РФ треба визнати державою-терористом чи спонсором тероризму? Пояснюють експерти

Україна визнала Росію державою-терористом, Литва та Латвія – терористом і спонсором тероризму. У чому різниця?

З початку повномасштабного вторгнення Росії українські посадовці та політики закликають США, Європу та світ визнати її державою, що фінансує тероризм. Парламент України своєю чергою назвав РФ державою-терористом і ввів відповідальність за поширення російської пропаганди. Розповідаємо про різницю між цими поняттями та наслідки для РФ.

ДЕРЖАВА-ТЕРОРИСТ

14 квітня Верховна Рада України визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим – неонацистським.


«Політичний режим РФ є неонацистським за своєю суттю, практикою й ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим. Збройне вторгнення Російської Федерації до України, розпочате 24 лютого 2022 року, є актом агресії, відповідно до міжнародного права. Будь-яка пропаганда російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста заборонена»,

– ідеться в законі.


Він забороняє використовувати символіку військового вторгнення РФ, зокрема літери «Z» і «V», якщо такі матеріали трактуються як виправдання агресії РФ проти України або створюють позитивний образ Росії.

Рішенням українського парламенту запроваджується відповідальність для тих, хто може поширювати пропаганду російського режиму – від адміністративної до кримінальної.

У міжнародному праві немає чіткого визначення поняття «держави-терориста». Українські депутати дали таке: «Це держава, яка офіційно та відкрито, з використанням власних збройних сил, інших державних воєнних формувань або воєнних формувань, які приховано діють від імені та (або) в інтересах такої держави, здійснює терористичні акти, акти міжнародного тероризму».

Наприкінці червня президент Володимир Зеленський закликав Раду Безпеки ООН ввести поняття «держава-терорист» і визнати злочинні дії російської армії терористичним актом проти населення України.


«Ця війна, яку Росія веде проти України, демонструє не лише зміст цього поняття, а й нагальну необхідність закріпити його саме юридично – на рівні Організації Об’єднаних Націй – і карати будь-яку державу-терориста»,

– зазначив Зеленський.


«Якби в будь-якій частині світу будь-яка організація, так само як Росія вбиває українців, вбивала б будь-яких мирних людей, то це точно було б визнано тероризмом. Така організація стала б ворогом для всього людства. А отже, те, що карається на рівні конкретних злочинців і злочинних організацій, не має залишатися безкарним і на рівні держави, яка стала терористичною. Щоденні терористичні акти. Без вихідних. Щоденно вони працюють терористами»,

– додав президент.


На думку голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, після формулювання єдиного поняття державного тероризму можна розробити й ініціювати ухвалення спеціальної міжнародної конвенції для боротьби з державним тероризмом. Це сприяло би розвитку міжнародного права в цілому та права міжнародної відповідальності зокрема.


«Водночас варто також закріпити поняття «держава-терорист» і в національному праві різних країн. Це могло б сприяти ізоляції таких небезпечних держав на міжнародній арені та солідарній боротьбі світової спільноти з їхніми злочинами»,

– пише Мережко в колонці для «Юридичної газети».


Спонсором тероризму та державою-терористом Росію оголосили сейми Литви та Латвії – не запроваджуючи санкцій, але визнаючи злочини РФ в Україні.

ДЕРЖАВА – СПОНСОР ТЕРОРИЗМУ

Визначення «ДЕРЖАВИ – СПОНСОРА ТЕРОРИЗМУ» закріплене лише в законодавстві Сполучених Штатів Америки.

До таких держав застосовують наступні групи санкцій: заборона зовнішньої допомоги від США, заборона експорту та продажу оборонних товарів, контроль за експортом товарів подвійного призначення й інші фінансові обмеження.


«Це – будь-яка фінансова допомога країні, яку визнали такою, що спонсорує тероризм, будь-яке кредитування, міждержавні позики тощо; заборона на постачання будь-яких товарів оборонного призначення, зокрема контроль за експортом технологій – програмного забезпечення, до прикладу, яке можна застосовувати як для програмування девайсів, так і для розроблення програмного забезпечення для бойових дронів. Американський уряд може запровадити обов’язкове ліцензування для компанії, яка має намір експортувати програмне забезпечення країні, яку визнали спонсором тероризму, і США в такому випадку перевірятиме наслідки, які виникнуть у разі використання такого програмного забезпечення в цій країні. Уряд США також може ввести інші фінансові обмеження – залишає за собою широку дискрецію»,

– коментує The Village Україна юрист Едуард Оленцевич.


В окремих випадках США можуть визнати відсутність у держави, яку визнали спонсором тероризму, так званого судового імунітету. У такому разі громадяни зможуть подавати позови проти уряду країни-спонсора тероризму в американські суди та в майбутньому отримувати компенсацію коштом заарештованих державних активів.

