Росія приписує Польщі власні агресивні наміри: дайджест російської пропаганди за 28 квітня

У Красноярську зібрали херсонське зерно, а потім повернули. А президент РФ обіцяє захистити журналістів в Україні. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 28 квітня.

  1. Путін депортує українців подалі від «бандерівців»
  2. Наришкін вигадав польський план захоплення заходу України
  3. Як у Сибір хотіли вивезти херсонське зерно
  4. США звинувачує РФ у розстрілах українських військовополонених
  5. Беззахисна РФ у Міжнародному суді ООН
  6. Путін виявився захисником журналістів в Україні

Путін депортує українців подалі від «бандерівців»

28 квітня 1947 року комуністична влада Польщі розпочала депортацію українців в рамках операції «Вісла». Зі своїх споконвічних земель (Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя) до північних та західних регіонів Польщі переселили понад 140 тисяч людей.

Через 75 років українців знову депортують з їхньої Батьківщини. Цього разу не з західних, а зі східних регіонів нашої країни їх вивозять вглиб Росії путінські злочинці. Змінився напрямок депортації, але не риторика її організаторів. Як і тоді, пропаганда бреше про порятунок від «бандерівців». 

За коротший час російські путінці вже перевершили польських комуністів. Начальник Національного центру управління обороною РФ Мізинцев заявив, що з України на російську територію «евакуювали» (читай: депортували) понад мільйон людей. 

Але в планах прописане ще більше число. За словами Мізинцева, «загалом у базі даних 2 753 625 звернень на переселення з 2132 населених пунктів України, а в суб’єктах РФ працюють понад 9,5 тисяч пунктів тимчасового розміщення».

Офіційний голос Кремля Пєсков про депортацію українців до РФ каже, що це брехня. А щодо конкретної ситуації, наприклад, з Маріуполем, то «російські військові просто допомагають мирним громадянам залишати місто, бо це небезпечно для життя». Чому так вийшло, що мирним жителям мирного Маріуполя раптом стало небезпечно жити у своєму місті –  Пєсков у рота піску набрав.

Що згодом стає з фактично депортованими відомо: у них забирають паспорти України, телефони, видають якусь «довідку на проживання у РФ» із забороною залишати її територію. А потім їде їхнє переселення.

Британське видання The Independent повідомило, що в Кремлі було підписано наказ про переселення 95,7 тисячі мешканців Донецької та Луганської областей за 5500 миль (майже 8,9 тисячі км) від їхніх будинків. В указі йдеться, що з урахуванням ситуації, що склалася в Україні, РФ схвалює розподіл громадян по суб’єктам федерації і просить забезпечити прийом 95 739 осіб. Зокрема, 11,4 тисячі людей зібралися відправити до Сибіру, 7,2 тисячі – на Далекий Схід, трохи більше 7 тисяч – на Північний Кавказ, зокрема до Чечні, Дагестану та Інгушетії. Видання також пише, що мешканців Маріуполя просили підписати документи, в яких стверджувалося, що «українські війська обстріляли їхнє місто». Підписантам сказали, що вони не можуть повернутися до України, бо начебто зіткнуться з «переслідуванням».

Наришкін вигадав польський план захоплення Західної України

Звичайно, у роковини операції «Вісла» РФ не могла обійтися без Польщі. Під приводом початку великих маневрів польської армії, голова Служби зовнішньої розвідки Наришкін повідомив, що «польські спецслужби вже ведуть пошук «договороспроможних» представників української еліти для формування орієнтованої на Варшаву «демократичної» противаги націоналістам».

«За розрахунками польської адміністрації, превентивне закріплення на заході України з високим ступенем ймовірності призведе до її розколу – при цьому Варшава по суті отримає під управління території, на які увійдуть польські миротворці», – заявив Наришкін.

НАСПРАВДІ прессекретар міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарін спростував плани Росії щодо захоплення Польщею частини України. «Брехня про плани Польщі напасти на Західну Україну повторюється вже кілька років», – заявив Жарін.

