastercard повідомили про припинення операцій на території Росії.
Ще після санкцій проти РФ у 2014 за проведення псевдореферендуму в Автономній Республіці Крим через побоювання, що Visa та MasterCard відключать російські картки від своїх систем, Банк Росії та Національна система платіжних карток запустили російську платіжну систему «Мир».
Проте у 2022 навіть ті країни світу, що раніше приймали російські картки «Мир», також почали відмовлятися обслуговувати їх через побоювання санкцій з боку США. Банки Казахстану, В’єтнаму та Вірменії, які раніше приймали картки «Мир», слідом за банками Туреччини перестали працювати з російською платіжною системою. Натомість російські медіа рятують свої відносини у співпраці з Туреччиною та розповідають про начебто нових партнерів у роботі з карткою «Мир».
«Імпортозаміщення та паралельний імпорт»
Продажі автомобілів з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну призупинили низка ключових автовиробників, серед яких: Audi, Jaguar, Land Rover, BMW, Mercedes, Citroen, General Motors та Skoda.
Російські медіа одразу ж почали розхвалювати власну автомобільну промисловість, акцентуючи увагу на їхній «історії та спрямованості у майбутнє».
А щоб не задавати настрій повної ізоляції, згодом запустили у новинних публікаціях, так би мовити, рекламну кампанію китайських автомобілів, які ще залишилися на їхньому ринку.
І поки в загальнонаціональних кремлівських медіа відбувається кампанія з «позитивних наслідків санкцій» для розвитку автомобільної промисловості, деякі регіональні російські медіа все-таки скаржаться на малий вибір та високі ціни. Так у вересні деяким регіональним російським медіа довелося констатувати факт, що «вибір нових машин звузився до російських та китайських виробників. Новинки тепер є хіба що серед китайських брендів».
Аналогічна ситуація зі смартфонами, тільки тут уже про «імпортозаміщення» навіть не йдеться, тож вибір звужується лише до китайських. Адже 1 березня компанія Apple Inc заявила про припинення продажів усієї своєї продукції в Росії у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. В Росії спробували ввозити iPhone і MacBook через «паралельний імпорт», тобто без дозволу виробника, але проблема в тому, що такі пристрої не мають жодної техпідтримки, а пристрої, що працюють на базі технології eSIM, наприклад, iPhone 14, не працюють у мережах російських операторів зв’язку.
«Росія збере найбільший врожай за всю історію країни»
Заява про «рекордний врожай» від Владіміра Путіна не нова, своє «припущення» він висував ще з весни цього року після початку повномасштабного вторгнення. Тут варто звернути увагу не «скільки», а як президент РФ збирає врожай у цьому році.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Росія викрадає українське зерно, блокує судна у Чорноморському регіоні, призначені для перевезення зерна й іншого продовольства, підпалює поля в Україні та пошкоджує зерносховища.
Наразі, за словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, Україна у 2022 році втратила до 10 млн тонн потенційного врожаю через тимчасову окупацію українських територій. Проте заступник міністра зазначив, що остаточні втрати можна буде підрахувати після деокупації територій. Завдяки інформації, зібраній через супутники, точно відомо про втрату 500 тис. тонн зерна.
Раніше аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки також розповідали про те, як насправді працюють санкції проти Росії та яких наслідків завдають економіці та продовольству РФ.
Тож попри всі намагання Кремля дискредитувати вплив санкцій на РФ, розповіді про їхній «позитивний вплив для Росії» виявляються марними, коли справа доходить до реального стану справ.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Медіа версія на сайт 24tv.ua
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