Присвоївши державі статус такої, що фінансує тероризм, США дають чіткий сигнал й іншим державам щодо ведення з нею будь-яких договірних відносин. Юрист Оленцевич зазначає, що різниця між тими санкціями, які нині ввели США щодо Росії, і тими, які могла би ввести у випадку визнання РФ державою, що спонсорує тероризм, полягає в тому, що останні більшою мірою вплинули би на військовий потенціал РФ. А нинішні санкції спрямовані все-таки на послаблення економіки РФ загалом.

Нині в американському списку є чотири держави з таким статусом: Куба, Північна Корея, Іран і Сирія. Перебування в цьому списку не обмежене жодним терміном. До прикладу, Іран визнаний державою, яка фінансує тероризм, ще в 1984 році, і цей статус досі активний.

Український парламент і президент неодноразово закликали США визнати Росію спонсором тероризму. До Держдепартаменту звертався і Сенат США, ухваливши резолюцію. На це Держдепартамент США, що має такі повноваження, відповів, що вивчає це питання, і вказував на чимало санкцій, які ввели щодо РФ і без такого статусу.

За повідомленням The New York Times із посиланням на свої джерела інформації, Держсекретар США Ентоні Блінкен побоюється, що визнання Росії спонсором тероризму змусить його запровадити санкції проти деяких союзників США, які підтримують ділові відносини з Росією, і ускладнить підтримку дипломатичних зв’язків із РФ навіть на нинішньому мінімальному рівні.

Щоби визнати Росію державою-спонсором тероризму на міжнародному рівні, Україна звернулася з позовом проти РФ до Міжнародного суду ООН у 2017 році про порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, а також Конвенції про боротьбу з расовою дискримінацією.

Щодо Конвенції про фінансування тероризму, позов стосувався підтримки Росією терористичних груп на Донбасі, що призвела до загибелі громадян України, збиття літака рейсу MH17 та інших наслідків. Україна вважає, що це – тероризм, а Росія – його спонсор, і просить суд визнати порушення. Суд визнав у цій справі свою юрисдикцію, тобто погодився її розглядати. Якщо суд стане на сторону України, це підтвердить, що РФ – спонсор тероризму.


«На практиці, однак, це робота на перспективу. Зараз немає можливостей, наприклад, стягнути компенсацію. Крім того, таке визнання держави винною непогане з точки зору встановлення вини конкретних людей, але нам однаково доведеться доводити вину конкретних злочинців у кримінальних судах (у Міжнародному суді ООН ідеться про порушення міжнародного права з боку держави, а не про злочини окремих людей)»,

– пояснює в коментарі The Village Україна юрист-міжнародник Олексій Плотников.


Він вважає, що таке рішення – непогане з політичної та моральної точки зору. «Що більше світ дізнається, що РФ – це не Чайковський, Достоєвський чи Горбачов, а терористичний злочинний режим – то краще. Чи посилить це наявний тиск? Так, посилить, але більшість неприємних речей Росії вже зробили без оголошення. Це швидше формалізація наявних санкцій, відсікання можливостей їх обійти та «спалення мостів», щоб їх було не так легко зняти якому-небудь Трампу чи Марін Ле Пен», – переконаний Плотников.

Юрист вважає, що визнання РФ чи то державою-терористом, чи державою, що фінансує тероризм, не позначиться на домовленостях інших країн із Росією, оскільки вона залишається державою-членом ООН, усі міжнародні договори укладені з нею – мають силу для неї та для інших сторін: «Перемовини – не юридичне питання, а політичне. Якщо сторони хочуть поговорити, вони поговорять. А якщо не хочуть, то вони можуть сто разів висловлювати турботу та занепокоєння, але перемовин не буде».

Представник України в Раді ООН із прав людини у 2006–2010 роках, суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії у 2005 році Володимир Василенко вважає, що майже всі санкції, які вже сьогодні накладені на Росію, повторюють той обсяг обмежень, які стосуються держав зі статусом «держави, що фінансують тероризм». А тому варто зосередитися на визнанні Росії державою-агресором, ратифікувати Римський статут і працювати над збором доказів воєнних злочинів, щоби притягнути до відповідальності керівництво РФ.


«Росія – країна-агресор. Це має більш серйозні правові наслідки, ніж визнання її державою, що фінансує тероризм. Терористичні акти – це обтяжувальні обставини, але треба таки зосередитися на тому, щоб зібрати всі докази воєнних злочинів, передати їх у Міжнародний кримінальний суд, щоби довести агресію РФ, і це буде охоплювати весь масив злочинів, пов’язаний із тим, що може бути оцінено в політичному та дипломатичному контекстах, так само і злочини терористичного характеру, учинені державою-терористом»,

– коментує The Village Україна Василенко.

Медіаверсія на сайті The Village Україна

Total
0
Shares

Пов'язані статті