Він вважає, що директор Служби зовнішньої розвідки Росії розповсюджує неправдиву інформацію і намагається підірвати відносини між Польщею та Україною та виставити Польську Республіку розпалювачем війни.

Як у Сибір хотіли вивезти херсонське зерно 

А тим часом Росія з тимчасово окупованих українських територій вивозить не тільки людей, а й зерно.

Новина про голосування за пропозицію експропріювати зерно у фермерів окупованої росіянами Херсонщини з’явилася на сайті сибірського парламенту 27 квітня. Пресслужба повідомила, що депутати підтримали пропозицію «майже одноголосно». Пропозиція обґрунтовувалася тим, що у даному сибірському регіоні тільки одне підприємство з виробництва огірків, а нестача овочів та зерна вже відчутна.

А вночі Telegram-канал Красноярського парламенту повідомив, що новина про так звані постачання продовольства з України – фейк, а її появу, звичайно, пояснили зломом сайту. Наразі новина недоступна та видалена зі стрічки. Але плани Росії на українське продовольство не просто анонсовані. Вони активно реалізуються. 

НАСПРАВДІ окупанти у Херсонській області вже спустошили елеватор у селищі Новоолексіївка та вивезли все зерно з нього до окупованого Криму. Також був помічений потяг з написом «зерно» на вагонах, який виїжджав з півострова через Керченський міст. Росіяни захопили підприємство «Агроспівдружність», яке обробляє близько 20 000 гектарів землі у Генічеському районі. Схоже, що Кремль поспішає відтворити в Україні не лише 1940-ві з депортаціями та розстрілами, але й 1930-ті з продрозверсткою та Голодомором.

Поспішає, бо відчуває, що може скоро програти. 

США звинувачує РФ у розстрілах українських військовополонених

До речі, про розстріли. Поки Росія гарячково звинувачувала Україну в негуманному ставленні до військовополонених, водночас розповідаючи як чудово живеться українським воякам у їхньому полонені, як їх лікують і годують,  підкрався і справжній міжнародний скандал.

НАСПРАВДІ США вже мають докази страти Росією українців, які намагалися здатися в Донецькій області. Американський посол з особових питань у глобальному кримінальному правосудді Бет Ван Шаак на засіданні РБ ООН, присвяченому питанням відповідальності в Україні, заявила , що вони володіють достовірною інформацією про те, що російська військова частина, яка діяла в околицях Донецька, стратила українців, які намагалися здатися, а не взяла їх під варту.

«Це є порушенням основного принципу військового права: заборони розстрілу цивільних осіб та комбатантів, які вийшли з бою через капітуляцію, поранення або інші форми втрати працездатності», ​​– вважає Бет Ван Шаак.

«Страти є частиною зростаючого списку воєнних злочинів, у скоєнні яких звинувачують Росію, разом з іншими – у нападах на цивільних осіб, викраденні дітей, катуваннях та зґвалтуваннях. Наше просте послання російському військовому та політичному керівництву: світ спостерігає, і ви будете відповідати», – наголосила дипломат.

Але якщо російські офіцери розстрілюють навіть своїх солдатів, то вже годі очікувати дотримання ворогом Женевських конвенцій у ставленні до українців.

Беззахисна РФ у Міжнародному суді ООН

Можна не сумніватись, що РФ не просто заперечить ці факти, а в черговий раз звинуватить Київ і Захід у фальсифікації, актуалізує власні фейки про те як «нацбати», «Правий сектор», «Азов», «неонацисти» виступають у ролі «заградзагонів». Можливо, навіть буде казати щось про міжнародне право.

Вустами офіційного представника МЗС РФ Захарової Москва вже волає про те, що «Верховний комісар ООН з прав людини використовує фейки для аргументації своєї позиції щодо військових злочинів в Україні… і закликає її керуватися лише перевіреною інформацією».

Так Захарова відреагувала на заяву Мішель Бачелет, що ООН готова поіменно назвати майже 6000 жертв воєнних злочинів в Україні. За словами Бачелет, наразі ООН вже зареєструвала та підтвердила поіменно 5939 жертв серед мирного населення, зокрема 2787 загиблих та 3152 поранених.

«Реальні цифри набагато вищі, і мій офіс працює над тим, щоб встановити їх», – наголосила Верховний комісар. Про одну з таких історій ми розповіли тут.

НАСПРАВДІ, інформація про злочини РФ в Україні вже настільки перевірена, що навіть офіційні адвокати Росії у Міжнародному суді ООН відмовились її захищати, у тому числі у справах, які розпочала Україна. «Неможливо представляти на майданчиках, присвячених застосуванню права, державу, яка так цинічно його зневажає», – заявив Алан Пелле, професор міжнародного права Паризького університету, який до 24 лютого 2022 року був адвокатом РФ у Міжнародному суді ООН.

У своєму відкритому листі «російським друзям» професор заявив, що «смертоносна атака Росії … розтоптала принципи міжнародного права, які визнаються усім цивілізованим співтовариством», –  повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Путін виявився захисником журналістів в Україні 

І наостанок про журналістів. Президент РФ, виступаючи 28 квітня, заявив, що «методи вбивства на вулиці своїх журналістів застосовувалися в Україні, Росія зробить все, щоб максимально забезпечити безпеку журналістів, спроби їх залякати приречені на провал».

НАСПРАВДІ, про методи залякування журналістів в РФ відомо всім. Навіть останнього Нобелівського лауреата, головного редактора «Нової газети» Дмитра Муратова, якого з криками «Муратов, ось тобі за наших хлопців!» облили фарбою за його антивоєнну позицію. 

Значно менше пощастило багатьом іншим журналістам пострадянської Росії. 

Нагадаємо, їх.

  • Дмитро Холодов, розслідував корупцію в армії. Вбитий вибуховим пристроєм у жовтні 1994 року.
  • Владислав Листьєв, гендиректор ОРТ. Вбитий кілером у під’їзді 1 березня 1995 року.
  • Лариса Юдіна, розслідувала корупцію в уряді Калмикії, вбита в червні 1998 року.
  • Ігор Домніков, критикував віце-губернатора Липецької області Сергія Доровського. У травні 2000 року отримав кілька ударів молотком по голові. Помер від черепно-мозкової травми.
  • Юрій Щекочихін, працював у відділі розслідувань у «Новій газеті». Отруїли у липні 2003 року.
  • Пол Хлєбніков, очолив російську версію Forbes. Застрелили під редакцією 9 липня 2004 року.
  • Анна Політковська, працювала у «Новій газеті». Писала про Другу чеченську війну, розслідувала корупцію у МО РФ. Застрелена у жовтні 2006 року у ліфті свого будинку.
  • Магомед Євлоєв, власник порталу «Інгушетія.ру», критикував уряд республіки. У серпні 2008-го, за офіційною версією, в автомобілі правоохоронних органів у нього сталася сутичка з міліціонером, внаслідок чого останній, нібито з необережності, вистрілив у Євлоєва.
  • Станіслав Маркелов та Анастасія Бабурова, займалися темою воєнних злочинів у Чечні та правозахистом. Пострілом у голову їх вбито в Москві в січні 2009 року.
  • Наталія Естемірова, правозахисниця та журналістка, розслідувала випадки застосування тортур, викрадень людей, позасудових страт та розстрілів у Чечні. У липні 2009 року її викрали біля свого будинку в Грозному. Згодом її тіло було виявлено в Інгушетії з кульовими пораненнями у голову.
  • Ірина Славіна, 2 жовтня 2020 року вчинила акт самоспалення перед будівлею ГУ МВС РФ по Нижньогородській області. У своєму останньому дописі на Facebook Славіна у своїй смерті «Просить звинувачувати Російську Федерацію».
Total
1
Shares

Пов'язані статті